Економічні науки/2. Фінансові відносини

Бойко Д.А.

Дяченко І.П.

Мінгальова О.Г.

Кременчуцький Державний Політехнічний Університет

ім. М. Остроградського, Україна

Проблеми кредитного забезпечення малого бізнесу

Мале підприємництво є ефективним та головним інструментом соціальної політики, спрямованої на забезпечення добробуту кожного громадянина країни. Завдяки малому підприємництву забезпечується динамічне створення нових робочих місць, швидке реагування на зміни ринку праці та поглинання надлишків робочої сили.

Світовий досвід і практика переконують, що важливим елементом ринкової економіки є існування і взаємодія великих, середніх і малих підприємств. При цьому мале підприємництво розглядається не лише як додаток до великого виробництва, а й як самостійна форма функціонування і розвитку сучасних продуктивних сил - гнучка, життєздатна, ефективна, прогресивна.

Особливе значення малого бізнесу в умовах ринкових відносин виявляється у структурній перебудові економіки, прискоренні науково-технічного прогресу, стимулюванні й розвитку економічної конкуренції, формуванні нового соціального прошарку підприємців-власників та у розв'язанні багатьох інших соціально-економічних проблем. Малі форми підприємництва відіграли провідну роль у створенні ефективної ринкової економіки багатьох країн світу [2].

Проблеми розвитку малого підприємництва знаходять широке відображення у працях відомих науковців Т. М. Білоуса, З. С. Варналія, Л. І. Воронової, О. В. Кужель та інших вітчизняних вчених.

Зростання впливу регіонів на економічні процеси, що відбуваються в Україні, є закономірним й необхідним явищем, тому досить нагальною є проблема проведення активної економічної політики на рівні регіонів щодо сприяння розвиткові підприємництва.

Розвиток малого підприємництва залежить від багатьох чинників, серед яких найважливішу роль відіграють регіональні (територіальні) умови. До них слід віднести: економічний потенціал, наявність ресурсів, господарську структуру, підготовку кадрів, ставлення місцевих органів влади і населення до підприємництва, стан ринкової інфраструктури, інформаційне забезпечення, традиції та психологію населення певного регіону. Ці та інші фактори слід урахувати при розробці й впровадженні системи регіонального управління, здійсненні ефективної територіальної політики щодо розвитку малого підприємництва, що сприятиме формуванню підприємницьких структур і подоланню економічної кризи [3].

Реалізація економічного потенціалу малих підприємств багато в чому залежить від можливостей та умов їх фінансування. За умов відсутності власних ресурсів із метою здійснення капітальних вкладень для розширення власного бізнесу малі підприємства прагнуть залучити довгострокові джерела і безпосередньо звертаються за кредитами до комерційних банків .

Аналізуючи діяльність комерційних банків в Україні можна відмітити позитивні тенденції їх розвитку, а саме: на 01.11.2008р. кредитний портфель становив 421208 млн.грн. та збільшився проти 2001р. в 17,8 рази; в тому числі сума кредитів, наданих суб’єктам господарювання, збільшилась в 2008р. проти 2001р. в 13,7 рази.

Позитивним є збільшення довгострокового кредитування: станом на 01.11.2008 р. питома вага довгострокових кредитів суб’єктам господарювання у загальній кількості наданих кредитів становить 54,7%. Сприятливим фактором змін у банківській системі є поступове зниження вартості кредитів з 54% у 2000 р. до 15,1% в 2007 р.

Однак, не зважаючи на позитивну тенденцію, мале підприємництво не має яких-небудь істотних переваг в кредитно-фінансовій системі, що значно перешкоджає розвитку їх бізнесу.

Специфіка малого підприємництва в Україні характеризується низьким технічним, управлінським рівнем, недостатністю знань, досвіду та культури ринкових відносин, недостатньою інфраструктурою підтримки малого бізнесу, відсутністю ліквідного заставного майна, інформації про наявні кредитні лінії та умови кредитування, складною процедурою отримання банківського кредиту, високими кредитними ставками.

Вважаємо, що вирішити перелічені вище проблеми можна шляхом розвитку фінансово-кредитної системи за такими пріоритетними напрямками, як створення і розвиток схеми для надання гарантій комерційним банкам на частку кредиту, що її отримують малі підприємства, створення схеми мікрокредитування для найбільш дрібних суб’єктів малого бізнесу, особливо для підприємців – фізичних осіб.

Існує ще одна проблема, яка створює бар'єр для кредитного партнерства між великими комерційними банками та сектором малого і середнього бізнесу в Україні, це обмеженість спектра і обсягів банківських кредитних послуг, що відрізняє їх від розвинутих країн.

Банківське кредитування потенційно є найефективнішим легальним джерелом ресурсів для малого бізнесу. Як правило, кредитні кошти банків спрямовуються на задоволення регулярних потреб малих підприємств та на довгострокові інвестиції.

Зацікавленість банків у розвитку малого підприємництва зумовлюється перспективою розширення ринку збуту своїх послуг за рахунок нового сектора економіки та низкою переваг, які має кредитування малого бізнесу порівняно з „великим” [1].

Отже, для зростання кожного малого підприємства життєво важливі банківські кредити. Водночас власні засоби малого підприємства мають вкладатися в кожну інвестицію у поєднанні з її фінансуванням за рахунок банківського кредиту, засвідчуючи готовність підприємця ризикнути частиною власних грошей, що дасть змогу переконати банк у кредитоспроможності суб’єкта малого бізнесу.

Банківське кредитування малих підприємств повинно бути перспективним видом бізнесу для українських банків, а також життєво важливим і необхідним для розвитку малого підприємництва в Україні.

Література:

1.Дребот Н.П., Сідельник О.П. Проблеми та перспективи активізації співпраці

банків з малим та середнім бізнесом// Регіональна економіка. – 2007. – №1. – С.200-208.

2.Копченко І.М. Фінансовий механізм сприяння розвиткові малого підприємництва// Фінанси України. – 2003. – №5. – С.65-69.

3.Косова Т.Д., Лук’янченко В.О. Механізм фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва// Фінанси України. – 2004. – №12. – С.37-41.