Кривюк І.Д.

Науковий керівник Зибарєва О.В.

Буковинська державна фінансова академія

Сучасні проблеми валютного РЕГУЛЮВАННЯ

Сучасні процеси валютного курсоутворення відіграють значну роль в економічному житті держави. В залежності від валютної політики це може як стимулювати так і стримувати економічний розвиток в країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей та підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. Розбалансованість валютного ринку, негативне сальдо торговельного балансу, високі темпи інфляції свідчать про те, що на сьогоднішній день залишається нерозв’язаною проблема проведення ефективної валютно-курсової політики і визначення оптимального рівня валютного курсу. Для вирішення цих проблем необхідним є дослідження оптимального регулювання валютного курсу в сучасних умовах, що і стало метою дослідження даної статті.

Серед вітчизняних науковців, у роботах яких досліджується ця проблематика, слід назвати Горшкова Н.[1], Дзюблюк О.В.[2], Александрова М.М [3], Маслова С.О.[3], Артус М.М.[4], Булєєв І.П.[5], Пілецька С.Т.[5], Коритько Т.Ю [5], Гаврікова А.В.[5], Савлук М.І. .[6], Ющенко В.А. .[7], Міщенко В.І.[7].

Об’єктом дослідження в даній статті є валютне регулювання в Україні, предметом дослідження є методи та засоби, за допомогою яких здійснюється регулювання валютного курсу в умовах фінансової кризи.

Нині в Україні ведуться гострі дискусії щодо застосування оптимальної системи регулювання валютного курсу. Важливо також зауважити, що необхідно визначитися для досягнення якої макроекономічної мети має використовуватися один із режимів. Для вибору необхідного режиму існують певні критерії, які пов’язані із структурними та інституційними характеристиками економіки:

Восени 2008 р. валютно-курсова нестабільність в Україні поставила під загрозу досягнення всіх останніх років – довіру до національної грошової одиниці, стійкість банківської системи, фондового ринку. Дестабілізаційні тенденції у валютно-фінансовій сфері України мають об’єктивне системне підґрунтя, що засвідчує необхідність комплексності підходів антикризової політики, які мають не лише протидіяти поточним ознакам нестабільності, але й забезпечувати необхідні структурні зрушення в цій сфері економіки.

Під впливом світової фінансової кризи основні негативні процеси в Україні розгорнулися насамперед у валютно-фінансовій сфері. Курсові тенденції упродовж 2008 р. були вкрай неоднозначними. Якщо у травні 2008 р. виникли передумови для ревальвації гривні, то на початку осені – для її девальвації [3]. В цих умовах можливості Національного банку України проводити виважену валютно-курсову політику були суттєво обмежені.

Дестабілізаційні тенденції у валютно-фінансовій сфері України мали об’єктивне системне підґрунтя, що засвідчує необхідність комплексності підходів антикризової політики, які мають не лише протидіяти поточним ознакам нестабільності, але й забезпечувати необхідні структурні зрушення в цій сфері економіки.

Враховуючи об’єктивний і, ймовірно, довгостроковий характер глобальних кризових процесів, комплексний характер внутрішніх чинників інфляції, проблеми банківської системи, від’ємне сальдо торговельного балансу і несприятливі перспективи щодо стану фінансового рахунку, вагомі передумови для девальвації української валюти, що пов’язані з погіршенням фундаментальних показників та ситуацією на світових валютно-фінансових ринках, політичну кризу, ключовими завданнями в валютно-фінансовій сфері слід вважати максимально можливе пом’якшення впливу світової фінансової кризи на українську фінансову систему, підвищення стійкості останньої, посилення довіри до неї.

При цьому ключовими напрямами застосування державних заходів щодо підвищення стійкості фінансової мають бути:

-    посилення нагляду за якістю капіталу фінансових установ, ліквідністю та ризиками;

-  підвищення прозорості діяльності фінансових установ,

-  підвищення оперативності реагування на ризики органів регулювання і нагляду;

- використання нових механізмів грошово-кредитного регулювання та діяльності центральних банків.

Досягнення вищезазначених цілей потребує реалізації наступних заходів у сфері валютно-курсової політики:  активніше використання гнучкого валютного курсу за призначенням; як компенсатора негативних зовнішніх шоків та засобу підтримки конкурентоспроможності товаровиробників.

Застосування цих заходів надали можливість дещо стабілізувати валютний курс. Звичайно цьому сприяли Зокрема, цьому сприяли і макроекономічні умови. Так, у цьому році поточний рахунок платіжного балансу за своєю структурою значно покращився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Це дозволило збалансувати попит і пропозицію інвалюти на міжбанківському валютному ринку. Щоденна потреба бізнесу в іноземній валюті на оплату імпорту фактично забезпечувалася надходженнями від експорту

Слід підкреслити важливість коректної інформаційної політики, яка має знижувати рівень інфляційних і курсових очікувань, підвищувати довіру до банківської системи та дій НБУ. Закладення урядом до проекту Держбюджету нереальних інфляційних та курсових орієнтирів, невизначеність валютної політики НБУ відіграє несприятливу роль щодо інфляційних й курсових очікувань, підриває довіру до дій монетарної влади, що робить спекулятивні тенденції неконтрольованими. Для вирішення цієї проблеми доцільно підвищувати рівень поінформованості населення щодо перспектив інфляційних процесів та орієнтирів курсової динаміки, оперативно висвітлювати ситуацію в банківській сфері і обґрунтовувати причини застосування комплексу заходів для її врівноваження.

Таким чином, для відкритої економіки України з її уразливістю до зовнішніх шоків, принципове значення має ефективне функціонування режиму регулювання валютного курсу. Забезпечення стійкого економічного зростання, підвищення рівня життя населення потребує постійного вдосконалення валютної системи країни. Необхідно зазначити, що вибір системи регулювання валютного курсу повинний розглядатися як в короткостроковій так і в довгостроковій перспективі, відповідно вибір цілей, методів і інструментів режиму має бути заснований на багатоваріантних розрахунках, що будуть враховувати наслідки зміни для всіх суб’єктів економічного діяльності.

Використана література:

1. Горшкова Н. Валютно-курсова політика: практичний досвід і рекомендації // Вісник НБУ. – 2007. –№1. – С. 62–66.

2. Дзюблюк О.В. Валютна політика. –К.: Т-во «Знання», 2007. – 422 с.

3. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит: Навч. - метод. посібник. - К.: ЦУЛ, 2002

4. Артус М.. М.. Гроші та кредит: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 166с. – Бібліогр.: с. 162.

5. Булєєв І.П., Пілецька С.Т., Коритько Т.Ю., Гаврікова А.В. Гроші та кредит. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 120с.

6. Гроші та кредит: Підручник / За ред. М.І. Савлука.- К.: КНЕУ, 2002.

7. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками: Навч. посібник. - К.: "Знання", КОО, 1998. - 444 с

8. Тактичні та стратегічні заходи подолання валютно-фінансової нестабільності в Україні // www.niss.gov.ua- Національний інститут стратегічних досліджень