К.э.н. Ігнатова О.М., Паламарчук А.І.

Криворізький національний університет

БАЗЕЛЬ ІІІ: НОВІ ПІДХОДИ ДО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ

Після «Основних принципів фінансового нагляду» (прийнятих в 1997 та допрацьованих в 2006), «Базель 1» (1988) і «Нових угод про достатність капіталу» (Базель 2) (2004) фінансистів чекають нові стандартизовані директиви від Базельського комітету з банківського нагляду. Планована глобальна реформа банківського сектора, що отримала назву «Базель 3», стане найбільшою за останнє десятиліття.

Суть нових директив полягає в значному посиленні вимог до банківських резервів на покриття можливих втрат від активних операцій, а саме до банківських ліквідних резервів та їх якості. Головне положення реформи передбачає поступове збільшення до 2019 року рівня ліквідних резервів власного капіталу банківської установи з 4% до 6%. За невиконання вимог до буферного капіталу передбачаються санкції у вигляді обмежень на виплату бонусів співробітникам та дивідендів акціонерам. [1, с. 4 ]

Нові правила почнуть діяти з 1 січня 2013 року. Таким чином, у банків ще є час на те, щоб привести свої резерви у відповідність з новими нормативами. Автори реформи розраховують, що при повторенні кризи у банків не буде необхідності звертатися за державною допомогою для порятунку від банкрутства. За рішенням міністрів фінансів країн Великої 20-ки впровадження «Базеля ІІІ» відбуватиметься поетапно і має завершитися до 2019 року. [1, с. 6]

Впровадження Базелья ІІІ має на меті виконання наступних нормативних завдань:

1) підвищення якості капіталу, - одним з наслідків цього завдання може бути те, що системоутворюючим банкам (і потенційно всім кредитним організаціям) може бути дозволено випускати умовні конвертовані інструменти для додаткових вимог капіталу.

2) підвищення рівня капіталу:

Мінімальні вимоги до звичайних акцій капіталу 1 рівня:

- збільшення з 2,0% до 4,5%;

- додатково буфер збереження капіталу в 2,5%;

- доведення загальних вимог до звичайних акціях до 7,0%;

- поетапне впровадження з 2013 по 2019 рр..
Мінімальні вимоги до загального капіталу:

- збільшення з 8,0% до 10,5% (включаючи буфер збереження);

- поетапне запровадження з 2013 по 2019 рр.

3) знижене боргове навантаження в результаті введення обмежувального коефіцієнта боргового навантаження (leverage ratio);

Введення коефіцієнта боргового навантаження може призвести до зниження кредитування, тому він є чітким стимулом для посилення позицій по капіталу банків, хоча ще належить оцінити, чи несе цей коефіцієнт загрозу окремим компаніям. [3, с. 152]

4) підвищення покриття короткострокової ліквідності;

Ризик вилучення депозитів повинен бути знижений, що в свою чергу покращить загальну стабільність фінансового сектора.

5) підвищення стабільного довгострокового фінансування;

Банкам буде необхідно збільшити порцію міжбанківських корпоративних депозитів на термін більше 1 року, але в даний час потреби на стокову заборгованість обмежені.

6) повномасштабне охоплення ризиків, особливо ризику контрагента;

Наслідком цього завдання буде зниження інвестицій у фінансовому секторі у зв’язку із збільшеними вимогами до капіталу в середині сектору.

«Базель ІІІ», так само, як і «Базель І» та «ІІ», визначатиме насамперед мінімальний розмір регулятивного капіталу, якого фінансові установи змушені будуть дотримуватися. Вимоги до розміру даного стандарту планується значно підвищити. При цьому, відповідний регулятивний капітал необхідно буде мати не тільки для цілей банківського регулювання, але й для визначення рейтингових оцінок та підтримки ринкових котирувань акцій фінансових установ.

Отже, з метою забезпечення та підтримки стабільності фінансового сектору в цілому ухвалено рішення щодо запровадження додаткових вимог до капіталу, ліквідності, щодо вжиття інших наглядових заходів, спрямованих на зменшення негативної дії зовнішніх чинників, які породжуються системно важливими установами, а також щодо посилення фінансового регулювання та нагляду за діяльністю хедж-фондів, використанням позабіржових фінансових інструментів і діяльністю кредитних рейтингових агентств

Представники Базельського комітету переконані, що запропоновані вимоги є раціональними й не стануть на заваді відновленню світової економіки після кризи.

Література:

1. Базельський комітет з питань банківського нагляду. – Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbs107.htm.

2. Міщенко В.І., Науменкова С.В. Банківський нагляд: підручник. – К.:

Центр наукових досліджень НБУ, Університет банківської справи НБУ, 2011. – 498 с.

3. Хаб’юк О. Банківське регулювання та нагляд через призму рекомендацій Базельського комітету: Монографія. — Івано-Франківськ: ОІППО; Снятин: ПрутПринт, 2008. — 260с.