Экономические науки/10. Экономика предприятия

Павловська В.А.

Донецький університет економіки та права

КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ

МОТИВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАОХОЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ ДО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Створення науково-практичних основ соціально-економічного розвитку ринкового виробництва в Україні передбачає вирішення глобальних проблем цього процесу, до яких, перш за все, слід віднести формування людського і фізичного капіталу та забезпечення екологічно чистого виробництва. З визначеного комплексу проблем чи не найголовнішою є потреба термінової зміни поглядів людей до екологічного стану навколишнього середовища, кардинальної зміни технології виробництва у бік запобігання викидам у навколишнє середовище шкідливих речовин.

Одним з назрілих питань у цьому напрямі є забезпечення матеріальної і психологічної зацікавленості працівників підприємств у ефективних заходах по створенню екологічно безпечних умов виробництва, бо відповідний мотиваційний механізм у виробничій сфері України відсутній, а введений у 2011р. екологічний податок не виконує своєї стимулюючої ролі.

Тому тема про економічне стимулювання персоналу за екологічність виробництва є своєчасною і надзвичайно актуальною. Вона має як теоретичне, так і практичне значення.

Але дослідження свідчать, що в спеціальній літературі проблемі матеріального стимулювання еколого-економічної діяльності персоналу підприємств приділено недостатньо уваги. Відомі наукові розробки в основному стосуються проблеми стимулювання успішності праці, її ефективності, конкурентоздатності. Цій темі присвятили свої дослідження такі відомі вітчизняні і зарубіжні учені, як Д. Богиня, М. Волгін, Б.Генкін, В. Гриньова, О. Грішнова, А. Колот, О. Єськов, В. Ковальов, Ю. Кокін, Р. Колосова, А. Маршал, А. Маслоу, Г. Мелік’ян, П. Самуельсон, Р. Яковлев і ін. Та в роботах цих дослідників не розкрито методи стимулювання екологічної діяльності, а в роботах таких учених, як Ю. Сосюрко, Г. Астапова, Л. Примостка і ін. досліджуються питання фінансування, проектування, технологічного забезпечення екологічності виробництва.

Дослідження свідчать, що на машинобудівних підприємствах накопичено значний досвід удосконалення систем стимулювання праці, який можливо використати з метою формування мотиваційного механізму стимулювання еколого-економічної діяльності персоналу. На основі результатів досліджень нами розроблено принципову схему класифікації методів стимулювання праці машинобудівних заводів, яка розкрита на рис. 1.

Рис. 1. Класифікація елементів матеріального і морального заохочення та оплати праці персоналу машинобудівних підприємств України

Зазначена схема класифікації використовується як структуризований напрям, в рамках якого можливе формування механізму корпоративного управління та стимулювання еколого-економічної діяльності працівників машинобудівних підприємств. При розробці схеми визначено, що оптимальна взаємодія економічних важелів механізму досягається при умові правового, нормативного та інформаційного забезпечення.

Досліджено також умови розвитку і використання систем і методів стимулювання виробничої діяльності працівників, динаміку зміни економічного потенціалу машинобудівних підприємств як соціально-економічної бази забезпечення ефективного стимулювання праці, визначено закономірності розвитку і напрями вдосконалення мотиваційних систем на приакладі корпоративних машинобудівних підприємств ПрАТ «АМЗ «ВІСТЕК» і ПрАТ «НКМЗ». Зокрема, встановлено, що у період 2007-2010рр. відбулося помітне зростання економічного потенціалу цих підприємств, але його динаміка носила нерівномірний, стрибкоподібний характер, за яким темпи зростання основних економічних показників помітно знижувались у період загострення економічної кризи (2008-2009рр.) і поліпшенням їх у 2010р. Зазначено також, що економічний стан підприємств став підгрунтям покращення соціального забезпечення працівників, зростання їх рівня оплати і стимулювання праці, яке забезпечувалось переважним зростанням темпів продуктивності праці над темпами зростання заробітної плати. Саме це забезпечувало виконання соціально-економічної програми підприємств. Обгрунтовано також необхідність використання в аналізі темпів зростання показника реальної заробітної плати з урахуванням індексу зростання споживчих цін. Відповідно до цього визначено, що зростання номінальної заробітної плати на один відсоток зростання продуктивності праці у ПрАТ «АМЗ «ВІСТЕК» склало 0,86%, реальної – 0,26%. Встановлено, що показником, який відображає стан економічного забезпечення праці і соціального задоволення нею працівників є частка заробітної плати у валовому доході, яка у ПрАТ «АМЗ «ВІСТЕК» змінювалась у діапазоні 9-13,3%, у ПрАТ «НКМЗ» - 40-50%.

Порівнюючи різницю цього показника з рівнем у розвинутих країнах Заходу, де він складає 50-70% від валового доходу і еквівалентний вартості робочої сили, на обстежених підприємствах тим самим визначено резерв можливого підвищення заробітної плати. Він складає у ПрАТ «АМЗ «ВІСТЕК» 36,7% , у ПрАТ «НКМЗ» цей резерв вичерпано.

Виявлено корисний досвід вдосконалення систем стимулювання праці, який використано при визначенні умов формування механізму матеріального стимулювання еколого-економічної діяльності працівників корпоративних машинобудівних підприємств. Зокрема використано такі елементи дослідженого досвіду ПрАТ «АМЗ «ВІСТЕК»:

система преміювання, яка містить метод визначення рівня внеску кожного працівника в корпоративні виробничі результати підприємства і його підрозділів за бальною системою і дворівневим розподілом заохочувальних виплат;

за досвідом ПрАТ «НКМЗ»: система гнучкої тарифної ставки посадового окладу; визначення трудових заслуг; залежності засобів оплати праці виробничих підрозділів заводу від корпоративних результатів підприємства із застосуванням «плаваючих коефіцієнтів», за якими корегуються тарифні ставки і посадові оклади; заохочення за розробку і освоєння творчих ідей; пільги верстатникам за ефективне використання устаткування; рейтингова оцінка внутріфірмового трудового суперництва; методи формування коефіцієнту якості праці у механозбірному цеху; методи морального заохочення персоналу до праці; напрями структуризації фонду оплати праці тощо.

Визначена, таким чином система класифікації елементів стимулювання праці ПрАТ «НКМЗ», в межах якої можливе формування механізму заохочення до ефективної еколого-економічної діяльності розкрита на рис.2.

Як було доведено нашими дослідженнями, основу формування мотиваційного механізму стимулювання екологічної діяльності персоналу складають параметри системи стимулювання екологічної діяльності персоналу на регіональному і локальному рівні, методи утворення фонду стимулювання працівників і його розподілу серед виконавців відповідно їхньому внеску в колективні результати праці. Визначені умови ефективного використання зазначеного механізму, що містить елементи, методи, показники і критерії, які спрямовані на досягнення мети еколого-економічної діяльності: забезпечити оптимальний рівень екологічної безпеки, ефективності виробництва та соціальної вагомості заохочувальних виплат.

Рис. 2. Класифікація елементів структури системи стимулювання праці

ПрАТ «НКМЗ»

Основним елементом створюваного механізму, який до сьогодення на теоретичному і практичному рівні не розроблено, стає метод формування і джерело фонду заохочувальних виплат за екологічні заходи. Пропонований нами метод, який за умовними показниками викладено в табл. 1. Він дозволяє визначити закономірності зміни його параметрів, економічність і стимулюючу роль методу.

Таблиця 1

Закономірності зміни нового механізму стимулювання еколого-економічної діяльності при зміні його параметрів

Податок на прибуток, тис. грн	Витрати на екологічні заходи, тис. грн	Норматив рентабельності продукції (Ен),%	Пільгова знижка податку на прибуток (гр.2*(), тис. грн	Змінений податок на прибуток (гр.1-гр.4), тис. грн	Економічний ефект роботодавця або фонд стимулювання за екологічні заходи (гр.1-гр.5), тис. грн
1	2	3	4	5	6
Варіант 1. При зростанні податку на прибуток
540	300	15	345	195	345
1080	300	15	345	735	345
1620	300	15	345	1275	345
2160	300	15	345	1815	345
2700	300	15	345	2355	345
Варіант 2. При зростанні фактичних витрат на екологічні заходи
540	300	15	345	195	345
540	600	15	690	-150	690
540	900	15	1035	-495	1035
540	1200	15	1380	-840	1380
540	1500	15	1725	-1185	1725
Варіант 3. При зростанні нормативу рентабельності продукції
540	300	15	345	195	345
540	300	30	390	150	390
540	300	45	435	105	435
540	300	50	450	90	450
540	300	65	495	45	495

Розрахунки табл. 1 дозволяють виявити тенденції функціонування нового механізму стимулювання еколого-економічної діяльності, а саме:

1. В результаті здійснення заходів з екологічної безпеки призводить до зниження податку на прибуток, забезпечує створення джерела фінансування заохочувального фонду.

2. Механізм виявляє стимулюючу функцію і гарантує ефект роботодавцю.

3. Встановлено, що зі зміною таких параметрів заохочувальної системи, як екологічні витрати, рентабельність продукції на рівні рентабельності інвестицій (Е_н=15%), оподатковуваного прибутку основним стимулюючим показником виявляються витрати на екологію та рентабельність продукції. Але останній показник не прийнятний бо зі збільшенням рентабельності продукції підвищуватимуться ціни і знижуватиметься конкурентоздатність виробництва. Тому більш доцільним є другий варіант, за яким досягається найбільший ефект роботодавця, а відповідно і фонд заохочувальних виплат завдяки зростанню показника «витрати на екологічну безпеку виробництва». При рівномірному зростанні витрат на екологію відповідно і пропорційно зростає заохочувальний фонд та ефект роботодавця. Зміна інших параметрів механізму впливає на зростання заохочувального фонду малопомітно.

Така залежність між рівнем екологічних витрат і рівнем фонду оплати праці, підтверджує реальність, ефективність і стимулюючу функцію нового механізму. Його практичне застосування буде доцільним як для підприємств, так і для держави, яка, не дивлячись на деякі втрати надходжень до бюджету, буде нарощувати ці надходження за рахунок підприємств, які ігнорують заходи до покращання екологічності виробництва. Такі гарантії державі надає передбачений у мотиваційній системі механізм підвищення стягнень до бюджету за ігнорування екологічних заходів. Результати кореляційно- регресійного аналізу визначили лінійну залежність між зміною параметрів заохочувального механізму і економічним результатом, тобто між витратами і ефектом роботодавця та рівнем заохочувального фонду.

Отже, дослідження і класифікація ознак мотиваційного механізму дають підставу до визначення напрямів і вимог щодо його формування, в якому головним є визначення методів утворення заохочувального фонду і його джерел, забезпечення ефективності системи для роботодавця і стимулюючої функції еколого-економічної діяльності працівників.

Література:

1. Астапова Г.В. Організаційно- економічний механізм корпоративного управління авіапідприємствами на основі права трудової власності: монографія / Г.В. Астапова. – К.: НАУ, 2006. – 248с.

2. Беляева Е.Л. Эколого-экономическая оценка производственных проектов / Е.Л. Беляева // Вопросы экологии, 2005. - №2. – С. 21-24.

3. Ковалев В.Н. Использование долевого принципа оплаты труда персонала в мотивационном механизме предприятия / В.Н. Ковалев, Е.А. Атаева, В.А. Фролов // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. - №2(16), 2009. – С. 161-166.

4. Колот А.М. Мотивация, стимулирование и оценка персонала / А.М. Колот. – М.: Высшая школа, 2000. – 400с.