Педагогические науки/ 4. Стратегические направления реформирования системы образования.

Шуляк І.В.

Коледж Сумського національного аграрного університету, Україна

Умови впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Для розуміння процесів, які супроводжують впровадження кредитно-модульної системи навчання, проаналізуємо такі складові навчального процесу як наявність нормативної бази, готовність викладацького складу до нової технології викладання та готовність студентів до навчання за кредитно-модульною системою.

З метою реалізації європейських підходів до освіти, дотримання світових освітніх стандартів та для ефективного і поступового переходу від традиційної системи освіти в Україні до нової, спрямованої на реалізацію ідей Болонської конвенції, було розроблено національну модель кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП). Рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України (протокол №2/3-4 від 28.02.2003 р.; протокол № 5/5-4 від 24.04.2003 р.) було розпочато проведення педагогічного експерименту з впровадження КМСОНП у вищих навчальних закладах України ІІІ-IV рівнів акредитації. Для надання допомоги ВНЗ у здійсненні ефективного переходу на нову форму організації навчального процесу Міністерство освіти і науки України підготувало "Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців" та Програму проведення педагогічного експерименту щодо впровадження КМСОНП у ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації. З метою координації діяльності ВНЗ Міністерством освіти і науки України було розроблено такі документи: Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки (наказ МОН України №49 від 23 січня 2004 р.); рекомендації щодо її впровадження з визначенням особливостей цього процесу (накази МОН України №812 від 20 жовтня 2004 р. та №774 від 30 грудня 2005 р.); План дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року (наказ МОН України №612 від 13 липня 2007 р.). Аналіз матеріалів Доповідної записки про стан проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації та Національного звіту України про впровадження положень Болонського процесу свідчить про те, що у зазначеному експерименті бере участь 106 ВНЗ України – це близько 120 тисяч студентів (5189 академічних груп) за 75 напрямами підготовки (наказ Міністерства освіти і науки України №812 від 20 жовтня 2004 р.).

Приєднання до експерименту зумовило перебудову робочих навчальних програм на новий лад, що, безперечно, внесло певні корективи в загальний перебіг навчального процесу. Особливої уваги заслуговують аграрні заклади, які опинились в дуже скрутному становищі, адже для них подібні програми не мають аналогів за кордоном[3, с.22]. Власну базу вони сформували на свій розсуд, орієнтуючись на інші не завжди однопрофільні ВНЗ, а тому, їх досвід набуває ще більшої ваги.

В 2004 році в коледжі Сумського національного аграрного університету було затверджено Положення про кредитно-модульну систему навчання на підставі Положення про організацію навчального процесу в Сумському національному аграрному університеті та Положення про модульно-рейтингову систему навчання (затверджену ректором університету 18.11.2002 р.).

Відповідно до цих нормативних документів в коледжі розроблені Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу та Положення про нарахування балів за кредитно-модульною системою з кожної дисципліни, що викладається в коледжі, які є невід’ємними додатками до робочої навчальної програми з дисципліни.

Важливим елементом ефективного функціонування будь-якої нової технології навчання є пристосованість її до обох боків процесу навчання: викладачів і студентів. Навчання за новою технологією спричинило різке збільшення обсягу роботи для викладача. Значно зростає значущість методичного забезпечення навчального процесу, тому що необхідно максимально повно забезпечити кожного студента необхідними підручниками, довідковою літературою, методичками тощо. Ідеальний варіант – наявність з кожної дисципліни авторських курсів лекцій, підручників, навчальних посібників.

Згідно індивідуального плану роботи кожен викладач щороку готує не менше двох методичних розробок з питань методики викладання вузьких тем (письмові консультації), які, після розгляду і затвердження відповідними Цикловими методичними комісіями, надаються як в друкованому вигляді так і в електронному в методичний кабінет і до читальної зали бібліотеки коледжу.

Для можливості забезпечення самостійної роботи студентів в коледжі налагоджена робота з електронними варіантами навчально-методичних комплексів з кожної дисципліни, які знаходяться в читальній залі бібліотеки. Для зручності користування розроблено два види електронних варіантів матеріалу, що вивчається студентами: електронні диски з навчально-методичним забезпеченням по кожному курсу, електронні диски з навчально-методичним забезпеченням кожного викладача. Як в першому, так і в другому варіанті до змісту кожної дисципліни входить: анотація дисципліни, витяг з робочої навчальної програми, витяг з положення про систему нарахування балів, комплекс лекційного матеріалу, матеріали для самостійної роботи студентів з методичними рекомендаціями, тематика та плани практичних і семінарських занять, завдання для поточного, модульного, атестаційного та підсумкового контролю знань, індивідуальні завдання (реферати, доповіді, курсові роботи) з методичними рекомендаціями по виконанню, перелік рекомендованих джерел, додатки (схеми, таблиці, нормативно-правова база тощо).

Враховуючи нові вимоги до якісної підготовки фахівців у 2008 році в коледжі СНАУ було розроблено і впроваджено факультативні курси з метою додаткового вивчення дисциплін : „Історія України”, „Англійська мова за професійним спрямуванням”, „Всесвітня історія”, „Договірна техніка та технологія”, „Трудові спори”, „Складання процесуальних документів”.

Важливим у сучасному педагогічному процесі в умовах КМСОНП є те, що на відміну від традиційної організації навчального процесу, в якому центральною фігурою є викладач, акценти поступово переносяться на діяльність студента. Це, у свою чергу, спонукає студентів більш самостійно контролювати результати своєї роботи, хоча функція оцінювання знань залишається за викладачем. Такий підхід дозволяє розвивати креативні здібності і сприяє здоровій конкуренції. Мобілізація творчого потенціалу студента, формування дослідницьких навичок С.Забара вважає перевагами, які є наслідком впровадження базової форми навчання із застосуванням кредитно-модульної технології [1, с.112].

Для можливості аналізу готовності сучасних студентів до навчання в нових умовах, в коледжі було проведено анкетування студентів правового відділення. Анкетування проводилось на всіх курсах, крім першого (курс загальноосвітньої школи, навчання за дванадцятибальною системою), охоплено 148 студентів. Серед питань, які пропонувалися студентам були і такі, які мали на меті визначити їх обізнаність про поняття Болонського процесу та, безпосередньо, саму кредитно-модульну систему:

Преважним джерелом інформації в обох випадках для студентів став навчальний заклад (82% і 97% відповідно). Студенти вважають, що для збільшення інформованості по означених питаннях необхідно проведення додаткових разових лекцій (76% і 74% відповідно).

Найбільш проблемним серед викладачів вважається другий курс, студенти якого навчаються перший рік за кредитно-модульною системою. Їм важко пристосуватися до нових вимог і 51% опитаних студентів вважають недоцільним введення кредитно-модульної системи навчання. Власну готовність до навчання в нових умовах за 5-ти бальною шкалою студенти відділення оцінили наступним чином: „відмінно” – 16%, „добре” – 62%, „задовільно” – 18%, „незадовільно” – 1%. Водночас, готовність викладацького складу до роботи за кредитно-модульною системою за 5-ти бальною шкалою студенти оцінили наступним чином: „відмінно” – 49%, „добре” – 39%, „задовільно” – 5%, „незадовільно” – 1%.

Взагалі, відношення студентів до введення кредитно-модульної системи є неоднорідним, але з кожним роком навчання кількість студентів, що бажають навчатися за традиційною системою знижується (2 курс – 57%, 3 курс – 52%, 4 курс – 46%). І це свідчить не стільки про збільшення зацікавленості у студентів-старшокурсників, скільки про необхідність роз’яснювальної роботи з боку викладацького складу.

Успішно перебудувати вищу школу, підняти якість підготовки сучасного спеціаліста неможливо тільки організацією навчально-виховного процесу адміністрацією вузів без активної позиції самих студентів та викладачів.

Література

1. Забара С. Організація самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи. // Матеріали науково-практичного семінару „Кредитно-модульна система організації навчального процесу”. – К., 2007. - С. 112-114.

2. Омельяненко П, Покутня Н. З досвіду впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.// Наука та практика – 2007: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції/ Кол. авт. – Полтава, 2007. - С. 165 – 167.

3. Рудь А, Лаврук В. Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. // Вища аграрна овіта України. – 2007. - № 38. - С. 23-25.