Авраменко У.О., науковий керівник Беленькова О.А.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Необхідність ефективного управління податковими ризиками

Завдання ефективного управління податковими ризиками набуває сьогодні дедалі більшого значення. Компанії фокусують увагу на управлінні податковими ризиками під тиском глобальної фінансової кризи і суттєвих змін у економіці. За останні два роки намітився прогрес у цьому питанні, але багатьом компаніям треба ще провести чималу роботу у цій сфері. На сьогодні керівники компаній розуміють необхідність інтеграції управління податковими ризиками, яке виходить за межі податкових процесів і контролів і стає частиною системи корпоративного управління в цілому.

Метою статті є розгляд сучасного стану податкових ризиків та їх впливу на податкову безпеку суб'єктів господарювання.

Під податковим ризиком слід розуміти ймовірність втрат бюджетних надходжень унаслідок несплати податків їх платниками під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. У фінансовій літературі є спроби назвати цей ризик фіскальним, а не податковим [1].

Питання податкової безпеки та її структурних елементів досліджували такі вітчизняні науковці, як В.П. Вишневський, Д.В. Липницький, С.В. Каламбет, АІ.Крисоватий, Н.В. Новицька, Ц.Г. Огонь, С.В. Онишко, Л.Л. Тарантул, К.І. Шваблій.

Аналіз нормативно-правових актів податкового законодавства України дає змогу виділити такі види податкових ризиків [2]:

— зменшення податкових зобов'язань;

— збільшення податкової заборгованості;

— податкове навантаження з податку на прибуток становить менш ніж 3 %;

— наявність нульового або від'ємного значення в нарахуванні податку на прибуток;

— заявлено бюджетне відшкодування щодо ПДВ;

— за чисельності працюючих до п'яти осіб відношення позитивного сальдо між сумою податкового зобов'язання й сумою податкового кредиту щодо ПДВ до обсягів операцій, які оподатковуються за ставкою 20 %, податкове навантаження по ПДВ становить менш як 5 %;

— розмір податкового зобов'язання дорівнює розмірові податкового кредиту за місяць та обсяг поставок за цей місяць більший від відповідної суми окремо по кожній області;

— невідповідність між даними звітів про використання спирту та розрахунками акцизного збору;

— невідповідність податкових зобов'язань даним Журналу обліку погашених податкових векселів;

— наявність і декларування в розрахунках акцизного збору неоподатковуваних оборотів та їх невідповідність розшифровці таких оборотів;

— застосування нульової ставки оподаткування ПДВ при непідтвердженні факту перетину товарами митного кордону України;

— виявлення недостовірності даних, які містяться в податковій декларації;

— у разі коли підприємство підлягає реорганізації або ліквідації;

— платник податку подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення виїзної планової чи позапланової перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

— щодо платника податків (його посадової особи) в порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу;

— якщо стосовно посадових або службових осіб нижчого органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, почато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

— при виникненні потреби в перевірці відомостей, отриманих від особи, що має правові відношення із платником податків;

— кількість найманих працівників;

— подання уточненої декларації;

— відношення розміру амортизаційних відрахувань до розміру скоригованого валового доходу (%);

— за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення податкового законодавства;

— наявність арифметичних або методологічних помилок у податковій звітності;

— неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності.

Під впливом різних чинників податкові ризики дуже мінливі й тому потребують постійного моніторингу, аналізу, систематизації й актуалізації, тобто адміністрування.

Важливим є зв’язок з іншими аспектами діяльності компанії, такими як внутрішній аудит або програма управління корпоративними ризиками. Варто зазначити, що більшість компаній вживають заходи з покращення процесу управління податковими ризиками з метою посилення співпраці податкової служби з іншими відділами компанії.

Відзначають роль комунікацій: ті компанії, які підтримують постійний зв’язок з членами правління в питаннях податкових ризиків, частіше запроваджують конкретні заходи з управління цими ризиками. В компаніях, де правлінню щоквартально готують презентації про податкові ризики, також ефективніше використовують бази даних і систему автоматизації документообігу.

Брак кваліфікованих співробітників є проблемою і посилює податкові ризики. Також стоїть завдання навчання наявного персоналу. А оскільки компаній розширяють масштаби своєї діяльності, то управління ресурсами в закордонних офісах також становить проблему.

Управління нормативними змінами викликає посилення державного регулювання і збільшує тиск на компанії, адже держава прагне розробити механізми для збільшення доходної частини бюджету і забезпечення конкурентного середовища для створення робочих місць і розвитку бізнесу.

Великі міжнародні компанії (з доходом понад 25 млрд. доларів США) задають стандарт в управлінні податковими ризиками, зокрема в питаннях податкового планування, дотримання нормативно-законодавчих вимог, обліку (бухгалтерський облік і система контролю) і розв’язання спорів.

Отже, під час невизначеної економічної ситуації бізнес-цілі та операції компанії можуть несподівано змінитися, що може суттєво вплинути на її фінансове положення. Це не означає, що ефективне управління податковими ризиками стає розкішшю, а навпаки, впровадження передового досвіду в компанії дуже важливо в умовах жорсткої ринкової кон’юнктури.

Література:

1. Онишко С.В., Швабій К.І., Новицька Н.В. Квантифікація податкового та фіскального ризиків // Економіка і прогнозування. – 2007. - № 3. – с. 33.

2. Жигаленко О. Удосконалення адміністрування податкових ризиків при плануванні документальних форм податкового контролю // Економіка України. – 2007. - № 5. – с. 45.