Экономічні науки. Облік і аудит

Пилипко А.С., Ягмур К.А., к.е.н., доцент

Донецький Національний Університет Економіки і Торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Україна

Методика обліку прав інтелектуальної властності

Актуальність теми обумовлена тим, що категорія нематеріальних активів певною мірою є новою для господарської практики України, а також маловивченою і не до кінця розробленою. Поняття "нематеріальні активи" тільки недавно почало застосовуватися в міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 38 "Нематеріальні активи" і Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи". Його зміст не розкритий достатньою мірою і в діючих документах, які реґламентують порядок ведення бухгалтерського обліку в Україні.

Ефективне використання природних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів є об’єктивною умовою зростання конкурентоспроможності підприємств. При цьому значну роль відіграють також і нематеріальні активи, частка яких у теперішній час має досить великий рівень. Завдяки їх використанню збільшується ринкова вартість та підвищується інвестиційна привабливість підприємств.

Неоднозначність у визначенні об'єкта власності призводить до того, що єдиних підходів до обліку, нарахування амортизації та списання нематеріальних активів немає. При наявності великого переліку можна відокремити одну загальну особливість нематеріальних необоротних активів, що відрізняє їх від інших необоротних та оборотних активів підприємства. Різниця полягає у відмінності відображення процесу вибуття та їх фактичної наявності. Так при здійсненні операцій при вибутті всі активи перестають бути власністю підприємства, не мають матеріального та фізичного складу й не враховуються в складі активів, а нематеріальні активи можуть продовжувати використовуватися на підприємстві або можуть неодноразово здійснювати процес вибуття з підприємства, при цьому продовжуючи приносити економічні вигоди. Разом із тим, залишаються невирішеними питання класифікації нематеріальних активів; вивчення їх впливу на отримання майбутніх економічних вигод; нарахування їх зносу та обліку при вибутті [1, с. 69].

Підвищення значення нематеріальних активів, а також недостатність законодавчої бази щодо їх використання та оцінки, обумовлює потребу в удосконаленні їх обліку.

Відображення нематеріальних активів, як особливого виду об'єкта бухгалтерського обліку, повинно бути забезпечено документацією, яка б враховувала специфічні ознаки кожного з таких об'єктів. Вдосконалення первинного обліку нематеріальних активів повинно відбуватись у напрямках посилення змістового навантаження під час розроблення конкретної форми з метою забезпечити відображення всіх особливостей кожного об'єкта права інтелектуальної власності. Використання раціональних форм первинних документів сприятиме оперативності прийняття управлінських рішень, отриманню необхідних даних для управлінського та економічного аналізу, впливатиме на достовірність оцінки об'єктів нематеріальних активів.

На сьогоднішній день законодавством не до кінця врегульоване питання віднесення нематеріальних активів, що використовуються за ліцензією, до груп активів. Відповідно до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» [2] такі нематеріальні активи слід відносити до п’ятої групи нематеріальних активів. До цієї групи нематеріальних активів відносяться авторські та суміжні з ними права, але не зрозуміло, чи відноситься нематеріальні активи, які використовуються за ліцензією, до таких прав. Купуючи такі нематеріальних активів, підприємство не набуває ні авторського права, ні права власності на цей актив, а набуває лише право на користування цим активом.

Оскільки нематеріальні активи, надані підприємством-правовласником на умовах збереження за ним виключних прав на результати інтелектуальної власності, не можуть бути списані, вони підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Проте методика такого відображення на сьогоднішній день відсутня.

Виходячи з цього, пропонується відображати цей вид активів на рахунку 12 «Нематеріальні активи», відкривши відповідний субрахунок 126 «Нематеріальні активи передані згідно ліцензійним договором» та 128 «Нематеріальні активи отримані згідно ліцензійним договором». Для об’єктів, що використовуються підприємством-власником, рекомендується відкрити субрахунок 129 «Нематеріальні активи, які використовуються підприємством-власником», введення якого в умовах використання комп’ютерних технологій не зумовлює значних додаткових витрат.

Відповідні зміни також мають бути внесені до субрахунку 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів» відкриттям субрахунків 132.1 «Накопичена амортизація нематеріальних активів, переданих згідно з ліцензійним договором», 132.2 «Накопичена амортизація нематеріальних активів, отриманих згідно з ліцензійним договором», та 133.3 «Накопичена амортизація нематеріальних активів, що використовуються  підприємством-власником».

Отже, зростання значимості нематеріальних активів як вагомої складової економічного потенціалу підприємства вимагає розробки нових і розширення діючих підходів відображення їх у системі бухгалтерського обліку. Запропонований підхід обліку нематеріальних активів, що використовуються за ліцензією, дозволить більш чітко розмежувати нематеріальні активи для більш точного ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, що призведе до підвищення якості, точності та корисності інформації, яка передається зацікавленим особам на підприємстві для прийняття управлінських рішень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність : навч. посібн. / Т.В. Майорова. – К. : ЦУЛ, 2003. – 376 с.

2. Нематеріальні активи: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України № 304. – [Затверджене від 2000-11-30]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/