к.е.н, доц. Демчук Н.І.

Дніпропетровський державний аграрний університет

теоретичні засади оптимізації внутрішнього функціонування банку як цілісної складної динамічної системи

На сучасному етапі, коли Україна пройшла стабілізаційний період і перейшла до активного періоду свого розвитку, банківська система повинна задовольняти потреби зростаючої економіки. Хоча успіхи розбудови вітчизняної грошово-кредитної системи не викликають сумніву, але головна задача - наситити потребу зростаючої економіки у відносно дешевих  кредитних ресурсах - залишається невиконаною. Це підтверджує той факт, що формування банківської системи України не досягло ще завершальної стадії і має здійснити значний зріст, який, можливо, буде супроводжуватися і якісними змінами.

У сучасних умовах тотальної світової глобалізації банківська практика розвинених країн все більше набуває загальних форм, поступово нівелюючи існуючі відмінності у грошово-кредитних системах. Вивчення тенденцій та напрямів розвитку світової банківської практики, виділення загальних структурно-функціональних і інструментально-монетарних рис є дуже важливим для встановлення оптимальних орієнтирів розвитку вітчизняної банківської системи. Використання світового досвіду буде сприяти впровадженню апробованих та ефективних монетарних інструментів, допоможе уникнути типових помилок як в монетарній політиці, так і в побудові організаційної структури органів грошової влади України.

Проблемі оптимізації світової грошово-кредитної системи як взагалі, так і в умовах України, було приділено чимало уваги в публікаціях вітчизняних економістів та спеціалістів з країн СНД.  Так, багато питань стратегічного та прикладного змісту знайшли відображення в численних працях О.Васюренка, А.Вожжова, А.Гальчинського, А.Дробязка, О.Дзюблюка, В.Козюка, В.Міщенка, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Петрика, О.Плотнікова, А.Поручника, Ю.Прозорова, М.Савлука, Н.Савченка, В.Стельмаха, В.Усоскіна та інших авторів. Слід відзначити й роботи ряду провідних світових фахівців, зокрема Р.Бубеля, А.Деміргук-Кунта, Е.Долана, Дж.Кейнса, Р.Лівайна, П.Кругмана, Ф.Мішкіна, А.Сантомеро, Е.Скелтона, Дж.Стігліца, Д.Ханс-Ульриха, в яких розглядаються як практичні аспекти підвищення ефективності банківських систем країн з перехідною економікою, зокрема України, так і загальні питання валютно-фінансових відносин в господарській сфері.

Необхідно враховувати, що в останні роки у світовій банківській індустрії розвинених країн мали місце досить важливі зміни, що позначилися на ефективності та конкурентоспроможності банківського сектору. Банки активно застосовують технічні інновації у банківських інформаційних технологіях, таких, як інформаційна обробка даних та телекомунікації, а також інновації у фінансових технологіях, такі, як фінансовий інжиніринг та статистичний аналіз при оцінці ризиків. Велике значення має той факт, що світова фінансова індустрія була значно дерегульована за останні два десятиріччя, були зняті географічні та економічні обмеження, завдяки чому активізувалися процеси злиття та поглинання, що призвело до підвищення концентрації банківського капіталу. Врахування останніх тенденцій розвитку світової банківської індустрії є важливим для визначення стратегії розвитку вітчизняної банківської системи, оскільки дозволить задіяти всі механізми, що забезпечать динамічне економічне зростання.

Питання підвищення ефективності банківської системи України висвітлювалися фахівцями Світового банку, МВФ, а також ряду інших міжнародних інститутів. За результатами проведених досліджень було надано багато суттєвих рекомендацій. Втім, разом з беззаперечною ґрунтовністю ряду положень, необхідно констатувати недостатність врахування специфіки вітчизняної економіки та валютно-фінансових відносин у їх динамічному розвитку і, внаслідок цього, неприйнятність деяких висновків та рекомендацій. Тому, визнаючи безумовну значимість проведених досліджень, зазначимо, що все ще залишається потреба у висвітленні низки важливих аспектів організаційного, інституційного, інструментального забезпечення розвитку банківського сектору України з урахуванням досвіду світової банківської індустрії.

Становлення ринкової економіки в Україні супроводжується процесом розбудови вітчизняної фінансово-кредитної системи. Основою фінансово-кредитної системи є банківська система, яка безпосередньо охоплює всі ланки єдиного господарського механізму держави. На сьогоднішній день банки стали вагомим чинником ділового і політичного життя суспільства, з їх діяльністю пов'язане рішення широкого спектру проблем перехідної економіки. Умови жорсткої конкурентної боротьби ставлять вимоги до високої якості  банківських послуг.

Отже, одним із основних завдань є оптимізація внутрішнього функціонування. За таких умов особливо важливого значення набуває розгляд комерційного банку як цілісної складної динамічної системи, що працює у нестабільній економіці перехідного типу та застосування економіко-математичних методів і моделей для дослідження процесів, що протікають у банку, оцінки ефективності його роботи, виявлення напрямків і способів вдосконалення управління банківською діяльністю.

Важливою складовою оптимізації є аналіз рух капіталів та грошово-кредитних ресурсів в умовах сучасної фінансової глобалізації, який є об’єктивним процесом інтеграції значної частини капіталу різних країн та посилення їхньої взаємозалежності. Важливість такого аналізу полягає у тому, що глобалізація в найближчому майбутньому визначатиме стан світової фінансової системи та безпосередньо впливатиме на фінансову політику суб’єктів світової економіки. Тому, аналіз сучасних тенденцій міжнародного руху капіталу, передусім банківського, дає можливість скласти уявлення про перспективи інтеграції України в міжнародні фінансові процеси. Крім того, важливою є розробка стратегії, що дозволить банківській системі України залучити іноземні капітали для вирішення  проблем забезпечення економічного зростання.