Іпотечне страхування як елемент забезпечення мінімізації іпотечних ризиків

Семенюк Л.В. , Цахнів Л.Ю.

Буковинський державний фінансово-економічний університет,

м.Чернівці

Науковий керівник:

Русул Л. В.

У статті розглядається необхідність використання страхування при здійсненні іпотечного кредитування та розкривається поняття системи страхування іпотечних ризиків та аналізує проблеми іпотечного страхування в Україні.

Постановка проблеми. Україна, інтегруючись у світову фінансову систему та становлячись повноправним членом світової співдружності, переймає та впроваджує апробовані на Заході форми бізнесу. Однією з таких форм можна назвати іпотечне кредитування, яке на сьогодні інтенсивно розвивається. Однак, іпотечне кредитування, як і будь-який інший вид кредиту пов’язаний з ризиком, тому особливе значення для мінімізації ризиків, що виникають при здійсненні кредитування під заставу нерухомості, належить страхуванню. Метою статті є дослідження суті поняття «іпотечне страхування» та виявлення перспектив розвитку іпотечного страхування в Україні.

На сьогодні в Україні розроблена та введена в дію система правового регулювання іпотечної діяльності, яка передбачає страхові відносини як обов’язковий інститут іпотеки. Однак на превеликий жаль існуюча, на сьогодні, статистика не дозволяє виділити частку страхування іпотеки. На практиці страхування нерухомості, як об’єкта іпотеки, відображається в структурі показників страхування майна, проте страхування іпотечної діяльності стрімко розвивається, перш за все через зростання обсягів іпотечного кредитування.

Іпотечне кредитування є невід’ємною складовою сучасного суспільства, воно виконує цілу низку як економічних, так і соціальних функцій: сприяє розвитку будівництва нових об’єктів, формуванню ринків нерухомості та цінних паперів. Передумовою функціонування ефективного іпотечного ринку має стати формування інфраструктури, яка забезпечить мінімізацію іпотечних ризиків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На шляху розвитку іпотечного страхування виникають різноманітні перешкоди, що стають предметом пильної уваги зарубіжних та вітчизняних науковців. Різні аспекти страхування іпотеки висвітлено у працях Д. Г. Аманжаєва, С. В. Волосовича, А. Ю. Марченко, І. Є. Януля та ін. Як правило, дослідження стосуються механізмів страхування окремих ризиків іпотечної діяльності та проблем, притаманним сучасному іпотечному страхуванню в Україні. Поряд з тим, подальшого розвитку потребують ефективне впровадження іпотечного страхування та його розвиток в Україні.

Виклад основного матеріалу. Іпотечне кредитування покликане створити механізм довгострокового кредитування громадян для придбання житла. Ефективне функціонування іпотечного кредитування зможе вирішити житлову проблему населення, а також забезпечити прибуткову діяльність банків та одержання додаткових коштів під заставу нерухомості.

Іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Іпотеці особливо притаманна ймовірність несприятливого розвитку та досить високий ступінь ризику, тому виникає необхідність страхування цих ризиків.

Іпотечне страхування – особливий вид кредитного страхування, який захищає суб’єктів іпотечного кредитування від ризику збитків у зв’язку з майновими втратами по кредитах під заставу житла. Страхування іпотеки представляє собою страхування застави у вигляді майна (нерухомості) при здійсненні іпотечного кредитування. Даний вид страхування має на меті мінімізувати ризик банків у тому випадку, якщо позичальник не може розрахуватись за кредитом.

У вузькому розумінні іпотечне страхування передбачає, що страхувальником є позичальник, а вигодонабувачем – кредитор у тій частині, що дорівнює заборгованості позичальника за кредитним договором. У цьому випадку об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з ризиками:

– загибелі чи пошкодження предмету іпотеки;

– настання цивільної відповідальності заставодавця за зобов’язаннями, що виникли внаслідок завдання шкоди життю, здоров’ю чи майну третіх осіб у результаті експлуатації майна, що є предметом застави;

– смерті, втрати працездатності заставодавця;

– втрати права власності на предмет застави страхувальником.

У широкому розумінні під іпотечним страхуванням слід розглядати убезпечення інтересів як кредиторів і позичальників, так і допоміжних суб’єктів іпотечного кредитування (крім, звичайно, самих страхових компаній). Таким чином, спостерігається необхідність функціонування дієвої системи іпотечного страхування в Україні.

Основними завданнями системи іпотечного страхування є:

– стимулювання банківського кредитування;

– стимулювання як кредиторів, так і позичальників до реалізації іпотечної програми без підвищення ступеня ризику у фінансовій системі;

– забезпечення більшої кількості населення доступним житлом.

Страхування ризиків за іпотечними кредитами призводить до істотного зменшення розміру початкового внеску за придбання житла в кредит і зробить іпотеку доступнішою для більшості населення.

Найбільшого розвитку іпотечне страхування набуло у США, де розмір страхової суми за застрахованими іпотечними кредитами становить 524000 млрд. доларів США. Найбільша частка застрахованих іпотечних кредитів у загальній кількості виданих кредитів належить Канаді – 50%. У Австралії і Новій Зеландії цей показник становить 40%, у Литві – 33%, у Гонконгу – 15%, у Ізраїлі – 11,0%, у США – 20,9% (з них 7,5% охоплено державним іпотечним страхуванням та 13,4% – приватним іпотечним страхуванням).

В Україні станом на кінець 2009 р. забезпечено страховим захистом 96 % іпотеки. Однак цей показник викликає сумнів: у цілому страхове покриття в Україні складає 3,5 %, у той час як у країнах Західної Європи аналогічний показник досягає 96 %. [5, 19]

Що стосується українського ринку страхування у сфері іпотечного страхування, то на думку експертів дана сфера розвивається, але не належними темпами, яких потребує українська економіка.

На сьогодні банківський та страховий бізнес тісно пов’язані між собою. На практиці банк, який здійснює іпотечне кредитування, має генеральну угоду про співробітництво зі страховою компанією, яка надає повний комплекс страхових послуг з іпотечної діяльності. Зазвичай в страхові програми, які розроблені спільно страховими компаніями та банками, що здійснюють іпотечне кредитування, включають: страхування життя позичальника та втрати ним працездатності, страхування права власності на закладену нерухомість та страхування заставного майна від знищення та пошкодження стихійними лихами та третіми особами. Крім того, на ринку іпотеки можна використовувати такі види: страхування фінансового ризику втрати роботи позичальником, страхування можливих судових витрат та непередбачених витрат, що пов’язані з використанням права кредитної установи на звернення стягнення предмета іпотеки в разі невиконання суттєвих умов іпотечного договору, страхування відповідальності професійних учасників ринку нерухомості, страхування відповідальності забудовника та деякі інші види страхування. З перелічених видів страхування вибираються 3-4 найбільш необхідних. В такому випадку страхові тарифи знижуються, а така страховка складає 1-2% в рік від суми кредиту. Таке об’єднання основних видів іпотечного страхування в єдиний пакет можна назвати полісом комплексного страхування іпотечної діяльності. Взаємодіючи між собою банки та страхові компанії тим самим сприяють розвитку не лише свого бізнесу, але й всього фінансового сектору через активізацію кредитування. Наслідком цього, на нашу думку, може стати розробка нових послуг та продуктів для ринку іпотеки як на кредитному, так і на страховому ринках.

Безумовно, що в силу своєї довгостроковості та ризикованості і позичальники, і кредитори повинні буди застраховані від ризиків, що притаманні іпотечній діяльності. Однак при розробці програм з іпотечного страхування необхідно правильно визначити необхідність в страховому захисті конкретних ризиків: не всі ризики потрібно перекладати на страхування, оскільки більшість ризиків, притаманних іпотечному кредитуванню можна застрахувати, але при цьому істотно зросте ціна іпотечного кредиту.

Розглянувши важливість і значимість страхування іпотеки, звернемося до законодавства і становлення системи іпотечного страхування в Україні. У нашій країні розроблена і введена в дію система правового регулювання іпотечної діяльності, що передбачає страхові відносини як обов’язковий інститут іпотеки.

Однак, статистика, яка існує на сьогодні, не дозволяє виділити частку страхування іпотеки. На практиці страхування нерухомості як об’єкта іпотеки відображається в структурі показників страхування майна.

Так у статті 8 Закону України «Про іпотеку» зазначені умови страхування предмета іпотеки. Згідно цієї статті іпотекодавець зобов’язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов’язок не покладено на іпотекодержателя. У разі наступної іпотеки страхування предмета іпотеки не є обов’язковим. Договір страхування укладається на користь іпотекодержателя, який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика. У разі набуття прав за іпотечним договором новим іпотекодержателем він також набуває право вимоги до страховика. [2]
У частині першій статті 7 Закону України Про внесення змін до Закону України «Про страхування» страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування визначається як вид обов’язкового страхування в Україні. [1]
Також, крім обов’язкового, іпотечне законодавство передбачає і добровільне страхування. Зокрема, відповідно до Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», емітент іпотечних сертифікатів має право застрахувати власників сертифікатів від можливих збитків у випадку зміни курсу національної валюти. Отже, за такої різноманітності видів страхування для страхових компаній відкривається широкий спектр діяльності, однак чи будуть такі види поширеними у використанні, і як з ними працювати. [3]

В ідеалі, нормативно-правове регулювання іпотечного страхування повинне являти собою окремі норми і вимоги аналогічно тим, що діють у сфері страхування життя, оскільки цей вид страхування сполучений з особливими видами ризику. Такі положення, як мінімальний розмір основного капіталу, резервні вимоги, резервування коштів на покриття збитків по факту, співвідношення ризикового та основного капіталу, інвестиційні обмеження та вимоги аудиту повинні регулюватися законодавчим шляхом.

Необхідно буде переглянути деякі з нині чинних законів для того, щоб забезпечити більш сприятливі умови для подальшого зростання іпотечного кредитування та початку розвитку іпотечного страхування в Україні. Українським законодавцям потрібно, насамперед, звернути увагу на наступні питання:

– прийняти зміни в чинне законодавство з метою забезпечення можливості для банків здійснювати стягнення на закладене майно;

– переглянути концепцію «право на житло», що лежить в основі більшості нині чинних законів;

– створити окремий законодавчий комплекс стосовно системи іпотечного страхування.

Крім недосконалого законодавства до недоліків, які стримують розвиток іпотечного страхування в нашій країні відноситься відсутність практики звернення стягнення на предмет іпотеки, низька кредитоспроможність фізичних та юридичних осіб – потенційних позичальників іпотечних кредитів. Крім того, обмеженість розвитку іпотечного кредитування в регіонах нашої країни підтверджує те, що будівництво нерухомості ведеться лише в столиці та деяких великих містах. Також недоліком експерти визначають низьку страхову культуру у населення, закритість страхових компаній, недовіра населення взагалі до страхування та відсутність якісного андерайтингу.

На сьогодні належному розвитку страхового ринку іпотечної діяльності перешкоджає незначний розвиток самої іпотеки: високі процентні ставки, нерозвиненість ринку землі, невеликі об’єми інвестицій в будівництво, недостатній розвиток будівництва нерухомості в деяких регіонах нашої країни тощо.

Отож, аналізуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що в нашій країні ще не існує цілісної системи іпотечного страхування, як це можна спостерігати у розвинених країнах: окремі ланки системи функціонують, але сама система знаходиться на стадії свого формування.

Все ж, незважаючи на проблеми функціонування іпотеки в Україні, третина українців вважає купівлю житла привабливою формою вкладення своїх заощаджень.

Для розвитку іпотечного страхування в Україні важливе значення має вивчення зарубіжного досвіду. В економічно розвинутих країнах іпотечне страхування, як правило, монотипне, тобто страховик має право займатися страхуванням лише іпотечних ризиків. Наявність окремого резервного фонду іпотечного страхування дає змогу регулюючим органам і рейтинговим агентствам належно оцінювати і, якщо потрібно, моделювати в довгостроковій перспективі адекватність капітальних резервів на випадок виникнення серйозної економічної кризи. Кошти резервного фонду, призначені для непередбачених витрат, використовуються для виплати страхових відшкодувань лише у випадку виникнення економічної кризи або депресії.

Платежі з цього фонду можна проводити лише при перевищенні певного відсотка обсягу виплачених страхових відшкодувань суми страхових премій.

Кошти резервного фонду на випадок непередбачених витрат формуються за рахунок відрахувань іпотечної страхової компанії певного відсотка від усіх страхових внесків, що надходять на спеціально відкритий окремий резервний рахунок.

Аналіз досвіду іпотечного страхування в країнах із розвинутою ринковою економікою засвідчує: однією з правових схем страхування іпотечних ризиків можна вважати страхування підприємницького ризику банку, об’єктами якого є ризик виникнення фінансової шкоди внаслідок невиконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором та неможливість отримати повну компенсацію втрат після реалізації предмета застави. Цей вид іпотечного страхування має набути розвитку в Україні.

Висновки. Отже, загалом з нашого дослідження можна зробити висновок, що страхування іпотеки є перспективним видом страхування не тільки через активізацію на ринку нерухомості, але й через необхідність такого виду страхування. Страхові компанії уважно слідкують за будь-якими змінами, що відбуваються на ринку нерухомості, а також вивчають клієнтський попит, що в результаті призводить до розширення послуг та програм, серед яких кожен клієнт зможе знайти для себе найбільш привабливий варіант.

Крім того, у майбутньому в Україні цілком можливе створення цілісної системи іпотечного страхування як складного механізму, який би ефективно функціонував та охоплював всіх учасників ринку іпотеки. Як відомо роль страхування в економіці полягає в тому, що воно забезпечує неперервність та збалансованість виробничого процесу, сприяє оптимізації макроекономічних пропорцій суспільного відтворення. Саме через здатність іпотечного страхування здійснювати вплив на макроекономічні процеси воно вважається одним із стратегічних секторів фінансового ринку.

Варто також зазначити, що важлива роль іпотечного страхування полягає в тому, що воно забезпечує стабільність в суспільстві, гарантуючи громадянам відшкодування шкоди при пошкодженні або втраті житла, створюючи захищеність людини. В умовах нашої економіки, коли прямий державний вплив на більшість соціальних сфер мінімальний, а необхідність соціальних гарантій дуже велика, ці функції передані страховим компаніям. Підтримуючи функціонування страхування іпотечної діяльності як соціально-орієнтованого продукту, держава знижує соціальний тягар на позабюджетні фонди.

З переходом української економіки до ринкових методів управління з’являються об’єктивні умови для розвитку страхування нерухомості, переданої в іпотеку. В сучасній Україні страхування іпотечної нерухомості повинно займати місце важливого та необхідного інструмента, який би забезпечував соціально-економічну стабільність та безпеку, ефективний захист майнових інтересів всіх учасників ринку страхування іпотеки від природних, техногенних економічних та інших ризиків.

Список використаних джерел

1. Закон України Про внесення змін до закону України «Про страхування». – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2745-14.

2. Закону України «Про іпотеку». – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/898-15.

3. Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/979-15.

4. Аманжаєв Д. Г. Страхування іпотеки як спосіб мінімізації фінансових ризиків / Д. Г. Аманжаєв // Економіка та держава. – 2011. – № 4. – С. 61-62

5. Волосович С. В. Особливості і тенденції формування системи іпотечного страхування в Україні / С. В. Волосович // Вісник Національного банку України. – 2011. – № 7. – С. 19-24.

6. Марченко А.Ю. Готовність України до введення системи іпотечного страхування / А. Ю. Марченко // Наукові праці. – 2010. – Вип. 96 – С. 76-82.

7. Марченко А. Ю. Страхування як один із методів управління ризиками при іпотечному кредитуванні / А. Ю. Марченко // Наукові праці. – 2009. – Вип. 59. – С.110-114.

8. Януль І. Є. Іпотечне страхування в Україні / І. Є. Януль // Вісник Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка – 2010 – №4 – С. 30-32.

9. Офіційний сайт Української іпотечної асоціації. – Режим доступу: www.unia.com.ua.

10. Офіційний сайт Державної іпотечної установи. – Режим доступу: www.ipoteka.gov.ua.