Економіка/11.Логістика

Смирнов І.Г., доктор геогр. наук, професор

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

Косарева Т.В., к.е.н.

ННЦ “Інститут аграрної економіки”

ЛОГІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ МАТЕРІАЛЬНИХ ПОТОКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ (ЧЕСЬКИЙ ДОСВІД)

Представлено досвід Чеської республіки з логістичного аналізу матеріальних потоків у агрологістиці – новітньому напрямку логістичної теорії та практики.

Represented Czech Republic, experience in logistical analythis of material flows in agrologistics – the newest direction of logistical theory and business practice.

Постановка наукової проблеми. Незважаючи на активне застосування логістики в промисловості, торгівлі, на транспорті, цей процес тільки починається в сфері агропромислового виробництва. Основою агрологістичних досліджень має бути аналіз логістичних, зокрема матеріальних потоків у сфері сільськогосподарського виробництва, бажано на прикладі конкретних агропідприємств. Такі дослідження нині здійснюються в Чеській республіці (ЧР). При цьому використовуються технологічні індикатори, що публікуються Міністерством агрокультури ЧР в розрізі рослинництва і тваринництва для агропідприємств з різним рівнем інтенсивності виробництва.

Літературні джерела та публікації з теми статті в основному представлені

чеською логістичною літературою [1-8]. Разом із тим стаття органічно продовжує цикл публікацій авторів з агрологістики [9-11 та ін.].

Метою статті є розкрити особливості логістичного аналізу матеріальних потоків сільськогосподарських підприємств на прикладі агрологістичної практики Чеської республіки.

Виклад основного матеріалу. Щоб успішно управляти логістичними, зокрема, матеріальними та інформаційними потоками в агрологістиці необхідно спиратися на детальну інформаційну базу щодо їхнього обсягу та структури. Саме цим проблемам стосовно агрологістики присвячена дана стаття. Проаналізувати матеріальний потік, що входить до аграрного підприємства та виходить з нього, можна різними шляхами:

- на підставі бази бухгалтерських даних;

- засобами оцінки управління підприємством;

- на підставі стандартів – технологічних карт вирощування сільськогосподарських культур.

Кожен з цих методів має свої переваги та недоліки щодо точності аналізу та часу необхідного для його проведення. Раніше найчастіше використовувався метод оцінки управління підприємством. При цьому розмір матеріального потоку визначався не лише на підставі сільськогосподарської, але й інших видів діяльності (наприклад, будівельні роботи, транспортні послуги сторонніх організацій тощо). Слід зазначити, що отриманий в результаті таких розрахунків загальний обсяг матеріальних операцій в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь в 2-3 рази перевищує обсяг власне сільськогосподарських матеріальних потоків. Крім того, слід зауважити, що обсяги матеріальних потоків, розраховані з врахуванням повторності транспортування (зерно – від комбайна на тік, з току на елеватор та ін.) в кілька разів перевищують початкові.

Аналіз обсягів та структури матеріальних потоків на базі бухгалтерських даних ґрунтується на інформації стосовно купівлі окремих видів вхідних матеріалів та обсягу продажу вихідної, кінцевої продукції. Але ці дані не можуть бути використані до розрахунків обсягів проміжних матеріалів та часу їхнього застосування (фураж для худоби, гній з ферм для удобрення полів тощо).

Аналіз матеріальних потоків на підставі стандартів має більше переваг, ніж недоліків. До перших належать: швидке здійснення розрахунків; уніфікована технологія дослідження, що може бути застосована у всіх дослідницьких господарствах.

Науковці Південно-Чеського університету [7; 8] запропонували здійснювати аналіз обсягу та структури матеріального потоку на підставі технологічних індикаторів, що їх публікує Міністерство агрокультури (тобто сільського господарства) Чеської Республіки у розрізі окремих галузей рослинництва та тваринництва. Використання зазначених стандартів дозволяє здійснювати розрахунки собівартості сільськогосподарських культур та видів тварин відповідно до трьох рівнів інтенсивності виробництва – технологій з низьким, стандартним та високим рівнем. Оскільки ці стандарти визначені відповідно до окремих видів технологічних операцій, існує можливість коригувати обсяги матеріальних потоків на вході та виході відповідно до реальної ситуації, що має місце на досліджуваному підприємстві. Розглянемо розрахунок обсягу матеріальних потоків для виробництва солодового ячменю (табл. 1).

Таблиця 1. Вхідні та вихідні матеріальні потоки у виробництві солодового ячменю, кг

Складники матеріального потоку	Частота використання	Обсяг основного матеріалу	Високий рівень інтенсивності виробництва		Середній рівень інтенсивності виробництва		Низький рівень інтенсивності виробництва
			Обсяг постачання (вхідний матеріальний потік)	Матеріали, що забираються (вихідний матеріальний потік)	Обсяг постачання (вхідний матеріальний потік)	Матеріали, що забираються (вихідний матеріальний потік)	Обсяг постачання (вхідний матеріальний потік)	Матеріали, що забираються (вихідний матеріальний потік)
Застосування вапняку	0,25	2000	500		500		500
Органічні добрива	0,3	40000	12000		12000		12000
Фосфорно-калійні добрива	1,0	525	525		420		315
Магнієві добрива	0,2	210	42		51		27
Азотні добрива	1,0	100	100		100		100
Насіння	1,0	180	180		180		180
Засоби хімічного захисту від дводольних бур’янів	1,0	300	300		300		300
Засоби хімічного захисту від одно-дольних бур’янів	0,5	300	150		60		150
Протигрибковий захист	1,5	300	450		300		150
Протичумний захист	1,0	300	300		210		120
Валовий збір зерна	1,0	5500		5500		5000		4000
Валовий збір соломи		5500		5500		4500		3500
Разом			14547	11000	14121	9500	13692	7500

Примітка. 1. Частота показує, на яку частину гектара припадає операція.

2. До обсягу матеріального потоку включена вода для зрошення (обприскування).

За даними табл. 1 можна визначити співвідношення обсягів вхідного та вихідного матеріальних потоків за умов застосування різних за інтенсивністю рівнів агровиробництва.

1. Високий рівень інтенсивності агровиробництва: 11000 : 14547 = 0,76.

2. Середній рівень інтенсивності агровиробництва: 9500 : 14121 = 0,67.

3. Низький рівень інтенсивності агровиробництва: 7500 : 13692 = 0,55.

Як видно, за всіх рівнів інтенсивності агровиробництва обсяги вхідного матеріального потоку перевищують вихідний. Така ситуація характерна, зокрема для рослинництва за умови внесення значних обсягів органічних добрив. За інших обставин вихідний потік у рослинництві буде переважати вхідний, що є насідком біологічного процесу, оскільки процеси фотосинтезу зумовлюють обсяг валового збору сільськогосподарських культур, що перевищує обсяг вхідних компонентів для їхнього виробництва.

Співвідношення вхідного та вихідного потоку може бути оцінене і в інших аспектах. Наприклад, для багатьох виробників сільськогосподарської продукції обсяг внесення води відповідно до технології вирощування продукції рослинництва або у тваринництві (що зараховується до вхідного матеріального потоку) не являє жодної проблеми за можливості отримання води з розташованої поруч водойми (озера, ставка) або трубогону (якщо не рахувати вартості його спорудження). У випадку вище наведеного прикладу обсяги води, що необхідні для зрошення (обприскування), для інтенсивного, середнього та низького рівнів агровиробництва становлять 1200, 870 та 570 кг відповідно. Після вирахування обсягу води із загального обсягу постачання зміниться співвідношення вхідного та вихідного матеріального потоку:

1. Високий рівень інтенсивності: 11000 : 13347 = 0,82.

2. Середній рівень інтенсивності: 9500 : 13251 = 0,72.

3. Низький рівень інтенсивності: 7500 : 13122 = 0,57.

Як видно, для продукції рослинництва зазначені зміни є незначними. Проте, вони будуть значно більшими у тваринництві через вагоме споживання тваринами води.

Наступний варіант оцінки співвідношення вхідного та вихідного потоку в агрологістиці полягає у врахуванні лише кінцевої ринкової продукції без побічної та повторної (як, наприклад, солома у виробництві зернових - у наведенному прикладі тощо).

За таких умов співвідношення вхідного та вихідного потоку становитиме:

1. Високий рівень інтенсивності виробництва: 5500 : 7847 = 0,70.

2. Середній рівень інтенсивності виробництва: 5000 : 8751 = 0,57.

3. Низький рівень інтенсивності виробництва: 4000 : 9622 = 0,42.

Слід зазначити, що наведений аналіз можливий для галузей, де може бути вирахована побічна та повторна продукція. Разом з тим, у сільськогосподарському виробництві із замкненим циклом обігу речовин зазначений варіант співставлення матеріальних потоків можливий лише у високоспеціалізованих господарствах.

Як видно з наведених розрахунків існує незначна різниця між обраними альтернативними варіантами співвідношення вхідних та вихідних матеріальних потоків. Тому в подальшому доцільно орієнтуватися на перший альтернативний варіант, що враховує усі вхідні та вихідні матеріали, включаючи воду, побічну та повторну продукцію тощо. Якщо співвідношення вхідного та вихідного матеріальних потоків в рослинництві за найкращих умов господарювання є близьким до 1, то в тваринництві ситуація протилежна. Процес відгодівлі тварин є тривалим у часі. Саме тому вхідний матеріальний потік значно перевищує вихідний, який в основному складається з забійної ваги худоби. Така ж ситуація має місце в молочному скотарстві, коли корова щоденно споживає значний обсяг фуражу, а вихід молока становить всього 10-20 л. Але при цьому слід зазначити доцільність врахування виробництва гною. За таких умов співвідношення обсягів вхідного та вихідного матеріальних потоків дещо вирівнюється. Отже, можна зробити висновок, що обсяг матеріальних потоків аграрного підприємства залежить від рівня інтенсивності виробництва і може бути обчислений на підставі стандартів (технологічних карт виробництва сільськогосподарської продукції) для конкретних видів продукції рослинництва і тваринництва (табл. 2, 3).

Таблиця 2. Матеріальні потоки в рослинництві, кг

(у розрахунку на 1 га)

	Зерно		Ріпак		Горох		Картопля
	Вхідний потік	Вихідний потік	Вхідний потік	Вихідний потік	Вхідний потік	Вихідний потік	Вхідний потік	Вихідний потік
Вапняк	500		500		500		500
Штучні добрива	595				550		600
Органічні добрива	8000		500		10000		16000
Вода для оприскування та хімзахисту рослин	2650		12000		1705		2170
Насіння	210		4074		280		3000
Валовий збір		7000		4000		4100		21000
Солома		7800
Разом	11955	14800	17074	4000	13035	4100	22270	21000

У таблицях 2, 3 подано стандартні обсяги вхідних та вихідних матеріальних потоків щодо деяких видів продукції рослинництва та тваринництва.

Таблиця 3. Матеріальні потоки в тваринництві, кг

(дані на 100 тварин за рік)

	Напрямки тваринництва
	Молочне скотарство		М’ясне скотарство		Свинарство		Птахів-ництво
	Вхідний потік	Вихідний потік	Вхідний потік	Вихідний потік	Вхідний потік	Вихідний потік	Вхідний потік	Вихідний потік
Вага тварин	42250		13700		14660		170
Підстилка	300000		300000
Комбікорми	169600		128000		95000		12
Зелені корми	1350000		750000
Вода	2555000		1400000		547500		25
Молоко		750000
Приплід телят		5400
Приплід поросят						3960
Гній		1200000		450000		750000		5
Виробництво м’яса, яєць				50200				6
Падіж		21450		1140		8200		170
Разом	4416850	1976850	2591700	501340	657160	762160	207	181

Для перевірки запропонованої методики аналізу матеріальних потоків у агрологістиці чеськими дослідниками було обрано підприємство «CIZ-Agro», розташоване біля м.Дачице. Підприємство має 2555 га сільськогосподарських угідь та спеціалізується на виробництві зернових, ріпака, вирощуванні поросят та відгодівлі свиней. Слід зазначити, що окремі операції з матеріального постачання можуть здійснюватися сторонніми організаціями, як наприклад, дії із захисту рослин. На підприємстві також приділяється належна увага збалансованості виробництва і споживання зеленого корму, оскільки його надлишкове виробництво, або збільшення поголів’я худоби без забезпечення власним силосом, сіном та зеленими кормами призводить до втрат. Розглянемо матеріальні потоки цього підприємства, що забезпечують вирощування продукції рослинництва та виробництво продукції тваринництва (табл. 4).

Таблиця 4. Загальний обсяг матеріальних потоків підприємства

«CIZ-Agro» за рік

Рослинництво		Тваринництво
Матеріальні потоки	т/рік	Матеріальні потоки	т/рік
Вапняк	1260	Завезення тварин	306
Органічні добрива	31560	Комбікорм	3659
Штучні добрива	1619	Вода	32061
Насіння	337	Транспортування кінцевої маси тварин	940
Вода для потреб рослинництва	1606	Падіж	148
Валовий збір зернових	7884	Вода для змиву	13401
Солома	5566	Завезення тварин, для заміщення падіжу	52
Сіно (на луках)	1506	Завезення поросят	25
Кукурудза (на силос)	7350	Гній	6336
Зелені корма	9453	Солома	2940
Разом	68141	Корми (силос, сіно, зелений корм)	12499
		Молоко	2652
		Молодняк	31
		Разом	75050

Отже, сумарний обсяг матеріалопотоку підприємства «CIZ-Agro» за рік становитиме (68 141 + 75050) 143191 тон, або в перерахунку на один гектар сільськогосподарської площі – 56,0 тон.

За умови врахування вищевказаних уточнень до матеріального потоку зазначеного підприємства загальний обсяг потоку зменшиться з 56,0 до 48,5 т/га. Крім того, з цього обсягу можна вирахувати споживання води, яке не вимагає складного обслуговування (12,55 т/га). У такому випадку обсяг матеріального потоку ще зменшиться до 35,95 т/га. Перелік найбільш важливих матеріалів, що складуть основу матеріального потоку агропідприємства «CIZ-Agro», наведений в табл. 5.

Таблиця 5. Перелік найважливіших матеріалів у складі матеріального потоку підприємства «CIZ-Agro» (т/га за рік)

Вид матеріалу	Матеріальний потік (т)
Органічні добрива (гній, стічні води)	19738
Корми (силос, сіно, зелений корм)	12499
Зерно	7884
Солома	5566
Комбікорми	3659
Молоко	2652
Промислові добрива	1619
Вапняк	1260

З точки зору логістичного менеджменту для виробника продукції важливим є зменшення кількості логістичних операцій. Зазначимо, що за одну логістичну операцію приймається одне навантаження і одне розвантаження того самого матеріалу. Так, логістична операція, пов’язана з транспортуванням гною, виконується двічі: спочатку це його переміщення від ферми до гноєсховища, а потім – від гноєсховища до поля. Зерно підлягає логістичній маніпуляції три рази: з поля на тік, з току до зерносховища, із зерносховища на млин. Солома підлягає двом логістичним операціям: з поля до скирд, із скирд до ферми. Саме тому важливо оцінювати не тільки обсяг матеріальних потоків, але й обсяг логістичних операцій з відповідними потоками, що може значно перевищувати останні. При цьому більший обсяг логістичних операцій не слід розглядати як недолік, оскільки їхня кількість та розмір залежать від того, здійснюються вони вручну чи механізованими засобами. Отже, необхідно намагатися зменшити обсяг логістичних операцій з матеріальним потоком шляхом використання більш досконалої техніки та кращих процедур (рис. 1).

Матеріаль- ний потік, т	Органічні добрива	Природні корми	Зерно	Солома	Комбікорми	Молоко	Промислові добрива	Вапняк
20000
10000
0
10000
20000
30000
40000
Обсяг логістичних операцій з матеріальним потоком, т

Рис. 1. Обсяги основних потоків матеріалів та відповідних логістичних операцій з ними в «CIZ-Agro» (тон)

Як видно з рис. 1, обсяги логістичних операцій з органічними добривами, зерном, соломою на досліджуваному агропідприємстві в 2-3 рази перевищують обсяги відповідних матеріальних потоків. У той же час практично однаковим є обсяги матеріальних потоків та логістичних операцій з ними у випадку природних кормів, комбікормів, молока, промислових добрив та вапняку.

Висновки. Здійснення аналізу матеріальних потоків в агро логістиці за запропонованою схемою дозволяє:

1. Визначити ефективну структуру сільськогосподарського виробництва з урахуванням площ посіву сільськогосподарських культур та напрямів тваринництва.

2. Знайшовши добуток поголів’я худоби різних категорій та площі посіву сільськогосподарських культур на стандарти матеріальних потоків можна визначити:

2.1. Загальний обсяг матеріального потоку на підприємстві за рік.

2.2. Загальний обсяг матеріального потоку за окремими видами сільськогосподарської продукції за рік.

3. Розрахувати обсяги логістичних операцій з матеріальними потоками на підприємстві (вони будуть більшими за обсяги матеріального потоку).

4. Визначити обсяг логістичних операцій для несільськогосподарської діяльності підприємства.

5. Здійснити розрахунки необхідних транспортних засобів та складських потужностей для логістичного обслуговування матеріального потоку.

6. Оцінити потребу в потужностях для стаціонарного та тимчасового зберігання матеріалів та продукції.

7. Здійснити розрахунок індикаторів, до найбільш важливих з яких доцільно віднести:

7.1. Обсяг матеріального потоку (в кг) в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь.

7.2. Структуру матеріального потоку.

7.3. Обсяг логістичного обслуговування матеріального потоку в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь із виділенням ручної обробки матеріалів.

Наприкінець, зазначимо, що розрахунки обсягів логістичного обслуговування матеріальних потоків за допомогою вищевказаних стандартів для несільськогосподарської діяльності вимагають додаткових досліджень.

Література

1. Grosl I. Logistika. – Praha: VŠCHT, 1996.

2. Kavka M. et al. Technologické, technické a economické normativni ukazatele pro zemédélstvi ČR. – Praha: Mze ČR, 1998.

3. Kavka M. et al. Standardy pro zemédélstvi ČR. – Praha: Mze ČR, 2000.

4. Kortschak B. Ŭvod do logistiky – Praha: Babtext, 1994.

5. Pernica P. Logistický management. – Praha: Radix, 1998.

6. Pernica P., Mosolf H.J. Partneship in logistics. – Praha: Radix, 2000.

7. Vanéček D., Rolinek L., Kaláb D. Logistické problémy v zemĕdĕlské výrobĕ. //Sbornik VŠB TU – Ostrava: Řeka, 2001. – S. 101-117.

8. Vanéček D., Kalab D. Logistika v zemédélske vyrobĕ//Agric. Econ. – CZCH. – 2003. – №49. - S. 439-443.

9. Смирнов І.Г., Косарева Т.В. Логістична інфраструктура АПК: теорія та практика//Агроінком. – 2005. - №5-6. – С. 24-27.

10. Смирнов І.Г. Інтегрована логістика АПК та її транспортна складова // Географія та сучасність: Зб. наук. пр. НПУ імені М.П. Драгоманова. – 2007. – Вип. 17. – С. 20-31.

11. Смирнов І.Г., Косарева Т.В., Мацера М.А. Агрологистика: опыт Голландии // Логистика. Проблемы и решения. – 2008. - № 5. – С. 50-57.