Ібрагімова Я.С.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Особливості патохарактерологічних характеристик

важковиховуваних учнів

Одна з найбільших проблем сучасного суспільства ─ зростаючі труднощі у вихованні дітей, підлітків, збільшення кількості асоціальних проявів у поведінці, правопорушень і злочинів. Сьогодні ми змушені констатувати, що байдуже ставлення до свого підростаючого покоління викликало з його боку відповідну реакцію, яка вилилася у сплеск тяжких злочинів, про що красномовно свідчить статистика.

Формування особистості в підлітковому віці ─ процес складний і суперечливий, який в нинішніх умовах розвитку нашого суспільства ще більше ускладнюється. Сам підлітковий період сприятливий для прояву відхилень від норми, у тому числі і в поведінці. Це створює певну соціальну проблему: зростає кількість правопорушень і злочинів, поширюється рання алкоголізація, наркоманізація, проституція, підвищується агресивність, жорстокість дітей і підлітків, набувають масовості такі явища, як втечі з дому, бродяжництво та ін [1;2].

За методикою Олдхема-Моріса (особистісний опитувальник був розроблений для визначення різних типів особистості, тобто ступеня представленості у випробуваних ознак того або іншого типу) нами було опитано 38 хлопців та 28 дівчат підліткового віку ( учні 8-10 класів), які характеризуються значними відхиленнями в поведінці: втеча з дому, уроків, крадіжки, бійки і інші поведінкові відхилення. Вчителі школи охарактеризували їх як важковиховуваних учнів.

Рис. 1. Графік середньогрупових показників за методикою Олдхема-Моріса

Чотирнадцять шкал опитувальника не є стандартизованими, отже по кожній з них досліджувані могли отримати від 14-ти до 20 балів (див. рис., де максимальній кількості балів за шкалою відповідає лінія „Патологічний рівень”).

На графіку ми можемо порівняти показники важковиховуваних хлопців і дівчат. Ми бачимо хорошу повторюваність результатів в обох групах майже за всіма шкалами. Виключення складає лише шкала авантюризму, за якою у хлопців отримані середні результати, а у дівчат – низькі, тобто важковиховувані дівчата випробуваної вибірки менше схильні до авантюристичних вчинків (у порівнянні з хлопцями).

Отримані графіки представляють груповий патохарактерологічний особистісний профіль, тому його можна описати як характеристику досліджуваної вибірки. Так порівняно високі результати були отримані за шкалою чуттєвості, вище середнього отримані результати за характеристиками „відданий”, „пильний” і „драматичний”. За шкалою агресивності у хлопців результати дещо вищі за результати у дівчат. Саме ці результати можуть описувати патохарактеристику групи.

Середні результати отримані за шкалами: діяльний, самовпевнений, добросовісний, схильний до пожертви, серйозний. Ці результати можна вважати такими, що знаходяться у межах норми, а тому і не можуть мати патологічного навантаження. Нижче середнього отримані результати за шкалою „ледачий” і низькі – за характеристиками „самотній” та „ідеосинкразичний”.

Отже, досліджувані відрізняються параноїдальними особливостями, та схильні до утворення зверхцінних ідей (що поєднується із характеристикою підліткового максималізму). Важковиховувані учні характеризують себе як “відданих”, що психологічною мовою відображає їх здатність легко підпадати під вплив, залежність від більш авторитетних чи сильних людей, тобто вони мають схильність легко об’єднуватись навколо харизматичного лідера, особливо якщо він є носієм цінної для групи ідеї. Це супроводжується акторською драматизацією – тобто гротескним перебільшенням, неприродним надмірним виявом звичайних людських емоцій і дій. Все це у сукупності і може складати соціотипову поведінку, що визначається дорослими як “важковиховуваність” – тобто замість слідування настановам дорослих, об’єднуються навколо неформального лідера і яскраво утворюють свою групову систему цінностей, що може йти у розріз із офіційними нормами поведінки.

Література:

1. Клейнберг Ю.А. Психология девиантного поведения: Учебное пособие для вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2003. – 160 с.

2. Тарновська О.С. Девіантна поведінка підлітків і превентивна робота: Навчально–методичний посібник. Ч. 1. – Чернівці: Рута, 2003. – 47 с