Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

”Харківський авіаційний інститут”

Кизим Л.О.; Шевченко С.С.

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРИНЦИПИ СЦЕНАРНОГО ПЛАНУВАННЯ

НА ПІДПРИЄМСТВІ

Фінансова стабільність є важливою передумовою успішного ведення господарської діяльності. Вона формує імідж господарюючого суб'єкта, є його візитною карткою. Тому підприємствам і організаціям необхідно постійно дбати про фінансову стабільність, вживати заходи для її зміцнення. У контексті фінансової стабільності фінансовому плануванню має відводитися особлива роль, оскільки кожне підприємство, починаючи свою діяльність, зобов'язане чітко представляти потребу на перспективу у фінансових, трудових та інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання, а також уміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі роботи свого підприємства.

Функціонування і розвиток підприємств характеризується надвисоким рівнем невизначеності, змінності й рухливості зовнішнього середовища. Фактори, які визначають напрями діяльності підприємств, їх можливості щодо розвитку, формування власної позиції на ринку, відносини з клієнтами, методи та прийоми управління змінюються настільки швидко, що підприємства та установи не встигають переорієнтовувати поточну діяльність, не говорячи вже про стратегію.

Зміни, які відбуваються в зовнішньому середовищі є різними, і по своїй сутності, і за характером дії, і за глибиною впливу на діяльність підприємств, періодом та масштабом прояву, та ін. Передбачити окремі тенденції зовнішнього середовища легко, інші – майже неможливо, проте успіх діяльності загалом, та досягнення стратегічних цілей зокрема, залежить від здатності підприємств не тільки передбачати розвиток подій, але й готувати та втілювати відповідну реакцію. Одним з ведучих факторів успішної діяльності підприємств є використання методики сценарного планування, яка дозволяє забезпечувати якісне і найбільш повне моделювання варіантів його розвитку.

Мета цієї статті полягає у дослідженні особливостей та принципів застосування методу сценаріїв при розробці планів підприємства та вдосконаленні аналітичних інструментів для виконання сценарного планування (на основі доповнення та адаптації існуючих імітаційних моделей для потреб підприємства-бази дослідження).

Сценарне планування - це частина стратегічного планування, що відноситься до інструментів і технологій, які дозволяють керувати невизначеністю майбутнього. Суть методу полягає в дослідженні зовнішнього середовища організації на наявність визначених елементів і ключових невизначеностей і комбінувати їх для формулювання альтернативних сценаріїв майбутнього.

При сценарному плануванні важливо чітко сформулювати різні варіанти розвитку випадків. В основному це складання оптимістичного, реалістичного та песимістичного сценаріїв. Для цього обробляється велика кількість інформації: дані підприємства, статистична інформація, прогнози експертів, аналізується ринок обладнання та інше, але виникає проблема оброблення великої кількості даних.

Розробники програмного забезпечення створюють спеціалізовані програми для фінансового планування і бізнес планування. У тому числі програмні продукти які засновані на імітаційному моделюванні. Ці моделі від інших відрізняє покладені в них принципи: операційного аналізу, укрупненого та деталізованого фінансового планування, складання прогнозних фінансових звітів.

Принципові можливості методу досить великі, він дозволяє при необхідності досліджувати системи будь-якої складності і призначення з будь-яким ступенем деталізації. Обмеженнями є лише потужність використовуваної ЕОМ і трудомісткість підготовки складного комплексу програм.

На відміну від математичних моделей, що представляють собою аналітичні залежності, які можна досліджувати за допомогою досить потужного математичного апарату, імітаційні моделі, як правило, дозволяють проводити на них лише поодинокі випробування, аналогічно однократному експерименту на реальному об'єкті. Тому для більш повного дослідження та отримання необхідних залежностей між параметрами потрібні багаторазові випробування моделі, число і тривалість яких багато в чому визначаються можливостями використовуваної ЕОМ, а також властивостями самої моделі.

Саме цьому за базу нами було вибрано саме ця модель, але при сценарному плануванні на підприємствах машинобудівної галузі треба враховувати деякі особливості.

Щоб врахувати особливості нами було внесено наступні доповнення:

закладено теоретичні основи для розв’язку задачі управління необоротними активами;

адаптовано для фінансового планування на машинобудівному підприємстві, доповнено програму розрахунків;

розроблено інтерфейс .

В межах даної моделі виконується:

– планування фінансового стану підприємства за сценаріями;

– побудова прогнозних фінансових звітів;

– розрахунки компенсації ризиків методами аналізу чутливості i побудови та аналізу оптимістичного i песимістичного сценаріїв.

Принципи операційного аналізу, покладені в основу моделі підприємства, такі:

– всі витрати поділяються на постійні та змінні;

– вся вироблена продукція буде продана протягом планового періоду;

– за основний критерій прибутковості береться валовий операційний прибуток;

– ціна продажу продукції постійна, що в свою чергу базується на таких припущеннях:

1) еластичність попиту на продукцію дуже висока, що дає змогу втримувати постійну ціну при збільшенні продажів;

2) ціна продажу продукції за звітний період стабільна.

– змінні витрати на продукцію відносно стабільні, постійні i змінні витрати правильно визначені i розподілені;

– в запланованому періоді можливі зміни обсягів виробництва, які забезпечують самоокупність (беззбитковість).

В основу моделі підприємства також покладено такі принципи спрощеного та деталізованого підходів до фінансового планування:

– розширення діяльності підприємства неминуче приводить до збільшення його необоротних i оборотних активів;

– для збільшення активів повинні з’явитися додаткові джерела фінансування;

– частина цих джерел збільшуються з нарощенням обсягів реалізації підприємства;

– різниця між збільшенням активів i збільшенням пасивів i складає потребу в додатковому фінансуванні.

Висновок. Використання сценарного аналізу, як методу прогнозування, дозволить, з одного боку, визначати, оцінювати і знижувати рівень невизначеності ключових факторів, що впливають як на поточну діяльність, так і розвиток підприємства. З іншого боку, за допомогою сценарного аналізу можна формувати і оцінювати стратегію підприємства, що є особливо цінним в умовах нестабільного економічного середовища.

Ефективність використання сценарного аналізу обумовлено тим, що він може бути легко реалізованим будь яким користувачем ПК за допомогою даної моделі.

Література

1 Бiлик М.Д. Управлiння фiнансами державних пiдприємств / Бiлик М.Д. –К.: Знання, 1999. – 143 с.

2. Бригхем Ю., Эрхард М. Фiнансовый менеджмент. 10–е изд. / Бригхем Ю., Эрхард М. – М., 2005. – 960 с.

3. Грiдчина М. В. Управлiння фiнансами акцiонерних товариств / Грiдчина М. В. – К.: А.С.К., 2005. – 285 с.

4. Дж.К. Ван Хорн. Основи управлiння фiнансами / Дж.К. Ван Хорн. – М.: Фiнанси i статистика, 1996. – 321 с.

5. Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. – К.: Максимум, 2001. – 301 с.

6. Свінцицька О.М. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Вид- во Європ. ун-ту, 2004. – 232 с.