Экономические науки/10. Экономика предприятия

Павловська В.А.

Донецький університет економіки та права, Україна

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Активне управління виробничими і трудовими процесами забезпечує прибуткове, конкурентоспроможне господарювання, особливо в умовах загострення економічної кризи, що потребує нових підходів до визначення мети і шляхів реалізації економічної стратегії України, розробки наукових положень щодо стимулювання виробництва. Та чи не найважливішим напрямом  розвитку діяльності промисловості стає стимулювання еколого-економічної діяльності персоналу в регіонах і на підприємствах, де спостерігається суперечливий характер виробничих відносин та погіршення екологічної ситуації, яка в значній мірі пов’язана з існуючою технологією виробництва. Тому соціально спрямована перебудова економіки України на ринковій основі потребує подальшого розвитку і забезпечення ефективного, екологічно чистого виробництва на основі застосування високо ефективних екологічно небезпечних технологій, науково обгрунтованих економічних методів управління і стимулювання персоналу у різних сферах економічної діяльності, в тому числі і в екологічній сфері.

Як відомо, у виробничій практиці відсутні методи ефективного стимулювання екологічних заходів на підприємствах, а у економічній науці дослідження спрямовані лише на поліпшення методів стимулювання праці взагалі. В такому напрямі відомі праці відомих вітчизняних і зарубіжних учених-економістів: О. Амоши, Д. Богині, В. Гриньової, О. Грішнової, М. Долишнього, Н. Єсінової, О. Єськова, В. Ковальова, А. Колота, М. Чумаченка, В. Адамчука, М. Волгіна, Б.Генкіна, Ю. Кокіна, Р. Колосової, Б. Мазманової, А. Маршала, Г. Мелік’яна, В. Приймака, П. Самуельсона, Р. Яковлева тощо.

Роботи з екологічного напряму досліджень Н. Акімової, Г. Астапової, А. Берсуцького, Я. Берсуцького, З. Богатиренка, О. Бутенко, О. Коренєвої, Р. Лепи, Ю. Сосюрка та інших дослідників стосуються здебільшого питань технології екологічного забезпечення вирбництва, проектування, фінансування відповідних заходів. Введений з 2011р. в дію екологічний податок не виконує стимулюючої функції у екологічній діяльності, а лише передбачає штрафні санкції за перевищення нормованих викидів у атмосферу і водоймища забруднюючих речовин.

Разом з тим недостатньо дослідженими залишаються методичні питання, пов’язані з визначенням категорій економіко-екологічної діяльності, її стимулювання, методів формування і використання фондів заохочувальних виплат за екологічність виробництва. Відповідний механізм управління і стимулювання еколого-економічної діяльності працівників відсутній. Тому розробка методів стимулювання еколого-економічної діяльності працівників машинобудівних підприємств буде значним внеском в економічну теорію і практику заохочення персоналу до покращання екологічності виробництва.

Дослідження свідчать, що основним питанням з даної проблеми, яке потребує визначення, є формування фонду заохочувальних виплат, який повинен розподілятись серед виконавців екологічних заходів відповідно до їх внеску в колективні виробничі результати.

Економічна практика вже визначила методи пайового розподілу фонду оплати праці на підприємствах машинобудівної галузі, які можуть бути використані і при розподілі заохочувального фонду за економіко-екологічну діяльність.

Нашими дослідженнями визначено основні елементи механізму корпоративного управління та матеріального стимулювання еколого-економічної діяльності працівників машинобудівних підприємств. Основний структурний склад цього механізму складають структурні елементи механізму управління еколого-економічною діяльністю, які відповідають меті управління і стимулювання персоналу:

юридично-правові засади; техніко-технологічні та організаційні елементи; соціально-психологічні елементи; номативи екологічної чистоти; інформаційні елементи.

Мета управління прямована на досягнення оптимального рівня екологічної безпеки, ефективності виробництва та соціальної вагомості заохочувальних виплат. На ці цілі також спрямована мета спонукання працівників до успішності праці у екологічній сфері. Їй підпорядковано визначений нами механізм матеріального стимулювання еколого-економічної діяльності персоналу. Його склад відображено на рис. 1.

 

 

 


                                 

Показники і методи обгрунтування витрат на екологію та ефективності від заохочувальних виплат:

-рентабельність праці;

-зарплатовіддача;

-продуктивність праці

 

Методи створення корпоративного фонду економічного заохочення працівників за ЕЕД з урахуванням діючої системи оподаткування прибутку шляхом:

1. Зниження суми податку на прибуток за поліпшення екологічної ситуації, величина якої дорівнює заохочувальному фонду або ефекту.

2. Зростання економічних санкцій за погіршення екологічної обстановки на величину втраченого ефекту.

Метод пайового розподілу фонду заохочення серед учасників робіт з екологічної безпеки:

1. Економічні коефіцієнти;

2. Контингент персоналу;

3. Показники та критерії оцінки.

 

 Рис. 1 Структура механізму матеріального стимулювання еколого-

             економічної  діяльності працівників машинобудівних

              підприємств

 

Виходячи з зазначеного механізму, нами пропонується метод визначення фонду заохочувальних виплат за еколого-економічну діяльність і джерела його утворення, рівень якого (Снпд) можливо визначати як пільгову знижку податку на прибуток в залежності від заходів з покращення екологічного стану виробництва за такою формулою:

                                                       Снпд = Пно * Унп ± ∆Пе,                                 (1)

де Пно – прибуток підприємства до оподаткування, тис. грн.;

     Унп - діючий норматив податку на прибуток, %;

     ∆Пе - змінений рівень оподаткування залежно від екологічної ситуації,

тис. грн.

Механізм дії зазначеного методу передбачає наступні варіанти використання формули 1:

1. При умові здійснення заходів з поліпшення екологічної ситуації:

                                                ∆Пе(1) = -[Зе * (1 + )],                                           (2)

де Зе - витрати на заходи з поліпшення екологічної ситуації, включаючи витрати за існуючим екологічним податком, тис. грн.;

       Rn - норматив рентабельності продукції (на рівні народно-господарської рентабельності інвестицій -15%), %

звідси:

                                                 Снпд = Пно * Унп - ∆Пе(1),                                              (3)

2. При порушенні нормативів з екологічної безпеки і здійснення економічних штрафних санкцій:

                                                       ∆Пе(2) = +[Зе * (1 + )],                                  (4)

                                                 Снпд = Пно * Унп +∆Пе(2),                                              (5)

Дія запропонованих методів визначається за даними Областату Донецької області в масштабі регіону у 2010р [7] (табл. 1).

В даному випадку значення [Зе * (1 + )], представляє суму штрафних економічних санкцій за екологічним податком.

 

 

 

Таблиця 1

Розрахунок рівня пільгових знижок податку на прибуток за показниками Донецького регіону у 2010р

Показники

Од. виміру

Рівень показника

1

2

3

1. Прибуток до оподаткування

тис. грн

1557400

2. Норматив податку на прибуток

%

30

3. Сума податку на прибуток [(ряд.1*ряд.2)/100]

тис. грн

467220

4. Фактичні витрати на заходи з екології

тис. грн

23361

5. Норматив рентабельності продукції (на рівні рентабельності інвестицій – Ен)

 

%

 

15

6. Пільгова знижка податку на прибуток [ряд. 4*]

 

тис. грн

 

26865

7. Змінений податок на прибуток при умові виконання заходів з екологічної безпеки (ряд.3-ряд.6)

 

тис. грн

 

440355

8. Економічний ефект роботодавця або фонд заохочувальних виплат за екологічну безпеку (ряд.3-ряд.7)

 

 

тис. грн

 

 

26865

 

Таким чином, як видно з табл. 1, в існуючих умовах діяльності підприємств машинобудівної галузі Донецького регіону утворення фондів матеріального заохочення за рахунок пільгового зниження податку на прибуток дає змогу забезпечувати заохочення персоналу до покращення екологічного становища на підприємствах і в регіоні. Розрахунки свідчать, що запропонований механізм створення і методи кількісного визначення фонду стимулювання еколого-економічної діяльності працівників корпоративних машинобудівних підприємств відрізняється реальністю і стимулюючою функцією, а також дає змогу визначити джерело фінансування і забезпечувати ефективність роботодавцеві від застосування нового механізму матеріального стимулювання. Така система вигідна для підприємців і держави, бо передбачає підвищення штрафних санкцій за ігнорування заходів з екологічності виробництва, а також тому, що покращує екологічну безпеку довкілля.

 

 

Література:

1.     Андриенко В.Ф. Современные формы и методы стимулирования труда в промышленности развитых капиталистических стран / В.Ф. Андриенко,    Н.И. Чечелев, И.В. Михайлов. – К.: Праця, 2003. – 56с.

2.      Еськов А.Л. Мотивационный механизм в системе производственного менеджмента: проблемы и решения: монография / А.Л. Еськов. – Донецк: Ин-т экономики пром-сти НАН Украины, 2005. – 390с.

3.     Ковалев В.Н. Экономика труда и социально-трудовые отношения: учеб. пособие / В.Н. Ковалев, В.С. Рижиков и др. – Краматорск: ДГМА, 2006. – 235с.

4.     Колот А.М. Мотивация, стимулирование и оценка персонала /        А.М. Колот. – К.: Праця, 1998. – 315с.

5.     Примостка Л. Природоохранные затраты: учет и анализ / Л. Примостка // Бухгалтерский учет и аудит. – 2004. - № 4. – С. 49-54.

6.     Сосюрко Ю.В. Підготовка та проведення лізінгових операцій у сфері екології. Практичні рекомендації / Ю.В. Сосюрко, В.Я. Жуйков, Л.С. Золотарьова, Ю.С. Петергеря. – К.: Аверс, 2000. – 215с.

7.     Статистичний щорічник Донецької області у 2010р. Донецьк: Головне управління статистики у Донецькій області, 2011. – 501с.