Дімітрюк І.В.

Науковий керівник: Косминко М.В.

Буковинська державна фінансова академія

Вплив фінансової кризи на розвиток банківської системи України

Сучасна світова фінансова криза суттєво вразила економіку багатьох країн світу, в тому числі й України. Така ситуація поставила питання банківської системи в ряд найактуальніших на сьогоднішній день. Підтвердженням цього є праці численних науковців-економістів і фахівців фінансової сфери: Гайдуцького П., Савелко Т. , Степанюка Є., Щукіна Л. та інші.

В Україні причиною фінансової кризи є залежність фондового ринку від позикових коштів, надмірна зовнішня заборгованості суб’єктів економіки, нестача ліквідності в банківській системі.

 Негативні тенденції спостерігаються у показниках діяльності банківської системи. Так за останній час суттєво зростає зовнішній борг держави, темпи інфляції. Облікова ставка НБУ, яка ще у 2007 році складала 8%, у 2008 році зросла до 12%, що в свою чергу призвело до швидкого зростання відсотків за кредити[1].

Аналізуючи показники діяльності банків України за 2008 та попередні роки, що надані офіційними  джерелами НБУ можна помітити ряд негативних тенденцій (табл.1).

Таблиця 1

Показники діяльності банків України за 2005 – 2008 рр.

Показники	01.01.05	01.01.06	01.01.07	01.01.08	01.01.09	Відхилення 2009р. до 2005р.
						+/-	%
Кількість зареєстрованих банків	181	186	193	198	198	17	109,4
Вилучено з Державного реєстру банків	4	1	6	1	7	3	175,0
Кількість діючих банків	160	165	170	175	184	24	201,3
в т.ч. з іноземним капіталом	19	23	35	47	53	34	278,9
Доходи, млн. грн.	20 072	27 537	41 645	68 185	122 580	102 508	610,7
Витрати, млн. грн.	18 809	25 367	37 501	61 565	115 276	96 467	612,9
Фінансовий резу-льтат діяльності, млн. грн.	1 263	2 170	4 144	6 620	7 304	6 041	478,3
Рентабельність активів, %	1,07	1,31	1,61	1,50	1,03	- 0,04	96,3
Рентабельність капіталу, %	8,43	10,39	13,52	12,67	8,51	0,08	100,9

Зробивши порівняння показників діяльності банків за 2005 – 2008 рр. можна відмітити суттєве погіршення деяких показників: так станом на 01.01. 2009р.  значно погіршилась рентабельність активів і капіталу, у  порівнянні з 2008 роком ( рентабельність  активів зменшилась на 0,47 %, а рентабельність капіталу на 4,16%)[5].

І хоча загальна кількість банків, що діють в Україні щорічно зростає, проте за умов кризи багато з них опинилися під загрозою ліквідації або на межі банкрутства. Так у 2008 році з Державного реєстру були вилучені  АКБ «Олбанк», АТ «наш банк» АКБ «Росток банк» та інші.

Негативною тенденцією є збільшення кількості банків з часткою іноземного капіталу, що робить банківську систему України більш залежною від зовнішніх інвесторів. Їх кількість на початок 2009 року склала вже 53, що значно більше, ніж у попередні роки.

Суттєві збитки та недоотримані прибутки в результаті кризи отримали Правекс -  банк, Віейбі банк, Кредобанк, Укрінбанк, банк «Фінанси та кредит» та  інші.

Збитковою у 2008 році була діяльність Кредобанку та Факторіал – банку, чисті збитки від діяльності яких склали 42 163 тис. грн. і 2 591 тис. грн. відповідно. У порівнянні з 2007 роком їх недоотримані прибутки склали  72 874 і 4 323 тис. грн. Суттєво зменшилися прибутки і одного з найбільших банків України – Правекс –  банку¸  який довгі роки був     провідним на ринку банківських послуг, а у 2008 році опинився на межі банкрутства, оскільки чистий прибуток від його діяльності у 2008 році склав лише 6 596 тис. грн., що на 27 730 тис. грн. менше ніж у 2007 році.

Прогнози кризи у банківській системі дуже часто пов’язують зі  зростаючою зовнішньою борговою залежністю. Сьогодні  в Україні кількість банків, які мають борги за зовнішніми запозиченнями, що підлягають погашенню на суму 4 млрд. дол.  США складає 21.  На ці банки припадає близько двох третин капіталу, депозитів, кредитів та прибутків. 11 банків мають  борги на суму 2 млрд. дол. і, водночас, є власністю іноземних фінансово-кредитних установ. На них припадає майже третина капіталу, депозитів, кредитів та прибутків, а їх зовнішні борги становлять 4% від пасивів. Серед власників цих банків три належать до 25 найбільших банків світу. Ще 10 банків мають борги на суму 2 млрд. дол. США, але не мають іноземної частки капіталу[2].

Така ситуація сьогодні ще не є критичною, проте тенденції до зростання зовнішньої боргової залежності банків України є вкрай небезпечними для подальшої незалежності і стабільності банківської системи нашої держави.

Таким чином сьогодні слід приділити особливу увагу фінансовій системі країни, яка є однією з основних  і від якої багато в чому залежить добробут держави та її громадян. Діяльність банків як головної ланки цієї системи, що є вкрай чутливою за умов кризи, теж потребує детального вивчення і дослідження.

За умов кризи, слід звернути увагу на дуже швидке зростання обсягів іпотечного кредитування, високу частку спекулятивного бізнесу на цьому ринку, низький рівень забезпечення іпотечних кредитів довгостроковими депозитними ресурсами, часткову монополізацію іпотечного ринку, відсутність системи міжбанківського використання кредитних історій.

Тому в Україні слід вживати заходи спрямовані на локалізацію кризових передумов на іпотечному ринку.  

Задля досягнення цього голова правління АКБ «Аркада»  Гайдуцький Павло пропонує захищати банки та зменшувати їх ризики за допомогою встановлення обов’язкового мінімального порогу першого внеску  позичальника іпотечного кредиту. В Росії такий поріг – 20%, нижче якого кредити  вважаються ризикованими і гарантії не даються. 

Заслуговує на увагу встановлення граничного обсягу іпотечного кредиту в одні руки. У Росії цей показник встановлено в межах 1,5 млн. руб. (прибл. 63 тис. дол.), більше цієї суми кредити вважаються ризикованими.  Окремі українські банки сьогодні вже практикують ці норми[3].

Іншим дієвим способом підтримки діяльності банківської системи є запровадження розгалуженої рекламної кампанії банків. Такі заходи дозволять створити позитивний імідж, що в свою чергу поверну довіру з боку суспільства і призведе до збільшення коштів залучених на депозитні рахунки.

Так Щукін Л. зазначає, що споживачам інформації в умовах кризи необхідні передусім позитивні факти, а висновки з них вони зроблять самостійно. Банківські РR- служби і умовах нинішньої фінансової кризі повинні інформувати цільову аудиторію на зрозумілій їй мові, не справляючи на клієнта враження, що банк ставиться до нього як до одного з мільйонів знеособлених вкладників. Для запобігання падінню власної фінансової ліквідності банки витрачають гроші на будь-яку рекламу, забуваючи, що важливо звертатися не до всі клієнтів одразу, а до цільових груп[4].

Приклад подолання кризи в Європі свідчить про те, що той, хто системно й ефективно підтримує імідж у важкі часи, першим стає на ноги, коли кон’юнктура змінюється на краще. Серед фінансових структур, які регулярно проводили рекламні кампанії,  невдах, що пішли з ринку в п’ять разів менше, ніж серед тих, хто лише іноді проводив окремі інформаційні акції.

 Отже, криза, що охопила Україну як і інші країни світу набула досить широких масштабів, дестабілізувавши усю грошово – кредитну систему, основною ланкою якої є банки. Наслідки даної кризи помітні уже сьогодні і задля їх ліквідації державі та самим банківським установам слід вживати дієвих заходів, основною метою яких повинно бути повернення довіри банкам з боку громадян та інвесторів.

Список використаних джерел:

1.     Гайдуцький П. Небезпеки кризофобії в Україні //  Банківська справа – 2008 № 5 с. 15.

2.     Савелко Т. Теоретичні аспекти ринку банківських послуг України//  Фінансовий ринок України, 2008 № 5 с. 27.

3.     Степанюк Є. Фінансові дисбаланси на світових ринках та антикризова політика центральних банків // Банківська справа – 2008 № 6 с. 66.

4.     Щукін Л. Створення позитивного іміджу банківської системи в умовах кризи // Вісник НБУ – 2009 № 1 с. 14.

5.     Показники діяльності банків України на кінець 2008 року// Вісник НБУ - 2008 № 12 с. 66.