Більчук
В.С., Россихіна-Галича Г.С., Вінниченко О.М., Збруєва Є.В.
НДІ біології Дніпропетровського національного
університету ім. Олеся Гончара
СТІЙКІСТЬ POPULUS NIGRA L. ДО ДІЇ АЕРОГЕННИХ
ЗАБРУДНЮВАЧІВ АВТОТРАНСПОРТУ
Серед
екологічних проблем особливо важливими є дослідження реакцій рослин на токсичну
дію ксенобіотиків, джерелом яких є викиди автотранспорту [4, 5]. Оскільки
автомагістраль розташована всюди і не має санітарно-захисної зони і умов,
необхідних для утилізації чи знешкодження вихлопних газів, то особливо важливою
є наукова оцінка теперішнього і
майбутнього стану рослинності в сфері впливу магістрального профілю. Однією з
реакцій на несприятливі умови є інтенсифікація пероксидного окислення ліпідів
біомембран, що викликається підвищеною продукції активних форм кисню, що може
призводити при сильних впливах до значних порушень внутріклітинного гомеостазу
[1]. Обмеження процесів пероксидації та підтримка структурно-функціонального
стану мембранних ліпідів відбувається за рахунок роботи антиоксидантної системи
захисту, ключову роль де відіграє супероксиддисмутаза (СОД) [2].
Вивченню СОД
приділяється велика увага, оскільки їй належить важлива роль на захисті клітин і
тканин від окисної деструкції супероксидними радикалами [6]. З цієї причини СОД є первинною
ланкою захисту від ушкоджень, обриваючи окислення клітинних макромолекул ще на
стадії ініціювання. Відомості про зміни функціонування СОД, спрямовані на
ослаблення дії окиснювального стресу за дії викидів автотранспорту досить
обмежені [3, 4]. Зокрема залишається нез’ясованою роль СОД в адаптаційних
процесах інших деревних порід, які використовують в зелених насадженнях. Тому
нами було досліджено участь СОД в адаптаційних процесах вегетативних органів
тополі чорної в онтогенезі за впливу викидів автотранспорту.
Об’єкт
дослідження – вегетативні органи дерев тополі
чорної (Populus nigra L.),
які зростали вздовж автотраси Донецьк-Київ, яка проходить через п.г.т.
Петропавлівка та контрольної ділянки. Активність СОД визначали за [7, 8].
Відбір матеріалу проводили в основні фази онтогенезу (активний ріст, вторинний
ріст, початок фізіологічного спокою).
Як свідчать
результати даної роботи в ході онтогенезу в вегетативних органах Populus
nigra L. спостерігається широке варіювання значень активності супероксиддисмутази
(див. табл. 1). Різке підвищення рівня СОД в середині липня в порівнянні з початком
фенологічного циклу в 1,8 рази очевидно пов’язано з різною інтенсивністю росту
тополі в міжфазний період. Зниження показника ферментативної активності
співпадає з кінцем вегетаційного періоду. При цьому величина активності
супероксиддисмутази, яка становить 25,8 умовн.од./хв·г наважки, співпадає з
рівнем СОД в період бутонізації і початку цвітіння. Дія антропогенних викидів
призводила до посилення активності ферменту в 1,5 рази в фазу початку росту
пагонів і цвітіння. В період вторинного росту рівень активності ферменту в 2,1
рази перевищує цей показник характерний для початкового фенотипічного циклу, і
в 1,7 рази вище ніж у контрольних зразках.
Таблиця 1
Активність супероксиддисмутази
листків рослин Populus nigra L., що зростають на територіях з різним
забрудненням, умовн.од./хв·г наважки
Варіант |
Х±mx |
t критическое двухстороннее |
P(T<=t) двухстороннее |
% до контролю |
|
розпускання бруньок (травень) |
|||||
Чиста зона |
22,1±0,3 |
– |
– |
100,00 |
|
Автотраса |
32,7±0,4 |
2,8 |
0,001 |
147,96 |
|
активний ріст пагонів та цвітіння (червень) |
|||||
Чиста зона |
28,8±0,4 |
– |
– |
100,00 |
|
Автотраса |
44,6±0,3 |
4,3 |
0,036 |
154,54 |
|
вторинний (прихований) ріст пагонів (липень) |
|||||
Чиста зона |
40,2±1,8 |
– |
– |
100,00 |
|
Автотраса |
69,4±0,1 |
4,3 |
0,004 |
172,80 |
|
початок фізіологічного спокою (серпень) |
|||||
Чиста зона |
25,8±0,2 |
– |
– |
100,00 |
|
Автотраса |
35,59±0,5 |
4,3 |
0,003 |
137,61 |
|
В кінці
серпня, по закінченню вегетаційного період для рослин тополі чорної в умовах
забруднення середовища спостерігали зниження активності СОД в порівнянні з
іншими фенофазами, але її рівень перевищував контрольні зразки в 1,4 рази.
Одним з
механізмів адаптації тополі чорної до викидів автомобільного транспорту є підвищення
активності СОД на всіх етапах фенотипічних циклів, що забезпечує не тільки
виживання а й реалізацію онтогенетичної програми при тривалій дії
стрес-факторів.
Таким чином,
встановлено, що за дії викидів автотранспорту, які індукують окиснювальний
стрес, відбувається активація СОД в листках тополі чорної в процесі онтогенезу.
Підвищений в 1,4 – 1,8 раз рівень активності супероксиддимутази свідчить про
стійкість тополі чорної до аерополютантів. Максимальні значення активності СОД
зафіксовані в період інтенсивного росту Populus nigra L. контрольних та
дослідних рослин в умовах техногенного забруднення.
Література
1.
Барабой В. А., Сутковой Д. А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и
при паталогии – К.: Наукова думка, 1997. –
420 с.
2. Бараненко В. В. Супероксиддисмутаза в клетках растений
// Цитология. − 2006. − Т. 48, №6. − С. 465−474.
3. Взаимодействие
растений с техногенно-загрязненной средой: монография / И. И. Коршиков, В. С. Котов, И. П.
Михеенко и др. – К.: Наукова думка, 1995. – 190 с.
4. Коршиков И. И., Виноградова Е. Н. Изменение
физиолого-биохимических показателей листьев деревьев, различаючихся по
устойчивости к выхлопным газам деревьев Acer platanoides L. и Acer pseudoplatanoides L. в
насаждениях вдоль автомагистрали //
Промышленная ботаника. – 2005. – Вып.5. – С. 75–84.
5.
Лук’янчук Н. Г. Вплив автомобільного транспорту на паркові фітоценози м. Львова // Науковий
вісник. Серія Лісове та садово-паркове господарство. − 2007. − Вип. 17.7. − С.
71−75.
6.
Соколовська-Сергієнко О. Г., Кірізій Д. А.
Інтенсивність фотосинтезу та активність супероксиддисмутази хлоропластів
прапорцевих листків пшениці в період наливання зерна // Физиология и биохимия
культурных растений. − 2010. − Т. 42. − С. 67−71.
7. Переслегина,
И. А. Активность антиоксидантных ферментов слюны здоровых детей // Лабораторное
дело. – 1989. – №11. – С. 20–23.
8. Сучасні методи біохімічного аналізу рослин: навчальний посібник /
Шупранова Л.В., Більчук В.С., Богуславська Л.В, Россихіна Г.С., Вінниченко О.М. – Д.:
ДНУ, 2011 – 80 с.