Внутрішній аудит автомобілебудівних підприємств

Кучевська Ю.О., студентка 3 курсу

Гноєва І.М., асистент

Кременчуцький державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського

Анотація. Досліджено теоретичні аспекти організації внутрішнього аудиту на автомобілебудівних підприємствах, розглянуто можливі шляхи удосконалення внутрішнього аудиту машинобудівних підприємств, а також розроблені рекомендації щодо напрямків  удосконалення процедури внутрішнього аудиту на підприємствах автомобілебудівної галузі.

The annotation. The investigation of the theoretical aspects of the organization of the internal audit on motor industry enterprises, the possible ways of improvement of the internal audit of machine-building enterprises, and also the developed recommendations, are considered in relation to the direction of improvement of the procedures of internal audit on the enterprises of motor industry.

Вступ. Автомобілебудівний комплекс займає вагоме місце в промисловості України. Серед інших галузей він вирізняється високою наукоємністю та низькою ресурсоємністю, що надає йому ряд конкурентних переваг порівняно з сировинно-переробними галузями промисловості і сприяє більш швидкому розвитку НТП та вітчизняної ринкової економіки. Велике значення для України має експортний потенціал галузі. Найбільшими імпортерами є Росія, Німеччина, Туркменістан, Індія, Китай, Іран.

Останніми роками машинобудівний комплекс розвивається випереджаючими темпами. Збільшилася кількість нових видів продукції, активно впроваджуються новітні розробки. Так, на вітчизняних підприємствах освоєно майже 400 нових технологій, 170 з них ─ ресурсозберігаючі, а також виробляється понад 260 одиниць нових видів техніки. Не останню роль тут відіграють також енергоносії, які останнім часом значно подорожчали, а отже нові технології є стимулом для розвитку автомобілебудівних підприємств (АБП). Однак, не зважаючи на стабільні темпи росту автомобілебудівного виробництва в останні роки, в галузі присутні тривожні тенденції, викликані світовою фінансовою кризою. Необхідні радикальні зміни у плануванні, обліку та контролі виробничо-господарської діяльності автомобілебудівних підприємств України. Змінюються цілі машинобудівних підприємств, засоби їх досягнення, економічна основа суспільства. Перед керівниками підприємств виникають задачі прогнозування, оцінки ризиків і створення ефективної системи управління. В умовах ринкових відносин та конкурентної боротьби зростає роль системи внутрішнього аудиту.

Метою статті є дослідження теоретичних ас­пектів організації внутрішнього аудиту підприємств машинобудівної галузі для забезпечення ефективності системи управління та конкурентоспроможності АБП, а також розробка рекомендацій щодо напрямків  удосконалення процедури внутрішнього аудиту на підприємствах автомобілебудівної галузі.

Внутрішній аудит в Україні і в професіональному, і в законодавчому, і в інституціональному аспектах сьогодні знаходиться ще на початковому етапі розвитку, на стадії свого становлення [1-2]. Трактування внутрішнього аудиту у спеціаль­ній економічній літературі з аудиту досить неод­нозначне. В Росії найпоширенішим є визначення внутрішнього аудиту як складової частини внут­рішнього контролю. Так, Т. Дубровіна, В. Сухов та А. Шеремет зазначають, що внутрішній аудит ─ елемент внутрішнього контролю на підприємстві, який здійснюється спеціально призначеним персо­налом у рамках підприємства [3, с. 37]. Такої самої думки дотримується Президент НП «Аудиторська палата Росії», член Ради з ауди­торської діяльності при Мінфіні Росії Б. Соколов. Він зазначає, що найважливішим напрямом під­вищення ефективності систем управління комер­ційними організаціями є вдосконалення їх складо­вої частини ─ систем внутрішнього контролю. За ефективність діяльності системи внутрішнього кон­тролю і його найважливішої складової ─ служби внутрішнього аудиту ─ відповідає керівництво і власники комерційної організації [4, с. 7].

В СНД серед теоретиків та практиків так і не склалася єдина думка стосовно внутрішнього аудиту (навіть за посиланнями на зарубіжних фахівців). Так, Р.Адамс, Дж.К.Робертсон, В.Подольский, Г.Поляк, А.Савін та Л.Сотнікова вважають, що внутрішній аудит ─ це незалежна перевірка, спрямована на запобігання та виявлення помилок і порушень у процедурі управлінської діяльності, включаючи (особливо) функції обліку та регулювання. Інші автори (Я.Соколов, М.Білуха, Р.Алборов) у внутрішньому аудиті вбачають лише одну з форм внутрігосподарського контролю.

Інший підхід до визначення та місця внутріш­нього аудиту викладено в Міжнародних стандар­тах аудиту: «Внутрішній аудит ─ це діяльність з оці­нювання, яка організована в межах суб'єкта гос­подарювання і яку виконує окремий відділ. Функції внутрішнього аудиту охоплюють перевірку, оцінювання та моніторинг адек­ватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю» [5, с. 532].

Внутрішній аудит є функцією незалежної оцін­ки всіх аспектів діяльності АБП, спрямованою на формування в керівництва впевненості в тому, що існуюча сис­тема контролю надійна й ефективна. Умови ведення бізнесу потребують від власни­ків автомобілебудівних підприємств максимально ефективного використання наявних ресурсів. Одним із найдієвіших діючих інстру­ментів виявлення можливостей для підвищення ефективності і, отже, однією із конкурентних пе­реваг групи може стати внутрішній аудит.

Отже, внутрішній аудит на машинобудівних підприємствах слід впро­вадити з метою забезпечення контролю за здійс­ненням ефективної діяльності автомобілебудівних підприємств відповідно до вимог чинного законодавства, а також за політикою бухгалтерського обліку та внутрішніми процедурами, встановленими внут­рішніми документами; здійсненням системного аналізу та оцінки діяльності АБП загалом; своєчасністю, правильністю, повно­тою і точністю відображення основної та іншої діяльності у звітності; забезпеченням збереження активів підприємств машинобудівної галузі.

В умовах швидких змін конкурентного середо­вища, зростання розміру автомобілебудівних підприємств, підвищення складності процесів управління у керівництва підприємств машинобудівної галузі фізично немає можливості отри­мати та оцінити інформацію, необхідну для прий­няття правильних управлінських рішень та забез­печення конкурентоспроможності організації автомобілебудівної галузі. Внутрішній аудит є об'єктивним джерелом інформації і, отже, сприяє у досягненні цілей і виконанні поставлених завдань найефективнішим способом. Під час виокремлення функції внутрішнього аудиту його організація залежа­тиме від: специфіки діяльності, обсягів показників фінансово-економічної ді­яльності, системи управління підприємства та стану внутрішнього контролю АБП.

У процесі внутрішнього аудиту вирішуються такі основні завдання: впровадження ефективної, вірогідної та повної інформаційної системи управління для своєчасного виявлення й усунення порушень у здійсненні фінансово-господарської діяльності та у діяльності структурних підрозділів, опрацювання оптимальних рішень щодо їх нейтралізації та усунення причин виникнення цих недоліків; перевірка виконання вимог з ефективного управління ризиками; вироблення рекомендацій щодо усунення виявлених під час аудиту недоліків та мобілізації наявних резервів.

Внутрішній   аудитор   забезпечує   адміністрацію цінною інформацією для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування автомобілебудівного підприємства. Він не залежить від функ­ціонального управління, проте повністю залежить від реальної ситуації. Зовнішні користувачі на­вряд чи будуть покладатися на інформацію, що перевірена внутрішнім аудитором, через відсут­ність у нього незалежності. Отже, внутрішній аудит в автомобілебудівній галузі виступає системним і суворо документальним, безперервним, універсальним заходом.

Функція внутрішнього аудиту на автомобілебудівних підприємствах може бути реалізована у таких формах: створення служби внутрішнього аудиту (СВА) як окремого відділу, підрозділу у складі машинобудівного підприємства за умови, що останній має необхідні умови (персонал, фінансування тощо) для реалі­зації функції внутрішнього аудиту в межах під­приємства; створення служби внутрішнього аудиту як окремого підрозділу у складі АБП, крім того залучення до виконання ауди­торських завдань експертів спеціалізо­ваних підприємств, які володіють відповідними знаннями та досвідом. Ця форма у міжнародній практиці отримала назву «ко-сорсинг» (со-sourcing); виконання функції внутрішнього ауди­ту здійснюється спеціалізованим підпри­ємством (зовнішнім консультантом). Ця форма має назву «аутсорсинг» (outsourcing).

Кожна з наведених форм реалізації функції внутрішнього аудиту має певні переваги.

Форма створення служби внутрішнього ауди­ту на автомобілебудівному підприємстві як окремого підрозділу має такі переваги: службовці автомобілебудівного підприємства ознайомлені з внут­рішньою організацією підприємства і галузевими особливостями біз­несу; отримані навички і досвід, набуті службовця­ми під час виконання аудиторського завдання залишаються   в   межах   даного автомобілебудівного підприємства; можливість використати функцію внутрішнього аудиту для про­фесійного і кар'єрного зростання майбутнього уп­равлінського персоналу.

Перевагами використання «аутсорсинту» і «ко-сорсингу» є можливість користування послугами експер­тів галузі автомобілебудування; використання досвіду високопрофесійних аудиторських працівників автомобілебудівної галузі; гнучкість з питань використання/залучення аудиторських ресурсів;  доступ до передових технологій і методик впровадження внутрішнього аудиту на АБП.

Організаційну форму функції внутрішнього аудиту вибирає рада директорів (наглядовий ор­ган) організації. На наш погляд, для АБП найефективнішою формою буде створення служби внутрішнього аудиту (Рис. 1). В широ­кому сенсі під «службою» слід розуміти організаційно-штатну одиницю, яка включає: працівника, групу, бюро, відділ, управління, департамент або інший елемент організаційної структури, що спе­ціалізується на виконанні комплексу однорідних функцій управління АБП.

Рис. 1. Структура СВА автомобілебудівного підприємства

У загальних рисах процес організації служби внутрішнього аудиту на автомобілебудівному підприємстві складається із таких етапів: виявлення та чітке визначення кола питань, для вирішення яких створюється СВА, побудова системи цілей створення СВА згідно з політикою машинобудівного підприємства; визначення основних функцій СВА; об'єднання однотипних функцій у групи та формування на їх основі структурних одиниць СВА, які будуть спеціалізуватися на виконанні цих функцій; розробка схем взаємовідносин, визначення обов'язків, прав та відповідальності для кожної структурної одиниці СВА, документальне закріплення їх у посадових інструкціях та положеннях про бюро (групу, секцію) СВА; об'єднання вищенаведених структурних одиниць у єдине ціле; інтеграція СВА з іншими ланками структури управління машинобудівним підприємством; розробка власних стандартів внутрішнього аудиту АБП. Під час організації СВА необхідно зменшити можливість впливу на внутрішніх аудиторів. Як один із ефективних заходів для цього є підпорядкування СВА першій особі найвищого органу управління компанією.

Висновок

Для підвищення конкурентоспроможності продукції автомобілебудівної галузі, збереження лідируючих позицій на ринках збуту необхідно постійно розробляти і удосконалювати процес внутрішнього аудиту. Це дасть змогу: забезпечити ефективне функціонування і максимальний розви­ток АБП;  зберегти й ефективно використовувати активи і потенціал організації; вчасно виявляти і мінімізувати комерційні, фінансові та інші ризики в управлінні компанією машинобудування; сформувати адекватну сучасним умовам господарювання систему інформаційного забезпечення всіх рівнів керування, що забезпечуватиме вчасну адаптацію функціонування АБП до змін внут­рішнього і зовнішнього середовища.

Використана література:

1.          Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. № 3125-XII із змінами.

2.          Про затвердження Методичних рекоменда­цій щодо проведення внутрішнього аудиту фінансових установ: Розпорядження державної комісії з регулю­вання ринків фінансових послуг України від 27.09.2005 р. № 4660.

3.          Дубровина Т.А., Сухов В.А., Шеремет А.Д. Аудиторская деятельность в страхований: Учеб. пособие/ Под ред. А.Д. Шеремета. ─ М., 1997,─ 384 с.

4.          Соколов Б.Н. Внутренний контроль в коммерческой организации (организация, методики, практи­ка).─ М., 2006, ─ 250 с.

5.          Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2007 року / Пер. з англ. О.В. Селезньова, О.Л. Ольховікова, О.В. Гика, Т.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юрківської, С.О. Кулікова. ─ К., 2007, ─1172 с.