Экономические науки/ 6. Маркетинг и менеджмент

Немченко А.О., Винник А.В., наук. кер. Урбан В.В.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці

Франчайзинг як особлива форма організації бізнесу: проблеми розвитку в Україні та заходи щодо їх вирішення

          Ефективне функціонування ринкової економічної системи неможливе без наявності та оптимального поєднання в ній суб'єктів малого, середнього та великого підприємництва, що успішно здійснюють свою діяльність. Місце малого та середнього підприємництва в економіці країни визначається його здатністю формувати конкурентне середовище, сприяти подоланню структурних диспропорцій в економіці, активізувати інноваційні процеси, швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку, розв'язувати проблеми зайнятості населення, забезпечувати швидку окупність витрат, сприяти формуванню та поповненню "середнього класу" як основи демократичного суспільства. Великі господарські структури, в свою чергу, надають стабільності та керованості економіці країни і є базою для проведення широкомасштабних науково-технічних досліджень та реалізації крупних інноваційних проектів, здійснюють масштабні інвестиційні програми, їх ефективне функціонування підвищує конкурентоспроможність національної економіки загалом.

Стан розвитку вітчизняного підприємництва характеризується наявністю низки проблем, які вимагають негайного вирішення з метою стабілізації економічної ситуації в країні. Як показує світовий досвід, успішність діяльності суб'єктів малого, середнього та великого підприємництва значною мірою визначається наявністю тісної співпраці між ними, що реалізується через використання різних видів господарської інтеграції. Одним з таких видів є широко використовувана у світі, однак ще не досить розвинена в Україні, франчайзингова форма співробітництва господарюючих суб'єктів [6].

Проблеми формування та розвитку франчайзингових відносин підприємств розкривають у своїх працях такі вітчизняні та зарубіжні науковці, а саме: Цірат Г. В [3]., Цимбал Л. Л.,  Андрощук Г.О., Суховатий О.В., Городова О.А, Широбокова Н.М. [4] та інші науковці.

Франчайзинг - це така форма організації  бізнесу, за якої одне підприємство зобов'язується продавати продукт або послуги за наперед визначеними для нього законами й правилами ведення бізнесу іншим підприємством. При цьому франшизоодержувач отримує дозвіл використати ім'я компанії, її репутацію, продукт і послуги, маркетингові технології, експертизу за будь-якої підтримки головної організації, але здійснює самостійну підприємницьку діяльність і залишається незалежним учасником бізнесу [6].

Для нашої економіки франчайзинг сьогодні є відносно новим явищем, тоді як у розвинених країнах він століттями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах.

За даними Української асоціації франчайзингу станом на жовтень 2008 року в Україні нараховувалось 190 франчайзингових компаній, що співробітничали з більш ніж 2 тис. франчайзі. В галузевому розрізі або за сегментами ринку маємо такі дані: 25% франчайзингових підприємств - це підприємства громадського харчування (фаст-фуди, ресторани); 20% -підприємства роздрібної торгівлі як продовольчими, так і непродовольчими товарами; 12% - підприємства сфери послуг: мобільний зв'язок, перукарні, хімчистки, спортклуби, турагенства; 8% - АЗС; 35% - підприємства інших сфер.

Оскільки сучасний процес становлення і розвитку малого бізнесу відбувається в умовах різкого обмеження фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів, а також відсутності дієвої системи фінансування, кредитування і страхування підприємницької діяльності, то важливого значення набуває встановлення тісної взаємодії малого і великого підприємництва з метою розв'язання спільних проблем їх функціонування.

Такою формою фінансової підтримки з боку великих підприємств є франчайзингова система. Саме вона є тією формою організації бізнесу, виробленою світовою практикою, яка в комплексі з іншими ринковими структурами могла б стимулювати розвиток малого бізнесу в Україні.

За ступенем розвитку правового поля франчайзингові відносини в Україні відносять саме до законодавчо не підкріплених. Спеціального закону щодо регулювання відносин франчайзингу в Україні ще немає, він знаходиться в стадії розробки (на розгляд до Верховної Ради було подано Проект Закону України "Про франчайзинг"). Відносини між суб'єктами франчайзингових взаємин регулюються окремими розділами Цивільного, Господарського кодексів України та іншими законодавчими актами.

Таким чином, розглядаючи проблему української законодавчої бази франчайзингу, можна зробити висновок, що остання містить чимало білих плям. Зокрема проблема оподаткування роялті. Так, термін “роялті”, відповідно до пункту 1.11. статті 1 Закону України “Про ПДВ” № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року, визначається в значенні, що міститься в пункті 1.30 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22 травня 1997 року (зі змінами і доповненнями), а саме:

Роялті - платежі будь-якого виду, одержані у вигляді винагород (компенсацій) за використання або надання дозволу на використання прав інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інших аналогічних майнових прав, що визнаються об'єктом права власності суб'єкта підприємницької діяльності, включаючи використання авторських прав на будь-які твори науки, літератури, мистецтва, записи на носіях інформації, права на копіювання і розповсюдження будь-якого патенту або ліцензії, знака на товари та послуги, права та винаходи, на промислові або наукові зразки, креслення моделі, або схеми програмних засобів обчислювальної техніки, автоматизованих систем або систем обробки інформації, секретної формули або процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Таким чином, це ще раз доводить, що франчайзинг може бути започаткований у різних сферах економічної діяльності. В Україні франчайзингові відносини є найбільш розповсюдженими в громадському харчуванні, роздрібній торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, у сфері послуг.

Рішення багатьох економічних проблем сучасної України вимагає нових економічних механізмів. Одним з таких механізмів є франчайзинг. Можна стверджувати, що франчайзинг в даний час - єдиний відомий інструмент, що дає можливість підвищити ефективність малого бізнесу. Він дає можливість об'єднати переваги малого і середнього бізнесу.

Як вже говорилось, франчайзинг в Україні не отримав широкого розповсюдження, хоча потенційні можливості його впровадження достатньо широкі. Основні проблеми розвитку франчайзингу в нашій країні можна класифікувати із причин їх виникнення:

До економічних проблем розвитку франчайзингу можна віднести:

·       нестабільність розвитку економіки України. Франчайзингові схеми вимагають стабільності і передбаченості економіки;

·       відсутність у більшості підприємців - потенційних франчайзі - необхідного стартового капіталу для входження у франчайзингову систему;

·       складність отримання кредитів для створення стартового капіталу;

·       політична нестабільність;

·       економічна криза.

До організаційно-правових проблем можна віднести відсутність правового забезпечення франчайзингу в Україні.

До соціально-психологічних проблем віднесемо:

·         відсутність вітчизняного досвіду і страх краху у суб'єктів франчайзингової системи - франчайзера і франчайзі;

·         відсутність належної поваги до інтелектуальної власності;

·         боязнь франчайзі втратити самостійність і власне "обличчя" підприємця і менеджера.

Особливе місце серед проблем франчайзингу займає освіта як механізм вирішення соціально-психологічних проблем. Ця проблема викликана слабкою підготовкою представників малого бізнесу у сфері франчайзингу [5].

Підвищення ефективності і розвиток франчайзингу в Україні вимагає внесення змін в законодавство. Ними необхідно досягти наступних цілей:

·  створення умов для реальної конкуренції франчайзингових систем з механізмами реалізації товарів, що склалися традиційно;

·  забезпечення зручності застосування законодавчих актів для учасників франчайзингової системи;

·  створення прозорості франчайзингової системи і її елементів для контролюючих органів.

Всі три цілі тісно пов'язані між собою. Для реалізації поставленої мети необхідно створити систему законодавчих актів, в яку повинні входити:

·  цивільний кодекс України, що містить основні положення, регулюючі використання франчайзингу в Україні [2];

·  Закон України "Про франчайзинг";

·  закони, регулюючі права на інтелектуальну власність і відповідальність за її порушення;

·  Податковий кодекс України і пов'язані з ним закони і підзаконні акти.

Отже, підсумовуючи проблеми розвитку франчайзингу, слід зазначити, що цей вид діяльності має широкі перспективні можливості для розвитку в Україні. Також можна констатувати, що економічна криза стала однією з причин стрімкого розвитку франчайзингу в Україні. Ситуація, що склалася на ринку на сьогоднішній день, дозволяє з в певністю говорити про те, що в даний період спостерігається прискорений ріст бізнес -  технології франчайзингу на українському ринку товарів та послуг. Максимально ефективному розвитку франчайзингу на ринку сприяє створена інфраструктура, яка забезпечує консультування суб’єктів  франчайзингу, так і  рекламує франчайзинг в якості ефективного метода ведення бізнесу. Основна роль цієї роботи лежить на  асоціації розвитку франчайзингу в Україні (АРФУ), яка постійно проводить конференції та семінари з метою створення позитивного інформаційного середовища для сприяння розвитку франчайзингу в Україні.

Література:

1.  Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

2.  Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради, 2003, NN 40-44, ст.356

3.  Цірат А.В. Франчайзинг і франчайзинговий договір: Навч.-практ. посібник. – К.: Істина, 2002. – 240 с.

4.  Широбокова Н.М. Договор франчайзингу  / Н.М. Широбокова // Держава та регіони, 2006. - № 6. - С. 448-452.

5. Мальованчук О.С. Проблеми та перспективи розвитку франчайзингу в Україні / О.С. Мальованчук // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://intkonf.org/malovanchuk-os-problemi-ta-perspektivi-rozvitku-franchayzingu-v-ukrayini/

6.  Ружецька Т.М., Крилюк О.М., к.е.н. Круглянко А.В. Роль франчайзингових відносин у розвитку підприємств України / Т.М. Ружецька, О.М. Крилюк, А.В. Круглянко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://intkonf.org/ruzhetska-tm-krilyuk-om-ken-kruglyanko-av-rol-franchayzingovih-vidnosin-u-rozvitku-pidpriemstv-ukrayini/