Экономические науки/ 3.Финансовые отношения

Сашинська А. В., науковий керівник Єгоркіна Т. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Шляхи вдосконалення діяльності страхового ринку України

Становлення України, як самостійної, незалежної та демократичної держави обумовлює ставлення та розвиток національних ринкових відносин. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу та Світової організації торгівлі, прийняті Україною міжнародні зобов’язання визначають напрями та умови гармонізованого розвитку фінансового ринку в Україні, особливо його частини – страхового ринку.

Передумовами розвитку страхового ринку є: розвиток відносин власності; побудова та створення ринкових умов господарювання, розвиток конкуренції; ліквідація державної монополії у страхуванні; необхідність забезпечення безперервного відтворювального процесу за допомогою відшкодування збитків у разі настання страхової події, тобто створення фактору стабілізації економіки; можливість акумулювання значних фінансових ресурсів та необхідність їх інвестування в економіку держави тощо [1].

Сьогодні страховий ринок України переживає не найкращі свої часи. Фінансова криза нанесла йому значної шкоди. Вже впродовж 2009 року щоквартальний приріст страхових платежів неухильно зменшувався, а у січні 2009 року скорочення обсягу страхового ринку досягло загрозливих розмірів. Рівень збитковості багатьох страховиків, особливо тих, що мали значну частку банківського страхування у своєму портфелі, вже перевищив критичну позначку у 100 відсотків[4]. Адже найбільші темпи падіння мають місце відносно банківського страхування. Ситуація ускладнюється також тим, що сьогодні на страховий ринок України негативно впливають не тільки банківська криза, але й економічна криза, а також кризи фондового, валютного ринків та ринку нерухомості.

Криза загострила й хронічні проблеми, пов’язані з недосконалим законодавством у галузі страхування: не впровадженням обов’язкового медичного страхування за участі страховиків; непрозорим і дискримінаційним державним регулюванням; непрозорістю фінансової звітності страхового сектору; відсутністю якісної статистичної інформації; нерозвиненістю ринку страхування життя; низьким рівнем страхової культури.

Актуальна для страхового ринку й проблема обміну інформацією між страховими компаніями, держструктурами та професійними об’єднаннями страховиків. Такий обмін необхідний для попередження фактів шахрайства з боку страхувальників та покращення якості обслуговування клієнтів, особливо у випадку ДТП. Без оперативних достовірних відомостей про результати роботи страховиків в цілому дуже складно приймати ефективні рішення [3].

За прогнозами експертів у 2009-2011 рр. очікуються такі позитивні тенденції розвитку українського страхового ринку[2]:

- спад страхування у 2009 році дасть поштовх страховим компаніям до пошуку нових ринкових ланок, які вимагатимуть нові продукти, послуги та рівень сервісу. Велику увагу буде приділено юридичним особам, розвитку агентської мережі, малому та середньому бізнесу;

- значне ужесточіння штрафних санкцій за недодержування вимог дорожнього руху дозволило знизити на 30-40% кількість ДТП, що у свою чергу позитивно впливає на збитковість страхових компаній;

- після стабілізації стану на фінансових ринках, на страховому ринку залишаться сильні бренди, які за сприятливої загальноекономічної ситуації швидко відновлять темпи зростання ринку.

В цілому можна відзначити, що не дивлячись на зниження темпів зростання страхового ринку в 2009 році можна припустити його стабілізацію в 2010 – 2011 рр. та швидке відновлення втраченого обсягу платежів. В Україні це буде залежати від наявності та обсягу ресурсів, правильності їх використання та рішучих дій з боку держави в страховій сфері. У випадку, якщо Україна використовуватиме виключно внутрішні резерви та еволюційний шлях розвитку, то вихід з рецесії буде тривалим, якщо ж будуть використані перевірені технології, додаткові ресурси і високопрофесійні спеціалісти, то це значно прискорить процес відновлення страхового ринку.

На теперішній час найважливішими питаннями, які потребують екстрених рішень, є:

- неповернення депозитних коштів, не тільки дострокове, а й після закінчення дії депозитних договорів, передусім тими банками, де введена тимчасова адміністрація або готується введення такої адміністрації;

- незабезпечення наявності страхового покриття майна, що знаходиться в заставі у комерційного банку, на весь період кредитного договору;

- нав’язування банками дискримінаційних умов співробітництва зі страховими компаніями, зокрема, встановлення непрозорих й дискримінаційних умов акредитації, нав’язування завищених розмірів комісійної винагороди та розміщення депозитних вкладів, як умови співробітництва;

- встановлення податковими органами дискримінаційних вимог для страховиків відносно оподаткування курсових відхилень, а також для страховиків зі страхування життя – оподаткування інвестиційного доходу;

- недостатній контроль за наявністю полісів обов’язкового страхування громадянсько-правової відповідальності автовласників.

Для рішення цих та інших проблем вважаємо за доцільне впровадження таких антикризових заходів, як:

- створення єдиної інформаційної бази щодо діяльності страховиків для попередження фактів шахрайства з боку страхувальників та підвищення якості обслуговування клієнтів;

- забезпечення страхування майна, що перебуває в заставі комерційних банків, протягом всього строку дії кредитного договору;

- здійснення рефінансування комерційних банків під повернення коштів страховиків;

- забезпечення безперешкодного повернення депозитних коштів страховикам згідно з договорами, як таких, що є коштами страхових резервів страховиків і спрямовуються на виплати страхових відшкодувань;

- оприлюднення показників фінансової звітності страхових компаній, що, в свою чергу, дозволяє встановити фінансовий стан страховиків;

- впровадження Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг щомісячного моніторингу фінансового стану страховиків для попередження їх банкрутства;

- страхування через мережу Інтернет;

- обов’язкове використання франшизи.

Підбиваючи підсумки, слід відзначити, що сьогодні страховий ринок України набув певного рівня розвитку, але залишається досить нестабільним. Для розвитку стійкого й ефективного страхового ринку необхідно вдосконалювати нормативно-правову базу; забезпечувати збільшення статутних фондів страхових компаній; впроваджувати нові методи наближення страхових послуг до споживачів, зокрема, страхування через мережу Інтернет; обов’язково використовувати франшизи для зменшення збитків страховиків при настанні страхового випадку. Потрібен комплекс заходів суто економічного змісту та спрямованості, тісний зв’язок страхового ринку із загальними трансформаційними перетворюваннями в національній економіці.

Література:

1. Александрова М.М. Страхування: Навчально-методичний посібник. – К.: ЦУЛ, 2002 – 208с.

2. http://rynok.biz/2/a/2009/05/06/Strahovanie_i_krizis_kto2

3. http://www.investor.ua/news/140-12231.html

4. http://insurancebiz.org/discuss/interview/detail.php?ID=4425