Сисюк Л.П., Комар О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Про наслідки жіночої трудової міграції (можливо великими літерами)

У сучасному світі економічна роль жінки невпинно зростає, жінки стали повноправними членами суспільства, жінки – лікують людей, будують будинки, керують фабриками, заводами та мультимільйонними корпораціями. Крім того, жінка береже сім’ю, носить під серцем дитину та піклується про її добробут.

На даний час в Україні проблема з фінансовим забезпеченням сім’ї, тому майже кожна жінка повинна вирішити, що обрати сім’ю чи кар’єру. Набагато швидше зростає частка жіночої робочої сили. За прогнозами спеціалістів, до 2015 року частка жіночої робочої сили зросте до 39 % в чисельності економічно активного населення.

Ці і інші фактори впливають на збільшення фемінізації трудової міграції як легальної, так і нелегальної.

Сучасні міграційні процеси – невід’ємна частина життя багатьох українських сімей, що й зумовлює актуальність обраної теми дослідження. В українських офіційних та неофіційних джерелах, у тому числі у ЗМІ, можна знайти різні дані стосовно кількості трудових мігрантів, які протягом останніх років виїхали на роботу за кордон. Діапазон таких оцінок коливається від 2 до 5 млн. осіб [2].

Згідно даних МОМ 2011 року кількість емігрантів, тобто вихідців з України за переписами населення зарубіжних країн, де вони проживають, становить 6,5 млн. осіб – це 14,4 % від усього населення України. А кількість осіб, які емігрували у 2011 році становить 12 тис. 272 осіб – це на 8,7%, або на 1 тис. 167 людей менше порівняно з 2010. Щодо статево приналежності, то це близько 67% чоловіки, та 33% жінки, тобто 4050 жінок. [5]

Традиційно вважається, що абсолютна більшість трудових мігрантів - чоловіки. Жінки в якості суб'єктів міграції або не розглядаються взагалі, або вважаються вторинними (які їдуть за родиною або за чоловіком). Однак, насправді саме вони вплинули на якісну і кількісну зміну міграційних процесів, їх сегментацію з виділенням видів робіт, якими переважно зайняті жінки - мігрантки. Це, передусім, непрестижні робочі місця з тяжкими умовами праці й низькою заробітною платою поряд із украй вразливим правовим становищем.

Жіноча трудова міграція характеризується концентрацією у дуже обмеженій кількості жіночих професій, що асоціюються з традиційними гендерними ролями. Беручи участь у міжнародній міграції жінки в основному відіграють роль дешевих постачальників різних послуг включаючи громадські послуги (персонал готелів, ресторанів, барів тощо) домашні послуги(няні, домашні робітниці, догляд за особами похилого віку та хворими) індустрію розваг (танцівниці, аніматори, стриптизерши, секс-послуги) [7].

Отже, варто розглянути причини жіночої міграції: це насамперед значне погіршення соціально-економічної ситуації в Україні, що зумовило зубожіння значної частини населення, суттєве погіршення стану медичного обслуговування, несприятливі еколого-санітарні умови, крім цього варто виділити зміни гендерних ролей (тобто на жінку падає тягар забезпечення сім’ї, а не як визначено природою –на чоловіка) та гендерна нерівність.

Майже у всіх сім’ях домашнє господарство організовано нераціонально, і це супроводжується негативними наслідками для жінок: відсутністю умов та часу для підвищення своєї кваліфікації, культурного рівня, рівня освіти. Окрім того, багато жінок, отримавши спеціальну освіту чи маючу спеціальність, вимушені займатися домашнім господарством, не беручи участі у суспільному виробництві і активному суспільному житті. В наш час розподіл домашніх обов’язків на гендерній основі є симптомом, що свідчить про гендерну нерівність. Традиційний розподіл роботи по господарству може також сприяти підтриманню низького статусу жінки. Виростаючи в такій сім'ї, в дитини з'являються гендерні стереотипи, що сприяють їх закріпленню як соціальних норм. [1]

Хочеться розглянути саме соціальний фактор міграції українських жінок. Позитивний вплив міграції для накопичення людського капіталу знижують також такі її негативні соціально-психологічні наслідки, як руйнування сімей, пияцтво, поширення споживацьких настроїв серед молоді, яка втрачає мотивацію до навчання та роботи, вважаючи, що надіслані батьками з-за кордону гроші забезпечать отримання диплома і подальше життя без значних зусиль. Отже, можна виділити декілька соціальних наслідків жіночої трудової міграції з подальшим обґрунтуванням їх:

· розлучення сімей;

· неналежне виховання дітей;

· зміна гендерних ролей.

Досить вражаючими є дані щодо шлюбного стану жінок-мігранток. Так, серед мігранток частка розлучених удвічі більша, ніж серед жіночого населення країни в цілому (11 %). До міграції переважно вдаються жінки, які є главами та годувальницями сімей. Разом з тим не завжди міграція є наслідком розлучення. Непоодинокі випадки, коли розлучення є наслідком міграції. Дуже часто жінки не повертаються на Батьківщину тому, що створюють нові сім’ї закордоном. (За даними обстеження Держкомстату 2008 р., 14 % трудових мігрантів не планують повертатися на Батьківщину). [3]

Без сумніву, завдяки роботі батьків за кордоном діти краще харчуються, отримують якісне медичне обслуговування, виїжджають відпочивати тощо, але відсутність батьків для дитини завжди є стресом на початком переломного періоду. Психологи свідчать, що у відсутність матері в дитини знижується успішність у школі, збільшується ризик потрапляння у погану компанію, збільшується рики небажаної вагітності у дівчат, вживання алкоголю, наркотиків тощо. Це виникає тому, що мати все ж є найближчою людиною для дитини, особливо для дівчат, і її від’їзд – важка втрата. До речі, коли батьки беруть участь у виховування дитини, то в неї є певні обов’язки та обмеження, які зникають при від’їзді батьків.

За даними опитування українських жінок в Італії, здійсненого у 2008 р. Західноукраїнським центром «Жіночі перспективи», лише 6,1 % з них не мали дітей, водночас, 28,5 % – мали одну дитину, 46,7 % – двох, а майже 8 % – трьох і більше. Більшість дітей були віком 17–22 роки, майже третина – старші цього віку, проте третина (32,5 %) – шкільного віку, дошкільнят було 5,3 %. Таким чином, без належної опіки залишаються передусім діти підліткового віку, коли батьківська увага має особливо важливе значення для становлення особистості. [4]

Ще одним наслідком жіночої міграції є трансформація гендерних ролей, традиційних сімейних стосунків, оскільки жінка виступає у ролі глави сім’ї та годувальниці, а чоловік залишається з дітьми. Втрачається зміст сім’ї як такої, дівчинка дивлячись на те, як її мати їде на заробітки, щоб прогодувати себе та дітей навряд чи захоче заміж та народжувати. Зміна ролі жінки відіграє нищівну роль для сім’ї, знеціненню чоловіка, девальвацію сімейних стосунків.

Такі питання повинні однозначно вирішуватись на державному рівні. Перш за все це зниження рівня безробіття, контроль за поданням достовірної інформації зі ЗМІ про життя в інших країнах, надання фінансової допомоги малозабезпеченими сім’ям. Також щодо зміни гендерних ролей, то це серйозна проблема теперішнього і майбутнього, тому держава повинна задуматись та пропагувати повернення до природних витоків, коли чоловік –голова та годувальник у родині. Це перш за все соціальна реклама, акції та інші соціальні заходи.

Отже, жіноча трудова міграція безпосередньо має соціальні наслідки. Вона не лише носить позитивний характер, типу матеріального прибутку, зростання добробуту, а й може мати нищівний характер для сім’ї. Звісно, через негативні соціальні наслідки рівень міграції навряд чи зменшиться, але необхідно проінформувати жінок про можливі наслідки. І не лише жінок, нехай чоловіки знають і пам’ятають про обов’язок забезпечення сім’ї задля її благополуччя, а жінка залишається матір’ю, дружиною та берегинею сім’ї.

Список використаних джерел

1. Вплив гендерних стереотипів на чоловічі та жіночі ролі в сучасній сім'ї [Електроний ресурс] – Режим доступу: www.VuzLib.com

2. Карпачова Н. Трудова міграція завдає шкоди економіці України. Виступ на сесії Верховної Ради Уповноваженого з прав людини Н. Карпачової з доповіддю “Про стан дотримання і захист прав громадян України за кордоном ” // Громад. контроль. – 2003. – №4.

3. Малиновська О. А. Трудова міграція: соціальні наслідки та шляхи реагування. – К. : НІСД, 2011. – 40 с.

4. Соціальне обличчя новітньої української трудової міграції: результати масового соціологічного опитування українських заробітчан в Італії. –Львів: Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи», 2008. – С. 11.

5. У 2011 році в Україні зменшилась кількість емігрантів, – статистика [Електроний ресурс] // Сайтгазети Z.I.K. – Режим доступу: http://zik.ua/ua/news/2012/03/27/341144

6. Цікава статистика [Електроний ресурс] // Сайт головного управління у справах сімї, молоді та спорту. Гендерна нерівність – Режим доступу: http://sms.gov.ua/

7. Федосєєва В. І.Фемінізація зовнішньо трудової міграції в Україні. Економічна теорія та економічна історія: Збірник наукових праць ЛНТУ – випуск 8 (32) – Луцьк 2011.