Смок І.І.

Леонідов І.Л., к.е.н., доцент

Національна металургійна академія України

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Інноваційний розвиток іфраструктури туризму, приховує потужний потенціал соціально-економічного поступу країни. Однак його інтенсивність стримується нестачею інтелектуальних, інформаційних, інвестиційних та ін. ресурсів. Серед останніх у галузі внутрішнього та зовнішнього туризму імперативом є активне використання альтернативних джерел фінансування, у т.ч. з використанням прямих іноземних інвестицій. Вони залучаються не для того, щоб математично додати зовнішні ресурси до внутрішніх (при незмінності технічних і технологічних характеристик інфраструктури), а для підвищення техніко-технологічних, управлінських та інших параметрів послуг туризму. Звідси побудова інноваційної моделі розвитку інфраструктури туризму в Україні вимагає опрацювання стратегічних концептуальних підходів до активізації залучення іноземних капіталів.

У основі активізації прямих іноземних інвестицій у інфраструктуру туризму є суперечність між її інноваційним розвитком та наявними осередками пропозиції послуг. Їх потенційними прикладами є: заповідник Асканія-Нова (Херсонщина), Воронцовський палац (Крим), Генуезька фортеця (Крим), замок Шенборна (Закарпаття), Масандрівський палац (Крим), національний дендрологічний парк «Софіївка» (Черкащина), національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» (Хмельниччина), осередок петриківського розпису (Дніпропетровщина), Преображенський кафедральний собор (Київщина), Свято-Успенська Святогорська лавра (Донеччина), Церква Марії Магдалени (Київщина) та ін.

Залучення інвестицій на ринкових засадах сприятиме формуванню попиту на послуги активного відпочинку, оздоровлення природними рекреаційними ресурсами, ознайомлення з народними традиціями закарбованими у пам’ятках історії, культури, архітектури, народної творчості, мистецтві, духовних цінностях нації, природних скарбах тощо. Суб’єктом попиту є різні соціальні групи населення, наприклад школярі та студенти (підчас канікул чи практики), працівники та роботодавці (підчас відпусток чи вихідних), пенсіонери (в певні періоди туристичних сезонів). Пропозиція репрезентована вітчизняними туристичними компаніями та приватними підприємцями, які розвивають туристичний та готельно-ресторанний бізнес, освоюють туристично-культурні зони по всій території України, налагоджують систему відпочинку сімейного, індивідуального для дітей та дорослих, пасажирських перевезень, проживання, проведення екскурсій, автокемпінгу, подорожі історико-культурними місцями тощо. Вітчизняні суб’єкти господарювання у олігополістичних та монопольно-конкурентних структурах конкурують з іноземними виробниками туристичних послуг в процесі визначення їх рівноважної ціни. Ринкове саморегулювання поки що не створює зацікавленості іноземних інвесторів у фінансуванні послуг вітчизняного туризму, розвитку його інноваційної інфраструктури (наприклад використання супутникового зв’язку, віртуальних грошей, інтернет-банкінгу, бронювання турів та ін.).

Гарантії іноземним інвесторам спроможна надати держава. На це націлена, створена в 2002 році, Державна туристична адміністрація, яка покликана реалізувати державну інноваційну політику розвитку інфраструктури туристичної та курортної сфер; формувати стратегію на 2002-2010 роки для стимулювання інфраструктури туристичної галузі країни (відповідно до Закону України „Про туризм”); сприяти залученню інвестицій через поступове запровадження безвізового режиму, спрощення порядку оформлення віз іноземним громадянам для в’їзду в Україну з туристичної метою, розширення щорічно прогнозних обсягів споживання туристичних послуг до 5 млрд грн.; забезпечити інвестування проекту швидкісного руху (200км/год) пасажирських поїздів ДП «Укрзалізниця», який впроваджується до «Євро 2012», та інвестує ЄБРР на суму 52 млн. $ США, під 6% річних та ін.

Державні заходи поки що не розкрили значний інвестиційний потенціал населення: регульований державою стан туристичної інфраструктури та рівень туристичних послуг не відповідають європейським стандартам за конкурентоспроможністю, комфортністю, швидкістю, безпечністю тощо. Тому заощадження населення доцільно залучити через кредитні спілки та інші громадські організації. Наприклад: Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Клуб міжнародного співробітництва "Мандри"", Всеукраїнська молодіжна громадська організація „Союз молоді регіонів України”; Всеукраїнська спілка громадських організацій "Скаути України"; Всеукраїнське дитяче творче об'єднання "Культурних, Розумних, Організованих, Кмітливих, Спритних" (КРОКС); Всеукраїнська асоціація молодих дослідників фольклору; Федерація сноубордінгу та скі-туру України та ін., які стимулюють залучення інвестицій шляхом реклами та популяризації туризму, здорового образу життя, проведення конференцій, тематичних експозицій тощо.

Запропоновані заходи ринкового, державного, громадянського регулювання здатні сформувати синергетичний ефект довгострокової активізації залучення вітчизняних та прямих іноземних інвестицій у інноваційний розвиток інфраструктури туризму в Україні.