Нелідіна Ю.С., Ягмур Е.А.

Проблема погодження підходів Національних стандартів та Міжнародних стандартів фінансової звітності у питанні визнання доходу підприємства

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – зовнішньо-економічне зобов’язання України, яке наша держава взяла на себе згідно з Угодою про партнерство між Україною і ЄС та їх державами членами від 14 червня 1994 року. Одним із пріоритетних напрямів такої адаптації є законодавство у сфері бухгалтерського обліку.

Аналіз публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів, таких як Лешищін І.В., Крижаловський А.О., Шевчук Д.І. свідчить, що питання фінансової звітності українських підприємств з вимогами ЄС не було об’єктивно досліджено.

Метою статті є приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Методологічні особливості обліку доходів і відображення їх у звітності на сьогодні визначаються МСФЗ 18 "Дохід" і П(С)БО 15 "Дохід". Порівняльний аналіз даних стандартів вказує на ряд суттєвих відмінностей стандартів між собою, а саме:

1) П(С)БО 15 "Дохід" на відміну від МСФЗ 18 "Дохід" не визнає доходом суми попередньої оплати, авансів у рахунок оплати продукції; сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження від первинного розміщення цінних паперів[1];

2) В національних стандартах оцінка моменту, на який підприємство передає покупцеві суттєві ризики й винагороди від володіння певним активом, вимагає детального вивчення обставин операцій. Якщо за МСФЗ підприємство залишає за собою суттєвий ризик володіння, операція не розглядається як реалізація і дохід не визнається. Тому зазначений момент про передачу ризику в національному П(С)БО на сьогодні є непередбаченим;

3) Національний П(С)БО 15 "Дохід" в методологічній частині визнання доходу господарюючого суб’єкта не регламентує випадку ймовірності виникнення ризику продавцю щодо можливого повернення товару. Тому дохід не повинен відображатися в бухгалтерській звітності, поки не здійснять наступні вимоги: товари продані в розстрочку або по оплаті відстрочених платежів. Визнання доходу можливе в момент продажу, так як у фірми є міцна основа для оцінки скидки по розрахункам. Продаж у розстрочку відбувається тоді, коли підписані відповідні контракти, що закликає покупця здійснити даний платіж;

4) Національні стандарти не задовольняють критерії визнання доходу після доставки клієнту товарів. Тобто виникають ситуації, коли признання доходу в момент поставки товару необхідно відкласти;

5) П(С)БО 15 "Дохід" не регламентує ситуацію отримання готівки від реалізації, до того як здійснюється доставка товару або виконання послуг. Оскільки процес одержання доходу є неповним то визнання доходу не відбудеться до моменту, поки не буде виконано основні умови виконання зобов’язань продавця;

6) Досить нагальна проблема невідповідності П(С)БО 15 "Дохід" до МСФЗ 18 "Дохід" проявляється у ситуації, коли товари продані з гарантією. Визнання доходу відбувається в день продажу, хоча існує ймовірність майбутніх витрат по гарантіям;

7) В економічній діяльності кожного з суб’єктів господарювання існує невпевненість відносно кінцевих грошових надходжень. Тому в методологічній базі національних П(С)БО критерій признання доходу тільки після отримання нарахованих грошових коштів.

Основними причинами невідповідності методологічних засад регламентування аспекту визнання доходу національними П(С)БО по відношенню до вимог МСФЗ є: жорстке регламентування державою даного процесу, невідповідність розвитку економічних зв’язків між суб’єктами господарювання, відсутність механізму здійснення гарантій по виконанню зобов’язань сторін взаємодії, тощо.

МСФЗ мають більш конкретизований характер конкретних положень щодо обліку доходів та відображення їх у фінансовій звітності[2]. Тоді як у національних П(С)БО містяться моменти неповної визначеності та розмежованості доходів з наступним формальним перекрученням інформації при складанні фінансової звітності. Така ситуація обумовлена наслідком дії національних особливостей обліку.

Отже, приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами бухгалтерського обліку потрібно здійснювати за наступними напрямками:

законодавче закріплення принципів які регламентували вище наведені ситуації; формування нормативно-правової бази з наступним механізмом її дії по відношенню до принципів МСФЗ; належність кадрового забезпечення в програмах розробок і впровадження змін до П(С)БО; міжнародне співробітництво, та інше. Саме таке бачення спільного та відмінного в методологічних засадах МСФЗ та національних П(С)БО дозволяє законодавчим органам та відомствам України визначити основні пріоритети реформ у бухгалтерському обліку[3].

Список використаної літератури:

1. П(С)БО 15 «Дохід» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290

2. МСФЗ 18 «Дохід»

3. Шевчук Д.І. Фінансова звітність // Фінанси України. – 2008 № 4