Экономические науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки.

к.е.н., Лєбєдєва І.Ю., Трофименко О.В.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

Інноваційно-інвестиційний розвиток мережі WI-FI

для м. Одеса

Розширення інвестиційних потоків є одним із ключових питань і водночас важливим критерієм успішного реформування ринкових відносин в економіці. Однією з найважливіших умов реалізації стратегії розвитку у галузі телекомунікацій є найповніше та найефективніше використання наявного інноваційно-інвестиційного капіталу, а також оцінка інвестиційної привабливості галузі зв’язку, що підтверджує необхідність дослідження та розвитку основних процесів та принципів забезпечення процесу здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності.

Тому дослідження теоретичних засад ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку проектів та сучасного стану інноваційно-інвестиційної діяльності у галузі зв’язку на прикладі проекту мережі Wi-Fi є досить актуальною на сучасному етапі розвитку ринку технологій.

Останнім часом в економічній літературі визначалась нова - інноваційна форма інвестицій (вкладення в нововведення). В принципі при стабільній економіці всі інвестиції повинні бути водночас інноваціями [2]. Тому, впровадження інновацій ми розглядаємо як інноваційно-інвестиційний проект та проводимо оцінку його ефективності.

Зазвичай на промислових підприємствах застосовують або адаптують методичні рекомендації з оцінки ефективності інвестиційних проектів, затверджені державними органами. Однак традиційні фінансові підходи не завжди прийнятні, тому аналіз часто приймає неформальний характер; керівники ІТ-відділів покладаються на власний досвід, або на оцінки «експертів».

Методика проведення аналізу ІТ-інвестицій повинна мати порівняльний характер, причому в наступних двох аспектах:

· зіставлення впроваджуваної технології повинно проводитися з уже існуючими на підприємстві системами і технологіями з метою визначення ступеня оптимізації процесів;

· зіставлення повинно проводитися з варіантами, аналогічними по функціональності та галузевої належності, представленими на ринку і впровадженими на підприємствах-конкурентах, що пояснюється необхідністю порівнювати власні рішення з рішеннями конкурентів.

Таким чином, методика оцінки ефективності впровадження нових ІТ повинна мати комплексний характер по відношенню до вибору джерел ефективності: крім економії традиційно виділяються виробничих ресурсів підприємства (сировина, енергія, праця тощо), оцінювати приріст видів ресурсів, не відображаються в бухгалтерській звітності (наприклад , інтелектуальний ресурс персоналу, організаційний досвід, репутація підприємства, його конкурентоспроможність).

Зазначені нові види «ресурсів» не завжди можуть бути оцінені кількісними показниками, тому комплексний характер методики повинен проявлятися і при виборі показників для оцінки змін. Переважно комбіноване використання якісних і кількісних показників.

Найбільшою мірою наведеним вимогам можуть відповідати методи, що розробляються в рамках якісного підходу. Вони можуть поєднувати в собі елементи інших класів методів: фінансові критерії можна використовувати для визначення матеріальних витрат і вигод ІТ-проекту, для приведення їх до єдиного моменту часу; імовірнісні - для визначення ризику досягнення планових показників ІТ-проекту. Решта складових оцінки повинні бути доопрацьовані фахівцями підприємства відповідно до його специфікою.

Таким чином, можно зробіть наступні висновки.

1. Обмеженість джерел капіталу для залучення інвестицій призводить до необхідності розробки методів підвищення інвестиційних заходів.

2. Проблема вибору ефективності інноваційно-інвестиційних проектів значно ускладнюється при їх оцінці по багатьом показникам, що в свою чергу породжує невизначеність вибору ефективних рішень.

Виходячи с висновків необхідно рекомендувати:

· формування правових засад регулятивної політики;

· удосконалення тарифного регулювання;

· реорганізацію галузевих систем стандартизації та сертифікації, їх адаптацію до міжнародних стандартів.

Література:

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р.

2. Череп А.В. Інвестознавство. / [Навчальний посібник] – К.: Кондор, 2006.- 398c.

3. Мейор Т. Методологии оценки ИТ. // Директор ИС, 2002, № 9.