Горохова О.Ю., Атаян Т.І.

Донбаський державний технічний університет

Ефективність кредитної політики банків

україни: ЇЇ значення та шляхи поліпшення

 

У статті визначено значення ефективної оцінки кредит­ної політики, проведений аналіз показника дохідності кредитних операцій та  розроблені основні критерії поліпшення ефективності кредит­ної політики вітчизняних банків.

 

Постановка проблеми. В умовах стрімкого зростання об­сягів банківських кредитів та зни­ження дохідності кредитних опе­рацій банків особливого значення на­буває розробка методичних підходів до підвищення ефективності банків­ського менеджменту в цілому та ме­неджменту кредитних операцій зокре­ма. З огляду на це актуальним питан­ням є поглиблена оцінка ефективності кредит­ної політики, проведення якої в практичній діяльності дасть змогу ви­значати пріоритети формування стра­тегії та політики банків на кредитному ринку з метою підвищення дохідності кредитного портфеля.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Кредит є однією з найскладніших економічних категорій, дослідження сутності якої посідає важливе місце у працях зарубіжних та вітчизняних учених, зокрема О. Васюренка, М. Герасимовича, О. Кириченко, Р. Котлера, М. Ковбасюка, В. Лагутіна, О. Лавруши­на, О. Мороза та інших. Але, як показав огляд економічної літератури, низка питань щодо розробки методичних підходів до обґрунтування рішення про надання кредиту та оцінки ефективності кредитної політики банку потребують глибшого вивчення.

Метою статті є дослідження те­орії та практики організації кредитної діяльності банку, проведення оцінки ефективності кредитної політики банківських установ в Україні.

Виклад основного матеріалу. Банківські кредити відіграють значну роль у процесах фінансування розвитку ринкової економіки, задовольня­ючи тимчасову потребу одних суб'єктів у додаткових коштах за рахунок їх тим­часового надлишку в інших. Стимулю­вання кредитування реального сектору економіки сприяє збільшенню обсягів ВВП і, зрештою, підвищенню добробу­ту нації. Виходячи з потреб суб'єктів господарювання, банківські кредити надаються як на фінансування поточної діяльності з метою задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між ча­сом надходження коштів та здійснен­ням витрат, так і на фінансування інвестиційної діяльності для задоволення довгострокових потреб під час реалізації інвестиційних проектів.

Збільшення обсягів банківських кре­дитів супроводжується підвищенням банківських ризиків, найвпливовішим із яких є кредитний. Виходячи з цього, ключовою передумовою системи управління кредитним портфелем банку є про­думана та зважена кредитна політика.

З метою її реалізації банки в сучас­них умовах ефективної кредитної діяльності розробляють власну внутрішню кредитну політику та впроваджують ме­ханізми її здійснення. Кредитна політи­ка охоплює найважливіші елементи і принципи організації кредитної роботи в банку, які фіксуються у письмовому вигляді і затверджуються на засіданнях кредитного комітету і комітету кредитно­го нагляду. Ця політика форму­ється на основі факторів, що визначаються обсягом капіталу й активів банку, складом його клієнтури, спеціалізацією, місцезнаходженням, наявністю мережі філій, станом економічної кон'юнктури, ситуацією на грошовому ринку тощо. До зазначених факторів можна також винести пріоритети у виборі клієнтів і кредитних інструментів (сегментація ринку) та норми і правила, що регла­ментують повноваження персоналу бан­ку, який реалізує ці пріоритети на прак­тиці.

У процесі проведення кредитної політики банківські установи виходять із необхідності забезпечити поєднання своїх інтересів та інтересів акціонерів банку, вкладників і позичальників. З ог­ляду на це основним критерієм кредитної політики є принцип пріоритетності мінімізації рівня ризику над дохідністю, відповідно до якого банк незалежно від суми потенційного доходу має відмо­вити клієнту в наданні кредиту, якщо така операція пов'язана з недопусти­мим рівнем ризику.

Отже, банк має встановлювати для себе плановий рівень процентного доходу за кредитом (що вимірюється рівнем відсотка за кредитною опе­рацією) та максимально допустимий рівень ризику, який він може взяти на себе, надавши цю позичку.

Дотримання зазначених критеріїв дає змогу банку отримувати запланований рівень дохідності кредитно­го портфеля і в результаті цього забезпе­чувати реалізацію ефективної кредитної політики.

З метою виявлення резервів підви­щення ефективності кредитної діяльності за умови запланованого рівня дохідності та допустимого рівня ризику банки оцінюють ефективність кредитної політики. Як правило, ця оцінка здійс­нюється коефіцієнтним методом шляхом розрахунку та аналізу тенденцій зміни відповідних показників, а також порів­няння фактичних показників із заплано­ваними для визначення рівня виконан­ня фінансового плану банку.

Для прикладу за даними фінансової звіт­ності, оприлюдненої у засобах масо­вої інформації, було проаналізовано дохідність кредитного портфелю на основі розрахунку показника дохідності кредитних операцій вітчизняних банків за станом на 01.01.2009 р. за допомогою таких показників банківської діяльності як чистий процентний дохід, кредити, що надані, і резерви під заборгованість за кредитами.

З розрахованих показників була сформована однорідна група за допомогою ранжування, яка включає 128 банків. Аналіз показника дохідності кредитних операцій 128 банків за допомогою інтервального аналізу  приведений в таблиці 1.

 

 

Таблиця 1 – Аналіз розрахованих показників дохідності кредитних операцій

Інтервал відношення
чистого процентного доходу
до суми кредитів, що надані (за вирахуванням резервів)

Кількість банків

Питома вага банків в загальній
кількості

3,83 - 4,58

14

10,94

4,58 - 5,33

26

20,31

5,33 - 6,08

21

16,41

6,08 -6,83

17

13,28

6,83 - 7,58

13

10,16

7,58 - 8,33

17

13,28

8,33 - 9,08

10

7,81

9,08 - 9,83

10

7,81

Усього

128

100,00

 

Для більш наочного представлення сучасної ситуації в кредитній політиці вітчизняних банків побудована гістограма показників дохідності кредитних операцій (рисунок 1).

Рисунок 1 – Гістограма показників дохідності кредитних операцій

 

Проведені розрахунки свідчать про те, що для визначеної групи вітчизняних банків найбільш модальною є дохідність кредитних операцій на рівні 4,58-5,33%. У сучасних умовах цей рівень є доволі низьким і свідчить про необхідність поліпшення ефективності кредитної політики банків.

Висновок. За результатами визначення показника ефективності кредитної політики можна зробити такі висновки:

1. З метою підвищення ефективності кредитної політики необхідно впровад­жувати заходи, спрямовані на зниження рівня ризику кредитного портфеля, а са­ме: нарощувати власний капітал, збіль­шувати обсяги розміщення у кредитний портфель коштів, залучених на строкові вклади.

2. Необхідно чітко визначати проце­дури, норми та повноваження персона­лу банку під час оцінки рівня ризику за кожною окремою кредитною опе­рацією, завдяки чому можна підвищи­ти обґрунтованість рішень про надан­ня кредиту, зменшити обсяги резервів для покриття кредитних ризиків і, як результат, збільшити рівень якості кре­дитного портфеля.

3.  Слід здійснювати постійний кон­троль за станом кредитного портфеля з метою відстеження сигналів про погір­шення його якості (реалізація кредитного моніторингу), що дасть змогу зни­зити питому вагу проблемних кредитів у кредитному портфелі банку.

4.  Високі кредитні ризики, які навіть компенсуються підвищеним рівнем дохідності кредитного портфеля, не завжди свідчать про високу ефективність кредитної політики, адже у разі настан­ня прийнятих кредитних ризиків банк зазнає збитків, наслідком яких може бу­ти фінансова криза і навіть банкрутство.

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Інформація сайту www.bank.gov.ua.