Таргонь Ольга Василівна

Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету.

Розвиток інформаційних систем і технологій в економіці

Розвиток економіки і її стійкій стан безпосередньо залежать від її складових, які є передумовою й способом збереження економіки в цілому. Стійкість економіки заснована й спричинена мінливістю її складових, таких як галузі, сфери, процеси і механізми. При такому підході стійкість і мінливість явища не паралельні в економіці, — одне з них передбачає інше. Стійкість — це єдність процесів зміни й стабілізації економіки, заснована на процесах і механізмах регулювання. Завдяки процесам і механізмам управління й регулювання економічна система здатна доцільно взаємодіяти з навколишнім середовищем, координувати й субординувати зв'язки між власними компонентами, спрямовувати їхній рух, і рух всієї системи до запрограмованої мети. У результаті економіка країни як єдина система зберігає свою цілісність і якісну визначеність.

Основною світовою тенденцією формування сучасного суспільства є перехід від індустріальної економіки до так званої глобальної (інформаційної) економіки, що базується на інтелектуальних ресурсах, наукомістких й інформаційних технологіях. Суть такої економіки не вичерпується інформаційним підходом, — це якісно новий інноваційно-технологічний рівень усіх сфер і галузей економіки, включаючи діючі продуктивні сили суспільства.

Інформатизація й інформаційні технології останнім часом посіли у житті людей дуже важливе місце і стають фундаментом нових якісних змін у світі. Відкриваючи нові можливості, інформатизація потребує до себе уважного і дбайливого ставлення. Надзвичайно актуальним є дослідження інформаційних технологій в національній і регіональній економіці України, оскільки вони є одним з вирішальних факторів соціально-економічного розвитку. Ось чому вивчення та систематизація інформаційних технологій,  особливості їх використання в економічній сфері повинно бути в центрі уваги сучасних дослідників.

Розглядаючи реальний стан з впровадження інформаційних систем і технологій в Україні, слід зазначити, що досі запланованого фінансування робіт не було здійснено, внаслідок чого процеси використання інформаційних технологій істотно відстають. При цьому спостерігається така парадоксальна картина. Ще п'ять-сім років тому домінуючою була думка, що наше відставання від передових країн світу величезне. Вважалося, що наздогнати їх Україні зовсім неможливо. Але вже сьогодні можна стверджувати майже протилежне.

Дивлячись на проблеми створення в Україні інформаційного ринку, можна стверджувати, що цей процес сьогодні розвивається досить стихійно. Проте модель інформаційної діяльності не може істотно відрізнятися від тих моделей, що вже сформувалися в розвинутих країнах в умовах ринкової економіки, оскільки на даному етапі має вирішуватися головне завдання - інтеграція вітчизняної інформаційної інфраструктури у світовий інформаційний ринок.

Сучасні розвинені держави приділяють величезну увагу як розвитку інформаційних систем і технологій, так і плануванню цього розвитку, розробці відповідних стратегій за допомогою ІТ. Відповідно, інтеграція України до будь-якого наддержавного об'єднання вимагатиме від нашої держави наявності власного стратегічного бачення розвитку інформаційного суспільства та передумов для його реалізації.

Особливу цікавість для України повинен представляти досвід іноземних держав, які зуміли за останні десятиліття здійснити "стрибок у розвитку".

У сфері удосконалення інформаційної інфраструктури необхідно прискорити процеси створення в Україні так званої єдиної глобальної системи обміну інформацією та знаннями між усіма суб'єктами ринкових відносин. Для цього потрібно терміново розробити та затвердити на державному рівні відповідні програми, що забезпечить оперативний та постійний обмін інформацією між усіма суб'єктами національного інформаційного ринку, створення віртуальної економіки та сприятиме інтеграції України у Європейський та світовий інформаційні ринки.

Розбудова інформаційного суспільства в Україні має базуватись на узгодженості дій усіх гілок влади, а також усіх її рівнів - від центрального до органів місцевого самоврядування з метою поєднання зусиль на стратегічних напрямках. Вирішення проблеми відсталості інформаційних технологій в Україні вимагає збалансованого загальнодержавного системного підходу.

Розвиток нових відносин у межах глобальної економіки є головною умовою забезпечення стійких і якісних змін у суспільстві. Підставою для такого висновку є посилення впливу наукової й інноваційної діяльності, наукомістких й інформаційних технологій на економіку, державу, суспільство й пошук якісно нових характеристик і механізмів функціонування, тому зросли вимоги до якісної освіти. Технологічна революція з інформаційними технологіями в центрі заново й прискореними темпами формують матеріальну основу суспільства. Національні економіки в усьому світі стають глобально взаємозалежними. Вони активно включаються в процеси інтернаціоналізації з різними формами міжнародної інтеграції й кооперації, тому ринки стають прозорішими. У підсумку знижуються витрати виходу на ринки для малого й середнього бізнесу, ламаються устояні кооперативні зв'язки, великі корпорації уніфікують свої структури, усуваючи неефективні підрозділи й ланки і тим самим відчутно підвищують свою рентабельність.

Розвиток нових технологій створює об'єктивні умови для переходу на новий інноваційно-інформаційний економічний уклад усіх економічних систем, сфер і галузей без винятку, однак виграють, як правило, країни й великі корпорації, які вже нині контролюють процес створення нових технологій і воліють посідати чільні позиції на основних світових ринках, де будуть реалізувати й рекомендувати продукцію, створену із застосуванням новітніх інформаційних систем і технологій.