Экономические науки/ 8.Математические методы в экономике

Ст. гр. ЕКМ – 03з Пацюк В.В.

Донбаський державний технічний університет, України

МОДЕЛІ ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПІДСИСТЕМ

Для проектування ІС необхідно задавати певні параметри майбутньої системи. До цих параметрів можна віднести:

- призначення ІС;

- кількість користувачів, які будуть працювати в цій системі;

- частота заповнення даних, тощо.

Майже для всіх задач які можуть бути поставлені на даний час є готові програмні продукти але їх вартість іноді занадто висока і це ставить підприємство перед фактом розробляти самостійно чи все ж придбати готову інформаційну систему чи АРМ. Для вибору однієї з альтернатив необхідно користуватися певним критерієм, рекомендую використовувати критерій мінімізації витрат, який дозволить при виконанні всіх поставлених вимог досягти в майбутньому максимального економічного ефекту [1].

Отже для того щоб обрати що необхідно придбати готове треба розрахувати витрати на всі варіанта.

Модель визначення загальних витрат на впровадження готового програмного продукту

Для розрахунку витрат на впровадження готового продукту треба розглянути всі відомі продукти які задовольняють поставленій задачі. Для того щоб можливо було порівняти всі наявні продукти слід ввести критерії вибору, до яких відносяться:

- вартість;

- максимальна кількість користувачів;

- навчання та підтримка користувачів;

- керування доступом до даних;

- технічні вимоги;

- операційна система.

Показники критеріїв зведемо до таблиці 2.1

Таблиця 2.1 – Звідна таблиця критеріїв обрання готового програмного продукту

Програмний продукт
…	…	…	…	…	…	…

Вибору однієї з альтернатив виконується за наступним алгоритмом:

Для кожного визначаємо

де – програмний продукт;

– вартість;

– максимальна кількість користувачів;

– навчання та підтримка користувачів;

– керування доступом до даних;

– технічні вимоги;

– операційна система;

– оцінка m-го критерія і-го програмного продукту;

– мінімальне значення критерію і-го програмного продукту.

Для того щоб була можливість спів ставити ці критерії пропоную вимірювати їх в проміжку від 0 до 1[2]. Таким чином максимальну кількість користувачів слід вимірювати наступнім чином: якщо максимальна кількість користувачів і-го програмного продукту дорівнює або більша за ту, що була висунута у вимогах до створюваної ІС то дорівнює 1 інакше 0.

дорівнюватиме 1 якщо навчання та підтримка користувачів здійснюється, якщо не здійснюється дорівнюватиме 0.

дорівнюватиме 1 якщо керування доступом до даних здійснюється, якщо не здійснюється дорівнюватиме 0.

дорівнюватиме 1 якщо операційна система яка необхідна для функціонування програмного продукту, така сама як та, що є на підприємстві, якщо ні дорівнюватиме 0,5 .

визначатиметься наступним чином:

де – максимальна вартість з посеред перерахованих альтернатив;

– вартість і-го програмного продукту.

Якщо технічні вимоги перевищують технічні параметрів комп’ютерів які є на підприємстві слід визначити витрати на придбання додаткових комп’ютерів для кожної альтернативи, після чого визначити для і-го програмного продукту за наступним принципом:

де – максимальні витрати на придбання додаткових комп’ютерів;

– витрати на придбання додаткових комп’ютерів для і-го програмного продукту.

Для роботи підсистеми слід визначити скільки додаткових комп’ютерів слід придбати. Пропоную це робити наступним чином:

де – кількість додаткових комп’ютерів;

– кількість користувачів підсистеми;

– кількість комп’ютерів які можна використовувати в даній підсистемі.

Всі додаткові комп’ютери слід придбати виходячи з міркувань: вони повинні мати можливість підтримувати можливість роботи, при необхідності, з іншими задачами; мати можливість створити ремонтну базу.

Якщо є можливість розглянути варіант придбання комп’ютерів, які були у вжитку, при чому закупівлю слід проводити на 150% від необхідних що у свою чергу буде зроблено для створення ремонтної бази.

Якщо параметри перевищують ті, при яких можна придбати комп’ютери, які були у вжитку то слід придбати комп’ютери які будуть по ствердженням виробників у виробництві ще принаймні 2-3 роки.

Розрахунок витрат на придбання проводити наступним чином:

де – витрат на придбання додаткових комп’ютерів;

– вартість одного комп’ютера.

Після чого визначаємо максимальне значення з мінімальних яке і покаже нам найвигідніший варіант

Якщо , то можна обирати будь який з програмних продуктів.

Якщо , то слід перевірити які з критеріїв мають оцінку 0, якщо , , слід відкинути і-ту альтернативу, якщо та одночасно, також слід відкинути і-ту альтернативу, але в інших випадках слід провести порівняння сум вартості та витрати на придбання додаткових комп’ютерів та витрат на придбання операційної системи. Слід обирати ту альтернативу, в якій сума буде найменшою[3].

Загальні витрати на впровадження складатимуть суму вартості та витрати на придбання додаткових комп’ютерів та витрат на придбання операційної системи.

Література

1. Скрипкин К.Г. Экономическая эффективность информационных систем. –М.: ДМК Пресс, 2002, 256 с.

2. Г. Оуэн Теория игр/ Под ред. А.А. Корбута. – М.: Мир, 1971, 229 с.

3. Черноморов Г.А. Теория принятия решений. – Новочеркасск: Южно-Российский государственный технический университет, 2002, 276 с.