Экономические науки/3.Финансовые отношения.

Гудима К.С., Челишева Т.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М. Туган- Барановського, Україна

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА

В сучасних ринкових умовах дедалі більше зростає роль підприємства як важливої ланки народного господарства. Особлива увага приділяється аналізу фінансового стану суб'єкта господарювання за допомогою методів економічного аналізу, які уможливлюють здійснення комплексної оцінки та всебічного аналізу діяльності підприємства та його платоспроможності.

Проблема методологічного обгрунтування поняття платоспроможності розглядалась у працях зарубіжних та вітчизняних авторів, серед яких А.М.Поддєрьогін, Е. Нікбахт, Л.А. Лахтіонова, В.В. Ковальов та інші.

Платоспроможність підприємства є узагальненим показником фінансового стану суб'єкта господарювання, яка забезпечується виконанням фінансового плану, планів грошової виручки та прибутку, ефективного використання ресурсів, недопущенням вилучення засобів із обороту та тимчасового припинення операційної діяльності підприємства. Оцінка даного показника неможлива без визначення ліквідності, яка в свою чергу передбачає ліквідність як структури активів та пасивів, тобто балансу, так і загальну ліквідність підприємства [2].

Існують різні погляди стосовно методології аналізу платоспроможності підприємства. Так, Е.І. Уткіна пропонує використовувати такі показники, які слід розглядати як складові ліквідності, фінансового стану чи фінансової стійкості. Однак ця методика малоефективна, оскільки при цьому не береться до уваги специфіка підприємств. В.В.Ковальов розглядає оцінку платоспроможності з позиції прогнозування банкрутства за допомогою коефіцієнтного аналізу та показників, що засновані на співвідношенні власних оборотних коштів з оборотними активами, запасами та видатками, власним капіталом. Методика, запропонована Є.В. Мнихом, Р.А. Слав'юком базується на використанні показників фінансового стану. М. Г. Чумаченко пропонує для оцінки ліквідності розраховувати індекс ліквідності [5]. Одним з цікавих, а головне - діючих методів оцінки та прогнозуванні платоспроможності й діагностики банкрутства є застосування п’ятифакторної моделі Е.Альтмана, яка являє собою функцію від сукупності показників, котрі характеризують економічний потенціал підприємства. Проте, науковці особливо звертають увагу на те, що розходження у виборі факторів, які впливають на фінансовий стан підприємства в нашій країні (міра розвитку фондового ринку, податкове законодавство, нормативне забезпечення бухгалтерського обліку, вірогідність економічних показників діяльності підприємства, які використовуються у моделі), можуть спотворити об'єктивність оцінки [3].

Отже, однозначних критеріїв для визначення платоспроможності підприємств не існує. Все залежить від умов господарювання, галузі, ринкової ситуації та репутації підприємства на ринку. Проте, для здійснення аналізу платоспроможності підприємства завжди вивчаються фінансові результати його діяльності та ефективність використання ним отриманого прибутку, здійснюється аналіз ліквідності балансу підприємства.

В процесі дослідження стану платоспроможності аналізується вплив факторів на даний показник та встановлюються причини його зміни. Так, причинами низької платоспроможності можуть бути: низька забезпеченість підприємств власними оборотним коштами; наявність зайвих понаднормових запасів; значні суми дебіторської заборгованості; низький рівень розрахункової дисципліни; втрата каналів реалізації і постійних покупців; порушення структури і асортименту продукції; неплатоспроможність покупців і замовників; брак власних джерел фінансування підприємства; інфляція, негнучка податкова політика, неефективне використання ресурсів [1].

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої і комерційної діяльності, чому сприяє: наявність та вибір раціональних й ефективних напрямів використання капіталу; підтримання належної своєчасності розрахунків; вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства; зміна співвідношення основного й оборотного капіталу на користь останнього; часткова реалізація підприємства (акцій, паїв); одержання банківських позик (тимчасовий захід); зменшення залишків непотрібних або понаднормових виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей через їх реалізацію або обмеження придбання при звичайних обсягах їх використання; вдосконалення оперативного планування виробництва й відвантаження продукції; здавання в оренду виробничих і складських приміщень, виробничих потужностей; підвищення рентабельності та якості продукції, впровадження нової техніки і технології, реорганізації виробництва і управління.

Отже, вдосконалення стану платоспроможності підприємств - один із головних чинників підвищення ефективності будь-якої виробничо-господарської діяльності. Основним напрямком досягнення необхідного рівня платоспроможності підприємства є оптимізація й раціоналізація використання ним ресурсів, що дасть змогу забезпечувати активний пошук можливостей подальшого розвитку підприємства, його спроможність до розширення і росту, до залучення інвестиційних ресурсів і раціонального їх використання.

Література:

1. Благун І., Корчак Ю. «Проблеми неплатоспроможності та банкрутства підприємств в економіці. «// Економіст. - 2004. - №9. - С. 48-50.

2. Ванієва А.Р. «Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.» // Формування ринкових відносин в Україні. - 2006. - №8. -С.52-61.

3. Гордєєва Ю. С. «Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.» // Держава ти регіони. - 2006. - №3. - С.372-375.

4. Журавльова Ю.Ю. «Сутність платоспроможності підприємства.»// Фінанси України. – 2006. - №1 – с.116-120

5. Лагун М.І. «Методичні аспекти аналізу платоспроможності підприємств.»// Формування ринковмх відносин в Україні.- 2006. - №2.-с.53-57