Філологічні
науки/7. Мова, мовлення та мовленнєва комунікація
Ковалик Н.В.
Львівська комерційна академія,
Україна
Лексико-статистичні дані терміна service
у гіпертекстах жанру проблемної статті в
економіко-правовому полі
За результатами попередніх досліджень визначено, що використання спеціальних термінів у
гіпертекстах жанру проблемної статті зумовлено необхідністю отримання достовірних даних.
Проаналізувавши загальну термінологічну сегментність гіпертекстів жанру
проблемної статті економіко-правового
поля, зробімо термінологічний відбір та опрацюймо отримані лексико-статистичні дані
досліджуваних терміноелементів (service, work, business, employment, act(tion), activity, duty, delivery, serving, job, organization).
Для грунтовнішого розуміння функціонування досліджуваних елементів у жанрі
проблемної статті, застосовано метод
тематичної селекції, з Інтернет-видань
The Financial Times та The
Wall Street
Journal де відібрано гіпертексти статей у заголовках яких
вжито основний досліджуваний термін service. Такий підхід у відборі інформаційних гіпертекстів
зумовлений бажанням відстежити лексико-термінологічну гнучкість об’єкта у
спектрі сучасних економічних подій.
У сучасних лексикологічних дослідженнях студіях статистичні методи
дослідження, які здатні розкрити закономірності будови мови та мовлення. Статистичні
методи значною мірою поглиблюють наші знання й уявлення про специфіку
англійського лексичного простору (плідно працюють у цьому напрямку В.І. Перебийніс,
Є.І. Гороть, І.В.Тименко, М.П. Муравицька, Н.П. Дарчук
та ін.). Зазначмо, що згадані
методи дослідження застосовуються і в семантичних дослідженнях, зокрема у
вивченні англійської фахової термінології, однак не знайшли широкого
застосування у дослідженні термінологічних об’єктів спільногалузевої
економіко-правовоої сфери.
Важко здійснювати
наукові дослідження без використання загальних положень статистики, оскільки накопичуються дані великої кількості об’єктів
(елементів) досліджуваного явища. Результати отриманих даних описуються (узагальнюються) з використанням дотримання
напрацьованих статистикою вимог, умов, правил тощо. При застосуванні у різних
галузях знань статистичний метод ураховує специфічні прийоми, за допомогою яких
вивчаються мовні явища та виникає статистична
методологія [1: 37].
У нашому
дослідженні ми скористалися сучасними методами, принципами та механізмами
статистичного дослідження.
Передовсім,
звернімось до розгляду гіпертекстів жанру проблемної статті економіко-правового напряму досліджуваних Інтернет-видань (Financial Times (FT) та Wall
Street Journal (WSJ), які слугували основним фактологічним матеріалом
дослідження у цій роботі [3].
Приміром перші
абзаци декількох термінологічно
нейтральних статей, заголовки яких містять основний досліджуваний термін service мають наступний вигляд:
(1) “More than half
the 3.5m jobs created since
1985 are in business services
such as real estate, information technology, accountancy and legal services, according to research
published today.
The big losers have been manual skilled and
unskilled jobs in
agriculture, mining and manufacturing, which have shed a further 2.32m posts
over the past 20 years.
The period has seen an acceleration in the
transformation of the economy, which has become increasingly services orientated as these
traditional industries have continued their long-term decline. Mining now
accounts for less than 2.5 per cent of all jobs
while agriculture and rural activities
account for just 1.5 per cent.
Business and financial services by comparison have added more than 2m jobs - an increase of 71 per
cent since 1985, accounting for about a fifth of all employment compared with 13.5 per cent two decades ago.
Public sector investment has also risen in the
past five years. As a result the number of healthcare jobs has risen by 926,000 or 47.4 per cent to 2.88m since
1985. Education jobs over the
same period have increased by 613,000 or 36.7 per cent to 2.28m while the
number of construction jobs rose by 125,000 to 1.28m…” [3].
Cтаття
“Зростання послуг на ринку праці:
зниження попиту на фізичну працю” (джерело FT) аналізує переваги та
недоліки зростання попиту на, так-звані, “кваліфіковані”, популярні професії на
ринку праці такі, як фахівець зі сфери інформаційних
технологій, бухгалтер, юрист тощо. Разом з тим, у статті наголошується на спад попиту на, так-звані, “некваліфіковані” професії, тобто ті, які застосовуються у сфері
сільського господарства.
(2) “Service sector activity has weakened to its
lowest level since 2001 and lenders are still tightening credit conditions both
for households and for businesses
as fears over the economic outlook replace liquidity concerns, data showed
yesterday. Investors
pared back bets on interest rate increases after several analysts said the data
suggested the risks of recession were growing, and would incline the Bank of
England to keep rates on hold in spite of rising inflation. The Chartered
Institute of Purchasing and Supply and Markit, the research group, said their
index of service sector activity fell from 49.8 in May
to 47.1 in June, the worst reading since October 2001. Businesses reported falling orders and employment, although inflation in costs and selling prices
continued. "A recession is possible if, on account of inflation concerns,
the Bank feels it cannot respond to weaker growth," said George Buckley,
economist at Deutsche Bank. The survey is closely watched by policymakers as a
guide to output growth. It is now at levels where the monetary policy committee
would normally be cutting interest rates to shore up the economy - and follows
even weaker CIPS reports this week from the manufacturing and construction
sectors…” [4].
Cтаття
“Сектор послуг поступово підсилює
страх перед неминучим економічним спадом” (джерело WSJ) аналізує наслідки
економічного спаду для фізичних та юридичних осіб. Наголошує про важливість
збереження прийнятних кредитних умов та
процентних ставок навіть у період підвищення рівня інфляції.
(3) “The US services sector performed much
better than expected last month, raising hopes that this bedrock of the US
economy is proving resistant to the threat of a domestic recession.
Elsewhere, the outlook was mixed as factory
orders fell by the most in five months and the private sector cut jobs for the first time in
almost five years.
The ISM non-manufacturing composite index
contracted in February, but a reading of 49.3 was much better than January's
low of 44.6. Readings below 50 indicate contraction. Economists had forecast
the services index to come in
at about 47.
After the data were released, stocks extended
early gains and Treasury bills fell as traders priced in a slightly more upbeat
outlook for the US economy.
The improved services report was welcome news for traders who were
unnerved by January's dire result, which put the market on recession alert. The
services sector represents
about 80 per cent of the US economy.
Alan Ruskin, chief international strategist at
RBS Greenwich Capital, said the data "confirmed the market's suspicions
that the plunge in January exaggerated weakness".
ISM's non-manufacturing business activity index rebounded 8.9 percentage points to
50.8 per cent. New orders improved by 6.1 percentage points but a reading of
49.6 still represented an overall contraction…” [4].
Cтаття “Сектор послуг США надіється на свої
методи боротьби з економічним спадом” (джерело WSJ) аналізує привентивні заходи та перспективні
методи боротьби із фінансовими труднощами, яких зазнав приватний
сектор економіки США.
Кількісну
характеристику вживання досліджуваних об’єктів у наведених вище гіпертекстових статтях подано у Таблиці 1:
Таблиця 1
Частотність вживання досліджуваних термінологічних об’єктів
у гіпертекстах економіко-правового поля
|
Терміни Стаття |
act(ion),
activity |
business |
delivery |
duty |
employment |
job |
organization |
service |
serving |
work |
|
Стаття 1 |
1* |
1 |
-** |
- |
10 |
13 |
- |
7 |
- |
2 |
|
Стаття 2 |
2 |
3 |
- |
- |
1 |
- |
- |
3 |
- |
- |
|
Стаття 3 |
1 |
2 |
- |
- |
4 |
3 |
- |
6 |
- |
- |
* - кількість
вживань досліджуваного об’єкта у гіпертексті статті;
** - відсутність досліджуваного об’єкта у гіпертексті статті.
Аналогічно
опрацьовано декілька десятків (61) гіпертекстів жанру проблемної
статті із сфери економіки та
права. Отримані результати дають
можливість провести цільову сегментацію вживань
досліджуваних об’єктів.
На основі
отриманих результатів, досліджувані термінологічні об’єкти поділяються на три
групи: 1) високочастотні термінологічні
об’єкти, такі, як service, business, employment та job, тобто
ті, які вживалися більш ніж 10 разів на загальний, опрацьований лексичний корпус (понад 50 000
терміновживань); 2) помірночастотні
термінологічні об’єкти, такі, як act(tion), activity, work та organization,
тобто ті, які вживалися від 4 разів на загальний,
опрацьований лексичний корпус (понад 50 000 терміновживань) та 3) низькочастотні термінологічні об’єкти,
такі, як duty,
delivery та serving, тобто ті, які вкрай спорадично зустрілися у
досліджуваних гіпертекстових статтях. Для фактуального підтвердження отриманих
результатів, застосовано, згадану методику
лексико-статистичного аналізу, яка полягає в отриманні статистичної
інформації про вживання досліджуваних терміноелементів (service, work, business, employment, act(tion), activity, duty, delivery, serving, job, organization) у термінологічно
нейтральних гіпертекстах спільногалузевого сегмента економіки та права
зазначених вище Інтернет-видань. Ця
методика дозволяє розмежувати та визначити середньостатистичну кількісну
характеристику терміновживань у чітко окресленому гіперпросторі.
Обгрунтуємо основні етапи лексико-статистичного
дослідження та розшифруємо показники використаних статистичних характеристик
досліджуваного семантичного ряду терміна service (work, business, employment, act(tion), activity, duty, delivery, serving, job, organization) у спільногалузевому економіко-правовому Інтернет-просторі.
Нами використано метод статистичного аналізу дослідження
термінологічних об’єктів, який використовується для об’єднаних у групи термінів
і обгрунтовує відмінності між об’єктами однієї групи та характеризує
ймовірні закономірності їх вживання. При застосуванні такого методу отримані
результати не вважаються абсолютними, хоча, на наш погляд, можуть свідчити про
належність до певних тенденцій у вивченні термінологічних об’єктів в обмеженому семантичному
гіперпросторі [1: 78-81].
Метод статистичного
аналізу проведено поетапно (у три етапи), причому кожен етап вирізняється
самодостатністю і може розглядатися осібно.
Дана робота
описує перший етап проведеного
лексико-статистичного аналізу.
Перший етап має на меті простежти та
визначити загальні закономірності кількісного використання досліджуваних термінологічних об’єктів в обмеженому
семантичному гіперпросторі. Даний етап статистичного дослідження, у свою чергу,
проводився у чотири стадії: 1) статистичне спостереження, тобто збір
первинного масиву термінологічних даних; 2) зведення та систематизація
результатів спостереження; 3) обчислення
узагальнюючих показників досліджуваного явища та 4) аналіз отриманих зведених і розрахункових матеріалів, формулювання попередніх
висновків та прогнозування щодо подальшого їх застосування.
Основним матеріалом
дослідження слугували термінологічно нейтральні гіпертекстові
статті жанру проблемної статті економіко-правового
поля [3;4].
На стадії статистичного спостереження виокремлено
та стратифіковано вживання досліджуваних термінологічних об’єктів у
проаналізованих нами гіпертекстах. Підсумовано загальну кількість
терміновживань. Загальна кількість
використаного
нами фактологічного Інтернет-матеріалу становить 61 гіпертекстова стаття, кожна обсягом ± 850 – 950 лексичних одиниць.
На основі
одержаних результатів отримали наступне: термін(и) act(tion), activity було вжито 37 разів у досліджуваних
гіпертекстових публікаціях; термін business – 135 разів; термін delivery – 2 рази; термін duty – вживання відсутнє; термін
employment
– 47 разів; термін job – 76 разів; термін organization – 6 разів; термін service – 381 раз; термін serving – вживання відсутнє та,
нарешті, термін work – 36 разів. Загальна кількість вживань досліджуваних об’єктів
становить 720 терміновживань.
Використовуючи
кількість та обсяг аналізованих статей обчислено нижню та верхню межі загального лексичного наповнення
досліджуваного гіперпростору, які визначили за загальновідомою формулою:
загальну кількість статей множили на найбільший або найменший
середньостатистичний їх обсяг. Таким чином, нижня межа становить 51 850 терміновживань, а
верхня – 57 950.
Відсоткова частка вживання досліджуваних нами термінів становить, відповідно,
від 1,24 % 1,39 % до 1,39 % в залежності від загального лексичного їх
наповнення.
Слід зазначити, що таблична форма викладу
кількісного матеріалу не завжди дає змогу достатньо наочно і чітко відобразити
загальну картину досліджуваного термінологічного явища, розкрити закономірності
зв’язку статистичних показників або їх розподілу. Тому, поряд із статистичними таблицями ми застосували графічний спосіб зображення статистичних
величин, а саме статистичний
графік, як спосіб
наочного зображення й узагальнення одержаних статистичних даних досліджуваних термінологічних об’єктів [2: 60-80].
Використовуючи підсумовані дані поосібного використання досліджуваних
терміноелементів, графічно відтворили, за допомогою стовпчикової діаграми (гістограми), отримані результати (рис.1):
Рис. 1. Вживання досліджуваних термінологічних об’єктів в
обмеженому семантичному гіперпросторі (61 стаття)
Дана діаграма дає можливість прослідкувати частотність вживання окремих досліджуваних термінів в обмеженому гіперпросторі.
На горизонтальній осі діаграми (вісь категорій) дано перелік
опрацьованих статей, а на вертикальній (вісь значень) – зображено кількість
вживань досліджуваних термінів.
Як бачимо, найбільшою кількістю досліджуваних термінологічних об’єктів
вирізняються статті 38, 1 та 15, тоді
як у статтях 53 та 58 зафіксовано їх
найменшу кількість (рис. 1).
Отримані вище
результати (рис.1) використали для побудови графіка
розподілу (полігону розподілу) терміноелементів
з позначеними на ньому точками даних (рис.2):
Рис. 2. Розподіл
досліджуваних термінів за частотою вживання, заданих за абеткою
На
горизонтальній осі графіка (вісь категорій) представлені усі досліджувані об’єкти
за абеткою, тоді як на вертикальній (вісь значень) – від 0 до 450 – умовно
позначена частотність вживання досліджуваних термінів. Наочне зображення
графіка розподілу засвідчило верхню позицію вживання терміна service (із найвищою частотністю: 381 раз) та, напротивагу йому, найнижче (нульове) вживання
термінів duty та serving.
Отже,
найчастотнішими у досліджуваному гіперпросторі виявилися терміни service (381 терміновживання) та business (135 терміновживань),
що і є підтвердженням їх належності до групи високочастотних термінологічних
об’єктів.
З урахуванням
вищезазначеного, попередні результати щодо поділу досліджуваних
терміноелементів на групи модифіковано
наступним чином: 1) до високочастотних термінологічних об’єктів відносяться такі терміни, як service (381 терміновживання) та business (135 терміновживань);
2) до помірночастотних
термінологічних об’єктів відносяться
такі терміни, як job (76 терміновживань), employment (47 терміновживань),
act(tion), activity (37 терміновживань) та work (36 терміновживань); 3) до низькочастотних термінологічних об’єктів відносяться такі терміни, як organization (6 терміновживань) та
delivery (2 терміновживання) і, нарешті
4) до нуль-вживаних термінологічних об’єктів відносяться такі терміни, як dutу та serving, тобто
ті, які не були виявлені у досліджуваних гіпертекстових статтях.
Провівши перший етап лексико-статистичного
аналізу підведемо підсумки. Обробка даних та узагальнення результатів аналізу першого
етапу роботи фактуально підтверджує поділ досліджуваних лексичних елементів у термінологічно нейтральних гіпертекстових
статтях жанру проблемної статті економіко-правового
поля на такі групи: 1) високочастотні термінологічні об’єкти (service та business); 2) помірночастотні термінологічні об’єкти (job, employment, act(tion), activity та work; 3) низькочастотні
термінологічні об’єкти (organization та delivery); та 4) нуль-вживані термінологічні об’єкти (dutу та serving).
Наступний етап дослідження полягає у визначенні основних статистичних закономірностей
(спільні/загальні риси або
властивості окремих терміноелементів, об’єднаних єдиною якісною основою) та варіацій (мінливість, коливання
значень термінологічних об’єктів)
досліджуваних лексичних одиниць за допомогою статистичних показників ряду розподілу різночастотних
термінологічних груп. У
перспективі цьому дослідженню буде присвячена наступна робота.
Література
1. Перебийніс В.І.
Статистичні методи для лінгвістів: Навчальний посібник. – Вінниця: Вид-во Нова Книга, 2002. - 168 с. 2.
Статистика: Підручник / Герасименко С.С., Головач А.В., Єріна А.М. та ін.; за
ред. Герасименка С.С. - 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вид-во КНЕУ, 2000. –
468 с. 3. Finacial Times, 2005-09 - http://www.ft.com,
4. Wall Street Journal,
2005-09 - http://www.wsj.com.
