К.е.н. Баранник Л.Б.

Дніпропетровська державна фінансова академія, Україна

Актуальні проблеми фінансової науки щодо пошуку нових джерел для соціального захисту населення

Сучасна фінансова наука вирішує дуже складні питання суспільного життя. З переходом на ринкові засади розвитку розширилась сфера досліджень, ускладнилися завдання науки щодо пошуку нових шляхів господарювання. Основні теоретичні напрями фінансової науки сконцентровані на дослідженні проблем сучасного розвитку соціально-економічних процесів, зокрема, на такому важливому напрямі як соціальний захист населення (далі – СЗН).

За останні 30-40 років СЗН перетерпів суттєві зміни, що пов’язано з тенденціями соціально-економічного розвитку в світі. Майже у всьому світі відбувається старіння населення. Це негативно позначилося на співвідношенні пенсіонерів та працюючої частини населення, а також на відрахуваннях до страхових фондів. Під впливом глобалізації перерозподіл капіталу привів до збагачення населення одних країн і збідніння інших. Подорожчання цін на світових ринках сировини, палива й продовольства вплинуло на погіршення добробуту багатьох людей у різних країнах світу, спричинило бідність.

Наприкінці ХХ ст. відбулась зміна системної орієнтації розвитку у соціалістичних країнах Європи та Азії. Вони відійшли від використання планових принципів управління економікою до ринкових, які передбачають приватну власність на активи та наявність приватних ринкових інститутів. У більшості соціалістичних країн демонтаж системи державного управління та розрив господарських зв’язків обернувся серйозним потрясінням для населення та для державних бюджетів. Різко впав рівень життя людей в цих країнах. Усе вищезазначене сприяло збільшенню кількості людей, які потребують соціального захисту та спричинило необхідність перебудови колишньої системи СЗН в Україні. Перші кроки у цьому напрямі були зроблені у бік розробки законодавства з питань соціального захисту малозабезпечених верств населення, запровадження системи соціального страхування, реформи пенсійного забезпечення. Але вивчення цих інститутів СЗН не закінчено на цьому. Життя спонукає ще й ще звертатися до винаходів нових форм і методів фінансового забезпечення СЗН.

Зараз науковці основну увагу приділяють розв'язанню проблем, пов'язаних із пошуком додаткових джерел доходів, які можна спрямувати на подолання бідності, безробіття, зростання обсягів та якості суспільних благ.

Потребує вдосконалення системи соціального страхування. Охоплення українців соціальним страхуванням не є стовідсотковим. Багато працюють неофіційно, або за кордоном, або на себе, внески не роблять, а отже, соціально незахищені. Крім того, нелегальна зайнятість, неофіційна сплата заробітної плати, відтік робочої сили призводять до того, що фонди соціального спрямування недоотримують коштів на цілі компенсації страхових випадків та заходи превентивного характеру. Важливим кроком тут може стати зміна розмірів тарифів ЄСВ, що сплачують роботодавці у напряму їхньої подальшої диференціації. Повернення підприємствам сплачених і невикористаних коштів, наприклад, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, сприяло б більшій зацікавленості роботодавців у вкладання коштів у заходи з техніки безпеки та створення сприятливих умов праці.

Важливим моментом у вирішенні завдання економії бюджетних коштів є переорієнтація державних фінансів на заходи упереджуючого характеру, тобто на запобігання безробіття, безпритульності, маргіналізації тощо. Найбільше безробіття спостерігається серед молоді. Фінансові аспекти працевлаштування молоді виявляються маловивченою проблемою. Тому слід шукати нові форми і методи зростання зацікавленості роботодавців. Якщо підприємство бере на роботу не менше 10% (двох і більше осіб) молодих спеціалістів, то було б доцільним такому підприємству термін дії податкової пільги подовжити ще на рік. А підприємствам, у яких частка молодих фахівців становить не менше 1% від загального числа співробітників, надати пільгу в розмірі 0,1-0,3% при сплаті податку на прибуток підприємства. Боротьбі з безробіттям безперечно сприяло б стимулювання роботодавців, які створюють нові робочі місця, через податкові канікули, спрощення умов реєстрації і надання дозволу на відкриття власної справи тощо.

В контексті вищеозначеної проблеми слід зауважити, що особливого вирішення і в теоретичному, і в практичному плані потребує питання щодо надання кредитів для відкриття власної справи. У світі розповсюджена практика створення кредитних спілок та асоціацій, що посилює конкуренцію між ними, банками та державою. Розвиток ринкових відносин у цій сфері змусить фінансові інститути активніше підходити до кредитування бізнесу.

Посилюються морально-етичні аспекти фінансової науки, які набувають глибшого змісту. Тут роль фінансової науки полягає в обґрунтуванні проектів досягнення соціальної справедливості шляхом реформування системи пільг, працевлаштування та забезпечення житлом громадян, які опинились в ситуації соціального відчуження, а також подальшої розробки справедливої моделі оподаткування.

Одночасно фінансова наука стає проміжним і дуже важливим інструментом впливу на економіку і політику, на співвідношення між центром, регіонами і місцевим самоврядуванням. На цьому напрямі цілком корисним є дослідження щодо поглиблення фінансової самостійності місцевих бюджетів. Держава повинна й далі співпрацювати з приватним сектором, який має стати партнером у багатьох питанням, у тому числі й СЗН. Соціальна відповідальність бізнесу – це перш за все фінансова відповідальність, що ґрунтується на фінансовій зацікавленості.

У центрі фінансової науки XXI ст. перебувають не тільки проблеми глобальні й макрорівневі, а й вивчаються фінансові проблеми, пов'язані з поведінкою окремих громадян, соціальних і політичних груп, партій при прийнятті рішень щодо параметрів державних доходів і видатків. Отже характерною рисою сучасної фінансової науки має стати плюралізм поглядів, дискусія, постійний прагматизм досліджень з позицій суспільних інтересів.