Нікітін С.В., Мельник О.В., Кулiкова С.I.

Первомайський факультет Харківського державного університету харчування й торгівлі

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Метою сучасної освіти є подальший розвиток педагогічної системи, що історично склалася, на основі створення умов для формування професійно компетентної, соціально активної, творчо самостійної особи студента. В даний час спостерігається перетворення освітнього простору, який з сфери «подражание» вступило в сферу «інформація». Успіхи інформаційної системи освіти породили прагнення розширювати об'єми інформації і відповідно збільшувати час навчання що приводить до необхідності її вдосконалення. Головним недоліком вузівської освіти при цьому є відсутність активної діяльності студента, який частенько пасивно сприймає інформацію, що не відповідає сучасним потребам. При переході до інформаційного суспільства усе більш важливим для педагога стає залучення студентів вузів до самостійної роботи для досягнення заданої якості підготовки кадрів до продуктивної професійної діяльності в умовах модернізації освіти, реалізації сучасних технологій навчання. Таким чином підготовка фахівців у вищих учбових закладах диктує необхідність пошуку нових шляхів підвищення якості їх теоретичної підготовки, готовності до самостійної творчої праці. Враховуючи різноманітність цих фактів зростає роль педагогічних технологій в забезпеченні ефективної організації самостійної роботи студентів вузів. Слід зазначити, що проблема організації самостійної роботи студентів вузів в дидактиці, психології і приватних методиках досліджена явно недостатньо.

Самостійна робота студентів набуває особливої актуальності при вивченні і спеціальних дисциплін, оскільки стимулює студентів до роботи з необхідною літературою, виробляє навики ухвалення рішень, развівіваєт самостійну творчу діяльність. З цієї точки зору перспективною є корпоративна діяльність студентів в учбовому процесі, такий підхід щепить навики колективної творчості.

Організація самостійної роботи студента може включати наступні складові:

• Технологія відбору цілей самостійної роботи. Підставами відбору цілей є цілі, які визначаються кваліфікаційними вимогами, а також конкретизація цілей по курсах, що відображають введення в майбутню професію, професійні теорії і системи, професійні технології і так далі

• Технологія відбору змісту самостійної роботи студента. Підставами відбору також є кваліфікаційні вимоги, джерела самоосвіти, індівідуально-психологичеськие особливості студентів: інтелект, мотивація, особливості учбової діяльності і ін.

• Технологія конструювання завдань. Завдання для самостійної роботи студентів повинні відповідати освітнім цілям, відображати зміст кожної дисципліни, включати різні види і рівні пізнавальної активності студентів.

• Технологія організації контролю. Включає ретельний відбір засобів контролю, визначення етапів, розробку індивідуальних форм контролю.

В процесі організації самостійної роботи студентів особливе місце займає викладач:

Його компетентність по організації даного процесу. Выд нього залежить: методична забезпеченість студентів по організації і реалізації даного виду діяльності (вичерпне і своєчасне інформування про тематичний вміст самостійної роботи, терміни виконання, потребу в допоміжних засобах, формах контролю і так далі). Наявність джерел в бібліотечних ресурсах вузу для виконання самостійної роботи студентами. Рівень складності завдань для самостійної роботи. Включеність студентів в пізнавальну діяльність. Профорієнтація дисциплін. Глибина профілізації тих або інших дисциплін, багаторівневе ділення майбутніх професіоналів (бакалаври, фахівці, магістри). Облік спільного сумарного навантаження студентів. Регулярність консультацій з навчаними. Мотивація самостійної роботи студентів.

Основними формами організації самостійної роботи студентів у вищих учбових закладах по суті не мають відзнак і визначаються наступними параметрами: зміст учбової дисципліни; рівень освіти і ступінь підготовленості студентів; необхідність впорядкування навантаження студентів при самостійній роботі. Виходячи з даних параметрів, традиційно пропонуються наступні форми самостійної роботи студентів: • Реферативні повідомлення. • Семестрові завдання (по общепрофессиональним і спеціальних дисциплінах). • Кваліфікаційні роботи бакалавра, магістра. Для якіснішої і творчої організації самостійної роботи студентів, ми пропонуємо використовувати сучасні педагогічні технології. Педагогічні технології - сукупність психолого-педагогичеських установок, що визначають спеціальний набір і компоновку форм, методів, способів прийомів навчання, виховних засобів. Сьогодні існує безліч класифікаційних педагогічних технологій по різних ознаках. Якнайповнішою класифікацією педагогічних технологій, на яку ми спираємося, як показав аналіз джерел, є класифікація Г.К. Сельовко. [2, с.26-27]:

Запропанованая Г.К. Сельовко система технологій не вичерпує наявного в педагогічній освіті різноманіття розробок педагогов-теоретіков і практиків. В той же час він дозволяє визначити специфіку вживання технологій на практиці. Здійснюючи роботу над методичними рекомендаціями по організації і проведенню СРС (самостійної роботи студентів), нами детально описані вживані технології і їх покрокова реалізація. Що дозволяє викладачам чітко представляти систему своїх дій, добиватися якісних позитивних результатів. При організації СРС окрім підготовки рефератів ми пропонуємо використовувати: вивчення проблеми відповідно до запланованої тематики і не просто її переказ переписування і так далі, а осмислене вивчення з подальшим виконанням системи творчих і проблемних завдань по вибраних нами педагогічним технологіям, які і складають суть виконання студентами самостійної роботи. Такими технологіями є: що розвивають, особистно-орієнтовані проблемні, технології програми «Розвиток критичного мислення через читання і пісьмо», а саме: «Даймонд», «Діаграма Венна» «З/Х/У», «іНСЕРТ», «Кластер», «Сінквейн», «Т – схема» «Эссе» і ін. Як результат самостійної роботи студенти здають викладачеві «Портфоліо», «Цифровое портфоліо». Безумовно, здача звітності супроводиться бесідою, презентацією виконаної роботи і ін. формами контролю. Охарактеризуємо деякі з них: «Діаграма Венна». У основі діаграми Венна лежить схема кілець, що перехрещуються (два-трі). У спільній плоскості кругів відбивається спільне властиве всім порівнюваним явищам, об'єктам, а в півколах фіксується те, що характерний для кожного порівнюваного об'єкту. Діаграма дозволяє розвинути і відстежити такі розумові навики, як аналіз і синтез. «Двухчастковий щоденник». У основі стратегії лежить коментування тексту. Воно сприяє формуванню уміння інтерпретувати інформацію, вибудовувати асоціації, пропускаючи інформацію через особистий досвід. Таке читання виявляє первинну читацьку реакцію, що особливо важливе перед глибоким опрацюванням сенсу тексту.

«інсерт» (інтерактивна система позначок для ефективного читання і мислення). Основна мета стратегії – спонукати студентів до відстежування власного розуміння читаної інформації, використовуючи певну маркіровку. Виражена в символах маркіровка дозволяє зафіксувати відповідну розумову операцію. Стратегія формує у студентів певні уміння роботи. Вона стимулює концентрацію не лише на відомому студентам матеріалі (що психологічно цілком з'ясовно) але і на новому, учить сумніватися в інформації, що представляється, ставити питання, що виникають в процесі роботи над текстом. В цілому стратегія направлена на глибоке опрацювання інформації.

«Кластер». На етапі підготовки до самостійного оформлення своїх думок в усній або письмовій формі можна використовувати кластер. Він допоможе студентові нелінійно представити власні думки, ідеї. Інакше цей вид діяльності називають «схемой роздумів». Він дозволяє мобілізувати студентів на міркування над темою яку їм належить освітити. Ефективність цього прийому пояснюється тим, що в процес роздуму включається зорова пам'ять, активізується «права», творча півкуля мозку сильніша, ніж логічне «ліва». По ходу «набрасывания» ідей встановлюються зв'язки і взаємозв'язки між ними. Дуже поважно, щоб студенти могли виявити якомога більше зв'язків. Отже досвід впровадження описуваних педагогічних технологій в систему організації самостійної роботи студентів доводить їх ефективність. Процес використання сучасних технологій навчання направлений на особовий розвиток студентів, на розвиток критичного мислення на професійний саморозвиток викладачів, а також на підвищення якості освіти.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения. – М., 1995.
2. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. - М., 1998 – 256с.