Економічні науки/1. 15.Державне регулювання
економіки
Студентка 5к
7гр Передерій Ю.В.
Харківський Національний
Економічний Університет, Україна
Монетарна політика в реаліях
української економіки.
Актуальність
потреби в розгляді питань монетарної політики в реаліях української економіки
та взаємозв'язок конкретних шляхів їх розв'язання зі світовим досвідом
підтверджується низкою публікацій у провідних вітчизняних виданнях[3] Багато
дослідників акцентують увагу на тому, що базові положення монетарної теорії,
інтерпретовані через практику країн розвинутого ринку, не мають прямого
підтвердження в умовах пострадянської дійсності. Досяжний досвід переходу
суб'єктів пострадянського простору до ринку дає можливість розглянути під
іншим кутом положення монетарної теорії з виявленням тих джерел слабих і
сильних сторін їх прояву, які визначаються інституційними засадами здійснення
розподільних процесів.
Монетарна теорія базується на
сукупності наукових положень, підтвердження або спростування яких розширює або
звужує практичну цінність впливу грошового інструментарію на економічне
зростання й розвиток національної макро-системи. У даному разі йдеться про
цільову спрямованість кредитно-грошової й монетарної політики держави на
створення умов для стабільного нарощування темпів приросту ВВП активізацією
інноваційних процесів. Монетарна і грошово-кредитна політика має чітку
інституційну підпорядкованість вимозі дотримання рекомендацій наглядової ради
Національного банку та реалізується суб'єктами фінансової системи.
Грошово-кредитна політика спрямована на "регулювання економічного
зростання, стриманий інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці
України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного
балансу" [1].
Нарощування обсягу грошової маси в Україні супроводжується
зростанням індексу споживчих цін. Зростання грошової маси, споживчих цін і
обсягів виробленої продукції за скорочення кількості зайнятих (13 %) і збільшення безробітних (11%)
протягом 10-ти років не дає однозначного уявлення про вплив монетарної політики
на активізацію економічної активності.
Відповідь на питання щодо перспектив
продовження в Україні політики нарощування грошової маси за незмінних
механізмів розподілу дають комбіновані прогнозні розрахунки, в
яких враховується необхідність дотримання вимоги рівняння обміну. Наступний
модельний аналіз, виконаний із застосуванням методу екстраполяції тренда,
вказує на наявність чітких тенденцій до майже дворазового збільшення обсягів
грошової маси (436 640,34 млн грн) у середині 2009 року, але за цілковитого
зупинення її руху. У зв'язку з тим, що припинення грошового обігу означає не
що інше, як повне зупинення економіки, то і значне зростання обсягів
реалізованої продукції промисловості у фактичних цінах (за результатами аналогічного
модельного аналізу) відображатиме вплив виключно цінового чинника. Результати
нашого дослідження державної монетарної політики свідчать про існування таких
явищ, як перехід спонтанних сплесків цін із ринків енергоносіїв на ринки
товарів першої потреби та цілком логічне перенесення проявів наслідків
відсутності інвестиційної підтримки від занепаду виробничих фондів у виробничому
секторі на катастрофічне руйнування інфраструктури життєзабезпечення в
комунальній сфері.
Пошук
інституційного, тим більше персонального, винуватця фактично тупикової ситуації
в монетарних кредитно-грошових відносинах сучасної України не має практичного
сенсу з декількох причин. Формула обміну дає прогнозований позитивний
результат винятково за ринкового регулювання, а за відсутності відповідних умов
у нашій країні акцент у пошуку джерел збоїв монетарного регулювання має бути
зроблено на виявленні ступеня досконалості фінансових механізмів розподілу.
Вагомим джерелом прорахунків є також глибока суперечність початкового стану
спонтанного входження в ринок: адже розв'язання поставленої
командно-адміністративними методами задачі повної відмови від
командно-адміністративного управління
досі не має повноцінного теоретичного, а тим більше, методологічного підґрунтя.
Рис 3.1 швидкість обертання грошової
маси[2]
На деякі
причини гальмування грошового обігу вказує стан руху інвестиційних коштів
безпосередньо у виробничому секторі. Аналіз інвестицій в основний капітал за
джерелами фінансування показує, що в Україні в основному експлуатуються власні
кошти підприємств. Їх частка в сукупних фінансових ресурсах, спрямованих на
інвестування основного капітану, дорівнює приблизно 2/3, а частка банківських
кредитів не перевищує 8 % і
залишається значно меншою за відповідні параметри країн з перехідною
економікою Центральної Європи [4].
Узагальнення
отриманих результатів дослідження по Україні дає змогу зробити такі висновки:
— нарощування обсягів грошової маси не
приводить до адекватних змін обсягів реалізованої продукції промисловості й
темпів приросту ВВП;
— обсяг грошової маси значно перевищує
потреби економіки;
—
стимулюючий вплив монетарних важелів державного регулювання на нарощування
економічної активності відсутній;
— зниження швидкості обертання
грошової маси пов'язано з нарощуванням її кількості;
—
інструментарій положень монетарної теорії в системі державного регулювання
економіки України має використовуватись з урахуванням специфіки пострадянських
реалій.
Для уточнення
причин зниження швидкості грошового обігу потрібно провести системні
дослідження, спрямовані на розробку відповідних фінансових механізмів
активізації економічної активності у виробничому секторі Україні. Подолання
окресленої проблеми вбачаємо у вирішенні питань взаємодії державних і ринкових
механізмів розподілу — від загальної концепції монетарної політики до рівня
взаємодії окремих видів економічної діяльності і груп власників виробничих
факторів.
Література:
1.Закон
України « Про Національний банк України».К., «Відомості Верховної Ради України»
№29,1999,с.238
2.Бюлетень
Національного банку Українию-2008.-№5.-с.59
3.ГриценкоА.,
Кричевські Т., монетарна стратегія6 шлях до єфективної грошово-кредитної
політики// Вісник НБУ.- 2005.-№11.-с.8;2006.-№2.-с.8-19; 2006.-№7.-с.8-22
4.Стратегія
економічного та соціального розвитку України (2004—2015 роки) "Шляхом
Європейської інтеграції" / А.С. Гальчинський. В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т
стратег, дослілж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з
питань європ. інтегр. України. --К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - С. 91,
98.