Економічні науки /16. Макроекономіка

К.т.н., доцент Агбаш В.Л., Вініченко А.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ВИВЧЕНЯЯ АСОРТИМЕНТУ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ КЕРАМІЧНИХ ОЗДОБЛЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇХ ІМПОРТУ В УКРАЇНУ

Україна є одним з найбільш привабливих ринків будівельних матеріалів і послуг у будівництві, який надає реальні можливості для іноземних експортерів і, особливо, інвесторів. За останні роки бізнес з реконструкції та спорудження житла за західноєвропейськими стандартами, офісів та супермаркетів став одним з найбільш прибутковим в Україні. Тому західні експерти вважають, що будівельний ринок України з точки зору короткострокового ринкового потенціалу входить у четвірку головних ринків країн Європи та до переліку двох основних європейських ринків у довгостроковій перспективі. При цьому за статистикою, в розвинених країнах споживання керамічної облицювальної плитки - близько 1кв.м на людину в рік. А в Україні ж на душу населення доводиться не більше 0,15кв.м плитки, тобто показники істотно відрізняються. Це ще раз підкреслює те, що український ринок порівняно ці світовим , повинен ще розвиватись та насичуватись і далі. Так, за даними Державної статистики, в минулому році, зросли показники вітчизняного виробництва до 60,4млн.кв.м. При цьому нарощувалися і об’єми імпорту керамічної плитки: в 2011 році було імпортовано 21,55млн.кв.м., що більше ніж в 3 рази перевищує дані за 2010 рік.

Тому актуальним є вивчення сучасного асортименту керамічних оздоблювальних матеріалів, а також насичення ринку імпортованою продукцією, яка повинна буде пройти митний контроль та митне оформлення.

Взагалі, керамічна плитка - найзручніший і практичний спосіб оформлення приміщень. Сьогодні асортимент характеризується як недорогою, але різноманітною вітчизняною плиткою, так і плиткою з ексклюзивних колекцій всесвітньо відомих країн-виробників цього матеріалу - Італії, Іспанії, Німеччини, Польщі, Чехії.

За рахунок розвитку спеціальних технологій та використання різноманітної сировини, керамічну плитку поділяють за процесом виготовлення на:

1. Бікоттура — виготовляється шляхом пресування та подвійним обпалюванням. Емальована плитка, призначена для облицювання стін всередині приміщень, недостатньо міцна.

2. Монокоттура — виготовлена пресуванням й одноразовим обпалюванням. Призначена для облицювання стін та підлоги. Деякі види цієї плитки, завдяки її міцності і стійкості до морозів, можна встановлювати назовні.

3. Монопороза — це окремий вид керамічної плитки одинарного випалення. Цей тип керамічної плитки проводиться за технологією пресування і подальшого одинарного одночасного випалення тіла керамічної плитки і нанесеної глазурі. У цьому вона повністю схожа з монокоттурой. Дана технологія дозволяє випікати плити великих форматів практично ідеальних розмірів, які, після додаткової механічної обробки граней (ректифікації), можна укладати з мінімальними швами.

4. Грес (керамічний граніт) — виготовлена пресуванням, обпалюванням, а потім механічно оброблена. Виробництво керамічного граніту є високотехнологічним процесом. Керамічний граніт одержують із білої спеціальної глини з додаванням коаліна, польових шпатів, кварцу й мінералів. У результаті високотемпературного випалу, необхідного для спікання дрібних крупинок мінералів, плитки керамічного граніту стають однорідними, гранично міцними й стійкими до різних впливів. 

5. Котто — неглазурована пориста плитка з червоної глини. Обмежена жовтим, рожевим, червоним та коричневим кольорами. Це є одна з найдавніших видів плитки, через те часто зустрічається у храмах чи музеях.

6. Клінкерна плитка — виготовлена екструзією. В літературних данних зазначено, що основною сировиною, для отримання високоякісних керамічних клінкерних виробів, являються пластичні легкоплавкі та тугоплавкі глини з великим інтервалом між температурою спікання і початком деформації. Її використовують для стін у басейнах, всередині та назовні приміщень, на промислових об'єктах.

Керамічна плитка екологічно нешкідлива, натуральна, красива, гігієнічна. Вона безпечна для навколишнього середовища, оскільки температурна обробка зменшує ризик виділення шкідливих речовин. Вона володіє протипожежними властивостями.

Статтею 45 Митного кодексу України передбачається, що суб’єкти ЗЕД у разі переміщення товарів через митний кордон України зобов’язані в належних випадках надавати митниці необхідні для митного контролю документи, перелік та порядок представлення яких визначається ДМСУ [1].

Крім ВМД, при митному оформленні слід подати цілу низку певних документів,наприклад, зовнішньоекономічний контракт, а у разі необхідності, підтвердження торгово-промислової палати стосовно коду або ціни товару, зазначеної у товарних документах. Митні органи також можуть вимагати такі комерційні документи, як рахунок-фактуру, рахунок-проформу, специфікації, пакувальні листи, різні сертифікати та ін. Банківськими документами, як підставою для митного оформлення, можуть бути довідки банків про надходження або ненадходження коштів, довідки про надходження коштів при розрахунку за контрактом акредитивом та ін. Страховим документом може бути страховий поліс на партію вантажу або документ, що засвідчує внесення заставної суми митних платежів за експортну чи імпортну партію вантажу [2].

Вищезазначений перелік документів є обов’язком та загальним для всіх груп товарів, що перетинають митний кордон України. Саме тому слід розглянути більш конкретно перелік тих документів, що регламентують проведення митної експертизи при переміщенні керамічних оздоблювальних матеріалів в режимі імпорту. Так, крім основного пакету документів, обов’язковими є такі дозволи державних органів України:

1. Радiологiчний контроль у пункті пропуску

2. Санітарно-епідеміологічний контроль.

3. Декларація про відповідність.

Формування соціально-орієнтованої економіки ринкового типу передбачає багатогранний комплекс взаємообумовлених заходів у сфері функціонування як внутрішніх економічних відносин, так і зовнішніх. І однією з найсуттєвіших проблем є вдосконалення системи фінансових важелів як засобів підвищення ефективності економіки. Використання тих чи інших інструментів зовнішньоекономічної політики має передбачати аналіз механізму їх реалізації та наслідків їх дії як для світового співтовариства в цілому, так і для економіки конкретної країни зокрема [3].

Ситуація, яка відбуваються в Україні за умов трансформації економічної системи, вимагає розробки такого механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який би враховував особливості перехідного етапу. Без захисту національної економіки на етапі формування економічної системи безумовно небезпечним є наповнення ринку дешевими імпортними товарами, що зумовлює скорочення національного виробництва і навіть знищення деяких його видів. Тому для країни з перехідною економікою надзвичайно актуальним є розвиток системи митного оподаткування, яка б передбачала наявність розгалуженої системи митних платежів.

При заповненні вантажної митної декларації слід правильно визначати код товару згідно з Українською класифікацією зовнішньоекономічної діяльності. Так, доцільно розглянути, що за УКТЗЕД керамічні оздоблювальні матеріали класифікують у розділі номер ХІІІ «Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів; керамічні вироби; скло та вироби з них» у групі 69 «Керамічні вироби». В межах цієї групи у підгрупі ІІ «Iншi керамiчнi вироби» на рівні товарній позиції, товари класифікують за сировинним складом та ступенем обробки сировини.

Отже, проводячи дослідження доцільно виділити основні подальші перспективи розвитку ринку керамічних оздоблювальних матеріалів. Так, у перспективі розвиток галузей промисловості будівельних матеріалів, а саме керамічних оздоблювальних матеріалів, пов'язаний із реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості.

Аналіз сучасних технологій показав, що перспективним для отримання керамічних клінкерних виробів різномонітної форми, фактури та призначення є пластична екструзія з подальшою допресовкою виробів. Разом з тим комплексне використання природної некондиційної сировини різного хіміко-мінералогічного складу є одним з ефективних заходів практичного впливу на інтенсифікацію спікання та вдосконалення параметрів кристалізаційної структури керамічних мас для отримання клінкерних виробів. Для використання означених умов, необхідно застосовувати нові технологічні лінії адаптовані до комплексного використання некондиційної сировини та відповідних термічних режимів. Виконання вказаних напрямів для виробництва сучасних керамічних оздоблювальних матеріалів дозволить суттєво збільшити їх питому вагу на ринку України.

Література:

1. Митний кодекс України

2. Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. Митна справа: Підручник. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 320 с.

3. Гребельник О. П. Основи митної справи: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 600с.