К.е.н. Сакун Л.М., Наумов С. В.
Кременчуцький державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського
ДОСЛІДЖЕННЯ
ВИРОБНИЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Виробництво –
це цілеспрямована діяльність людей, яка пов’язана із задоволення їх
потреб. Результатом виробництва є створення матеріальних та нематеріальних
благ, задовольняючих потреби.[4,с.143]
Холдингова
Компанія „АвтоКрАЗ” – передовий український виробник та постачальник тяжких
вантажних автомобілів та автомобілів спеціального призначення, який
орієнтований на такі сегменти ринку, як: будівництво, дорожнє та комунальне
господарство, гірничодобувна промисловість, нафтогазовий комплекс, військові
сили.
За час
існування торгової марки КрАЗ (з 1959 р. ) із конвеєра заводу вийшло більш ніж
800000 одиниць автомобільної техніки. Щорічно завод випускає більше 4000
автомобілів, які крім України реалізують більш, ніж в 30 країнах. Це свідчить
про великі об’єми
та можливості підприємства.
Виробничі
можливості – це максимально можливий об’єм виробництва благ при
повному та ефективному використанні існуючих ресурсів.[2, с.141] Ефективність виробництва
– це відношення отриманого результату до ресурсів, витрат.[2,с.145]
Збільшені
потреби орієнтують на постійне збільшення результату. Але, оскільки ресурси
обмежені, то обмежені й виробничі можливості. Наприклад, збільшення об’ємів
виробництва самоскидів в ХК „АвтоКрАЗ” можливе лише при частковій або повній
відмові від виробництва автозапчастин, і навпаки. Економіка повної зайнятості
виробництва не може забезпечити необмежений випуск товарів в наслідок ліміту
ресурсів.
Економічний
сенс трансформації на ХК„АвтоКрАЗ” полягає в тому, що економіка повної
зайнятості завжди альтернативна, тобто вона повинна обирати в даному випадку
між виробництвом самоскидів та автозапчастин шляхом перерозподілу ресурсів.
На рисунку 1
наведено графік виробничих можливостей в ХК „АвтоКрАЗ”.
Крива
виробничих можливостей – це сукупність координат, яка показує різні комбінації
максимальних об’ємів виробництва двох товарів, які можуть бути створені в
умовах повної зайнятості в економіці з постійними запасами та незмінною
технологією.[1, с.201]
Всі точки
сполучення самоскидів та автозапчастин на кривій представляють максимальну їх
кількість, яку можна отримати лише в результаті найбільш ефективного
використання всіх існуючих ресурсів. В точці „А” всі ресурси спрямовані на
виробництво самоскидів, тобто виробничих товарів. А в точці „D” всі існуючі ресурси
спрямовані на виробництво автозапчастин, тобто товарів споживання. По мірі руху
від точки „А” до точки „D” відбувається перерозподіл ресурсів у напрямку
збільшення виробництва автозапчастин.
D S A M тисод
Подібний перерозподіл ресурсів
має негативні наслідки,оскільки відбувається постійне зменшення запасів готової
продукції, і, відповідно потенціалу майбутнього виробництва автомобілів.
Рис.1 Крива виробничих можливостей
(складено на підставі
M В
[1, с. 210])
Це вивільняє
ресурси,які можна використати для збільшення виробництва самоскидів. Нарощуючи
таким чином запас свого капіталу, можна сподіватись на великий об’єм виробництва, а тому й на великі обсяги споживання в
майбутньому.
Точки, які
знаходяться поза кривої, наприклад точка S, виявилась найбільш бажаною. Але
такі точки недосяжні при даній кількості ресурсів та при даній технології
виробництва. Будь-яка точка всередині кривої виробничих можливостей, наприклад
точка М,показує незайнятість або неповну зайнятість ресурсів. При збільшенні
використання додаткових ресурсів можна збільшити виробництво як автозапчастин,
так і самоскидів.
Актуальність
дослідження кривої виробничих можливостей полягає в оптимальному перерозподілі
ресурсів ХК „АвтоКрАЗ” між виробництвом готової продукції і автозапчастин.
Використана література:
1.Селищев А. С. Микроэкономика./ А. С. Селищев - Изд.2. Питер, 2003.─ 448 с.
2.Задоя А. А. Основы экономики / Ю. Е. Перуня, А. А. Задоя. ─ К., 1998.
3.Ивашковский
С.Н. Экономика: микро- и макроанализ: учебно-практ. Пособие / С.Н. Ивашковский –
М.: Дело, 1999.
4.Наливайко
А.П. Мікроекономіка: Навч.-метод. Посібник / Наливайко А.П.,
Євдокимова Н.М., Задорожна Н.В. –
К.:КНЕУ, 1999.