Экономические науки/ 4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки.

Петриков Д.С.

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского

Фактори, що впливають на інвестиційну привабливість країни

В економічній літературі існують різні підходи до визначення інвестиційної привабливості та інвестиційного клімату держави. В широкому розумінні ці поняття визначають як сукупність політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних і закордонних інвесторів. Факторами інвестиційної привабливості країни є в основному певні макроекономічні показники розвинутості країни в цілому, що залежать від розвитку виробництва, рівня розвитку технологій, рівня життя та багато інших, зв’язаних між собою параметрів, з’єднуючи які можна скласти цільну картину інвестиційної привабливості тієї чи іншої країни або регіону. Від рівня розвитку та стану цих факторів залежить практично усе життя економіки будь-якої країни. Зараз їм приділяється велика увага, але поліпшення цих показників є довгостроковим та достатньо складним завданням.

У найбільш загальному вигляді, не вдаючись до аналізу цих підходів, можна представити систему визначальних чинників, згрупованих у такий спосіб:

1) Інституціональні: внутрішня і зовнішня політична стабільність, національне законодавство в цілому і політика держави щодо іноземних інвестицій, господарське і фінансове право, міцність державних інститутів, національний менталітет, ступінь державного втручання в економіку, культура.

2) Економічні: загальна характеристика економіки, ємність фондового ринку, характеристика банківської сфери, стабільність національної валюти, ринкова та інвестиційна інфраструктура, інформаційна відкритість і традиційність, податки і тарифи, вартість робочої сили, доступ до факторів виробництва.

3) Соціально-психологічні: соціальний рівень розвитку суспільства, рівень кваліфікаційної підготовки робочої сили, доступ до факторів виробництва.

Міжнародна практика вибору держави-реципіента крім оцінки загального інвестиційного клімату базується також на урахуванні специфічних особливостей самого проекту, ступені розвитку даної держави. Так, при реалізації міжнародних проектів, пов’язаних із виконанням масштабних будівельних робіт, здійснюваних при сприянні Всесвітнього банку, чинники, що впливають на прийняття рішень, систематизуються по категоріях країн: що розвиваються, середнього рівня розвитку, розвинуті.

Вкладення інвестицій має певну географічну спрямованість і пов'язану з цим певну географічну структуру. Ця спрямованість зумовлюється різними чинниками, число яких у різних економічних дослідженнях коливається від одного до декількох десятків. Так, у спеціальному дослідженні Бразильсько-американської економічної ради виділено 12 чинників, які мають вирішальне значення при виборі регіону - об'єкта, для вкладання інвестицій, і зокрема:

·особливості місцевого ринку приймаючої країни;

·ринок робочої сили (об'єм, вартісна і кваліфікаційна структури);

· економічна інфраструктура (рівень розвитку бухгалтерських, страхових, банківських, комп'ютерних, юридичних та інших послуг);

·ступінь політичної стабільності.

Більшість чинників відноситься до системи економічної політики, а саме:

· валютної;

· торгової;

· податкової;

· макроекономічної;

· інвестиційної.

Наявність цих чинників і особливостей їх прояву пояснюють нерівномірність у розподілі та географічній направленості інвестицій не тільки у світовому масштабі, але й у регіоні країн з перехідною економікою. Серед цих країн з деякою часткою умовності можна виділити чотири групи:

· країни Центральної і Східної Європи;

· Китай і В'єтнам;

· Незалежні держави, які утворилися після розпаду СРСР;

· Куба, Північна Корея, Монголія.

Найбільш привабливими для іноземних інвесторів є країни першої групи.

Дешеві трудові ресурси не приваблюють інвестиції. Половина загальної кількості інвестицій спрямовується в кілька багатих країн: Великобританію, Нідерланди, Данію, Швейцарію, США, Канаду та Сінгапур. Таким чином, набагато більше інвестиційних потоків спрямовується в багаті, високорозвинуті країни з високою вартістю робочої сили.

Таким чином, залученню іноземних інвестицій відводиться головне місце в реалізації комплексу взаємопов'язаних проблем структурної перебудови економіки будь-якої країни. Світовий досвід свідчить, що країни з перехідною економікою не в змозі самостійно вийти з економічної кризи без притягнення й ефективного використання інвестицій. Акумулюючи капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій і менеджменту, інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але і роблять динамічними інші чинники в розвитку ринків товарів і послуг. Крім того, інвестиції сприяють заходам макроекономічної стабілізації, дозволяють вирішувати багато соціальних проблем цього періоду.

Література:

1. Балацький О.Ф., Теліженко О.М., Соколов М.О. Управління інвестиціями: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – С. 47-59

2. Бражко О.В. Особливості формування оцінки інвестиційної привабливості економіки // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. - №8. – С. 16-20