Экономические науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки.

Сергій О. М.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

 

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА РИЗИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

 

 Сьогодні проблема підвищення ефективності інвестиційного процесу є однією із найважливіших. Для забезпечення стабільного розвитку економіки і досягнення Україною конкурентоздатності на світових ринках необхідним є значний приріст інвестиційних ресурсів в економіку та їх оптимальний розподіл з урахуванням балансу між короткостроковою рентабельністю і стратегічними задачами розвитку національної економіки. Інвестиції є невід'ємною частиною будь-якої економічної системи. Вони покликані не тільки зупинити спад і пожвавити виробництво, але й створити умови для розв'язання більш складнішого завдання — глибокої структурної перебудови національної економіки.

Ключовою особливістю розвитку інвестиційного ринку в Україні є необхідність одночасного підвищен­ня рівня життя і розгортання модернізації національ­ного господарства .

Роль іноземних інвестицій в своїх працях досліджують багато вітчизняних та зарубіжних вчених таких як: Федоренко В. Г., Вишняков А. К., Шишка Р. Б., Медведчук В. В., Богуславський М.М., Богатирьов А. Г., Вознесенська Н. Н., , Бершеда Є. Р., Купагин М. М.

Необхідність інвестиційних вкладень в еко­номіку стала очевидною для всіх господарських суб'єктів з моменту вступу України на шлях ринкових перетворень. Подальший розвиток економіки держа­ви неможливий без активної інвестиційної політики й ефективного використання інвестиційного потенціалу національної економіки. Однак, на сьогоднішній день в Україні інвестиційна активність внутрішніх і закордонних інвесторів значною мірою стримується за рахунок сформованого несприятливого інвестиційного клімату.

Залучення іноземних інвестицій є одним із ключових питань у ході реформування і модернізації української економіки. З огляду на серйозне технологічне відставання української економіки в порівнянні з розвинутими країнами, позитивним для України може стати приплив іноземного капіталу і, як наслідок, розвиток міжнародного співробітництва на цій основі. Подібне співробітництво забезпечить доступ до нових технологій, а також дасть поштовх для збільшення обсягів вітчизняних інвестицій [2].

Слід визначити основні ризики та чинники негативного впливу на інвестиційний клімат в Україні і приймаються до уваги іноземними інвесторами при налагодженні виробничо-комерційних та інвестиційних контактів з українськими партнерами. Можна виділити кілька груп ризиків, для наочності можна сформувати їх в таблицю 1.

Таблиця 1.

Основні групи ризиків інвестування в Україні

№ групи

Назва

Характеристика групи

1

2

3

1 група

Ризики законодавчого і нормативного характеру

1.         недостатня правова стабільність, зокрема постійні зміни законодавства стосовно платежів до бюджетів усіх рівнів та централізованих фондів спеціального призначення;

2.         невідповідність, у ряді випадків, між законодавчими актами і підзаконними нормативними документами як позавідомчого, так і відомчого характеру;

3.         запровадження, подеколи, нормативних актів "заднім числом";

4.         неврегульованість законодавства про банкрутство.

 

2 група

Ризики правового характеру

 

1.      відсутність дієвого механізму правового захисту інвесторів від боржників та недобросовісних партнерів, недостатній рівень інвестиційної і правової безпеки та фінансових гарантій для інвесторів;

2.      слабка дієздатність судової системи, негативна

3.практика недотримання українськими боржниками своїх зобов'язань;

невирішеність проблем, пов'язаних із стандартизацією та сертифікацією продукції і товарів, приведенням її до загальноєвропейських вимог.

 

 

      1

2

3

3 група

Ризики організаційного характеру

 

 

1. нестабільність економічної і податкової політики, її залежність від організаційних змін на урядовому рівні;

2.  значний адміністративний контроль та бюрократичні перешкоди (зокрема у сфері приватизації);

3.наявність в Україні певного рівня корупції.

 

4 група

 

Ризики адміністративного характеру

 

1.      повільність реструктуризації підприємств;

2.      нечіткість визначення кола потенційних стратегічних інвесторів, у тому числі й закордонних, у процесі приватизації підприємств ключових галузей (зокрема у сфері енергетики), від яких у подальшому залежить робота підприємств іншого галузевого спрямування.

5 група

Ризики інфраструктурного характеру

 

1.    значні недоліки у функціонуванні енергетичної інфраструктури;

2.    нерозвиненість транспортної та комунікаційної інфраструктури.

6 група

Ризики фінансово-кредитного характеру

 

1.   скрутний фінансовий стан багатьох підприємств, а відтак їх низька привабливість для іноземних інвесторів;

2.   недостатня прозорість податкової політики, високий рівень оподаткування, який позбавляє державу конкурентних переваг при залученні іноземних інвесторів;

3.   високі ставки ввізного мита при надходженні іноземних інвестицій в Україну, а також високий рівень митних ставок на інвестиційний товар (обладнання, техніку,

4.   засоби тощо);

5.   відсутність до цього часу механізму використання землі як застави під кредити в процесі інвестування;

6.   слабкість банківської системи, неможливість кредитування та гарантування іноземних кредитів на місцях.

 

7 група

Ризики соціального характеру

 

1.низька купівельна спроможність значної частини населення, що зменшує можливості реалізації на внутрішньому ринку продукції підприємств, у т. ч. і з іноземним капіталом.

 

Отже, на основі дослідження основних груп ризиків інвестування в Україні, можна запропонувати заходи щодо покращення інвестиційної привабливості. Вони не є новими, але є найбільш важливими як для наявних, так і для потенційних інвесторів в економіку України, для цього необхідно прийняти відповідні міри з боку органів державного управління, а саме спрощення реєстраційних, ліцензійних, сертифікаційних, митних та інших процедур, зниження бюрократизації економічної діяльності.

Враховуючи кризову ситуацію та дефіцит ресурсів терміново необхідно прийняти поправки до положень НБУ, Державної комісії по цінних паперах та інших державних органів, про скорочення термінів розгляду документів відносно реєстрації іноземних інвестицій (зокрема, прямих позик та збільшення капіталу акціонерних товариств); забезпечення захисту інтересів та прав інвестора у судах, підвищення ефективності судової системи, створення системи контролю за ухваленням судами відверто не правових, рейдерських рішень; усунення корупційної складової, що крім відверто кримінального вимагання хабара, нерідко набуває форм добровільно-примусових внесків; зменшення кількості податків та спрощення їх адміністрування, забезпечення стабільності податкового законодавства, розв’язання питання податку на додану вартість (якщо він потрібен, тоді його треба вчасно відшкодовувати експортерам; якщо не можемо відшкодовувати, то тоді він не потрібен); лібералізація ринку землі, визначення чітких і простих процедур її викупу та оренди для провадження господарської діяльності.

 

Список використаних джерел

 

  1. Концепція Державної програми прогнозування науково-тех­нічного розвитку на 2008-2012 роки //Кабінет Міністрів України; Розпорядження від 13.04.2007 № 175р.
  2. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість //Фінанси України, - №3, 2008 - с.79-93.
  3. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування: Навч. посібник. – 2-е вид. – К.: Каравела, 2008. – 432 с.
  4. http://www.in.gov.ua