БИОЛОгические науки 2. Структурная ботаніка и биохимия растений

Ситник Т.С., Ткачук О.О.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Зміна анатомічної будови листків бобових рослин під впливом регуляторів росту

Одним з важливих факторів рослинного організму є гормональна система, яка регулює ростові та морфологічні процеси. Фітогормони викликають стимулюючу та інгібуючу дію на перебіг фізіологічних процесів в рослинному організмі, впливають на пристосування та виживання останніх в різноманітних стресових умовах [3].

На гормональну систему рослин можна впливати за допомогою синтетичних регуляторів росту. Серед них особливе значення мають ретарданти [4].

В наш час регулятори росту знаходять все більше застосування в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва. До них належать природні і синтетичні органічні сполуки, які у малих дозах активно впливають на обмін речовин рослин. За допомогою регуляторів росту можна пришвидшувати чи сповільнювати ріст, розвиток, період цвітіння, час зав’язі бруньок та багато інших процесів у рослинах [1]. Застосування регуляторів росту на бобових культурах на багато менші, ніж на інших рослинах. Тому метою нашої роботи було дослідити дію сучасних регуляторів росту на морфо-анатомічні особливості рослини гороху сорту Альфа.

Рослини гороху сорту Альфа вирощували в умовах вегетаційного досліду у вигляді грунтової культури. У фазу 4-го листка обробляли 1%-им розчином хлормекватхлориду та епіном в концентрації 0,025 г/л, контрольні рослини – водою до повного змочування листків. Раз в 7-10 днів проводили вимірювання висоти надземної частини рослин та підраховували кількість листків, визначали вміст хлорофілу. В момент чіткого рістрегулюючого ефекту визначали мезоструктурні показники листків. Наші дослідження показали, що вже через 10 днів після обробки досліджувані рослини відрізнялись від контрольних. За дії 1%-ого хлормекватхлориду висота рослин гороху сорту Альфа була у 7,2 разів меншою від контролю, а при дії епіну(0,025 г/л) – у 5 разів більшою.

Проведені нами дослідження із вивчення впливу регуляторів росту на наростання листків у рослин гороху сорту Альфа в умовах вегетаційного досліду показали, що за дії четвертинної амонієвої солі – хлормекватхлориду відбувалося зменшення кількості листя.

Аналогічне збільшення листя у рослин за дії препарату цитодеф, що володіє цитокініновою активністю в концентраціях від 10-10 до 10-6 М, проявлялося на теплолюбних рослинах огірка і кукурудзи [5], що супроводжувалося підвищенням схожості, посиленням росту осьових органів рослин, зменшенням ступеня холодового пошкодження проростків.

Зміни у наростанні листкового апарату за дії регуляторів росту позначилися на формуванні листкової пластинки (табл.1).

Літературні дані вказують на неоднозначний вплив регуляторів росту на формування листкової пластинки. У наших дослідженнях у рослин гороху сорту Альфа відбувалося достовірне потовщення листкової пластинки за дії стимулятора росту епіну. При використані 1%-ого хлормекватхлориду цей показник достовірно не відрізнявся від контролю.

При визначенні розмірів клітин паренхіми спостерігали зменшення об’єму стовпчастих клітин за дії регуляторів росту. За дії епіну розміри клітин губчастої паренхіми достовірно не відрізнялися від контролю. При використані 1%-ого хлормекватхлориду спостерігалося зменшення розмірів цих клітин. За дії регуляторів росту відбувались зміни і у формуванні клітин епідермісу зокрема, при використанні стимулятора росту епіну спостерігалося збільшення кількості клітин епідермісу, продихів та їх площі. За дії 1%-ого хлормекватхлориду відбувалося зменшення клітин епідермісу, площі продихів та їх кількості.

Таблиця 1.

Вплив регуляторів росту на мезоструктурні показники листків гороху сорту Альфа

Варіант досліду	Контроль			1% ХМХ	Епін (0,025 г/л)
Товщина листка, мкм	283,4±10,50			301,28±17,63	*374,1±12,53
Об’єм клітин стовпчастої паренхіми, мкм^3	3755,97±1,72			1795,86±2,76	3425,71±3,21
Ширина клітин губчастої паренхіми, мкм	23,6±1,47			19,7±0,63	23,9±2,23
Довжина клітин губчастої паренхіми, мкм	28,49±2,56			23,94±0,70	26,5±2,16
Кількість клітин епідермісу	11,2±1,32			9,6±0,42	13,2±0,71
Кількість продихів	5,40±0,47			4,2±0,32	6,6±0,37
Площа продихів, мкм^2		396,95±2,34	252,35±1,8		455,16±2,34

Примітки: 1. Рослини обробляли 04.11.2011.;

2. Проби відбирали 16.11.2011р.;

3. * – різниця достовірна при р<0,05.

Згідно з даними літератури, анатомо – морфологічні зміни структури листка під впливом ретардантів супроводжуються суттєвими змінами в хлоропластогенезі. Спостерігається розбухання хлоропластів, руйнування ламелярної структури, просвітління матриксу, зменшення розмірів і числа хлоропластів в клітині

Результати наших дослідження показали, що при використанні 1%-ого хлормекватхлориду відбувалося зменшення вмісту хлорофілу у листках рослин гороху сорту Альфа, а за дії епіну вміст основного фотосинтетичного пігменту збільшився. Аналогічне підвищення вмісту хлорофілу відбувалося у рослин картоплі за дії епіну, сілку, циркону [2].

Таким чином, дослідження впливу регуляторів росту на рослини гороху сорту Альфа в умовах вегетаційного досліду, свідчать про перебудову листкової пластинки та зміни у вмісті основних фотосинтетичних пігментів. В оброблених стимулятором росту рослин спостерігалось збільшення числа продихів та їх площі, що свідчить про посилення інтенсивності газообміну.

Література

1. Анішин Л. Вітчизняні біологічно активні препарати просяться на поля України / Л. Анішин // Пропозиція. - 2004. - № 10. - С. 48-50.

2. Барабаш И. П. Фитогормоны (эндогенные регуляторы) растений / И. П. Барабаш // Садоводство и виноградарство. - 2008. - № 4. - С. 22-23.

3. Косаківська І.В. Фітогормональна регуляція процесів адаптації рослин до стресів // Український ботанічний журнал., 1997, т. 54, №4. – С.330 – 333.

4. Кур’ята В. Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур. К., 1999. – 318 с.

5. Немченко В., Иванова Н. Регуляторы роста для предпосевной обработки семян кукурузы // Химизация сельского хозяйства. – 1991. – №1. – С.91-93.