Секція «Економічні науки»

Замураєв С.І., Гресь Н.Л.

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»

ДИВІДЕНТ – ПРЕДМЕТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

У зв’язку з існуючими в Україні процесами приватизації та корпоратизації державних підприємств, функціонуванням ринку цінних паперів дивіденди стають поширеною формою доходів підприємств і громадян. Наразі існує багато наукових публікацій, присвячених описанню методики формування дивідендної політики підприємства, виплаті дивідендів, проблемам бухгалтерського обліку та контролю операцій з дивідендами. Ключовим словом у них є поняття «дивіденд» – «… р. болг. дивіденд, бр. дывідэнд, п. dywidenda, ч. слц. dividenda, м. дивиденда, схв. дивиденда, слн. dividendа – інтернаціональний фінансовий термін (англ. dividend, фр. dividende, н. dividende); походить від латинського dividendum «те, що підлягає розподілу», пов’язаного з дієсловом dividere «розподіляти» [1; 2, с. 167].

Ми вивчили генезис трактування поняття «дивіденди» у вітчизняних нормативно-правових документах, економічній та довідниковій літературі. Результати дослідження представлено у таблиці.

Таблиця

Тлумачення поняття «дивіденд» у нормативно-правових документах,

науковій та довідниковій літературі

Джерело	Визначення поняття
1	2
3, ст. 30	Дивіденд – частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу
4, р. І ст. 14 пп.14.1.49	Дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку
5, п. 4	Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства
6	Дивіденди – розподіл прибутку власникам інвестицій у капітал пропорційно до їхнього володіння капіталом певного класу
7, с. 220	Дивіденд – частина прибутку акціонерних товариств, яка щорічно розподіляється між акціонерами за акціями
8	Дивіденд – частина прибутку акціонерних товариств, що розподіляється на акції

Продовження табл.

1	2
9	Дивіденд (від лат. dividendus — те, що підлягає розподілові) – 1) частина чистого прибутку акціонерного товариства, котра щорічно розподіляється серед акціонерів відповідно до частки їх участі у власному капіталі товариства …; 2) платіж, здійснюваний юридичною особою – емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв’язку з розподілом частини прибутку цього емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До Д. прирівнюють також платіж, що його здійснює державне не корпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування Д.; 3) доходи, отримувані суб’єктом оподаткування згідно з корпоративними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, включаючи доходи, нараховані як проценти на акції чи на внески до статутних фондів (за винятком доходів, отриманих від інших видів цінних паперів, від їх продажу, а також доходів від операцій з борговими зобов’язаннями та вимогами)
10	Дивіденд /від лат. dividendus – те, що слід поділити/ – дохід, одержаний власником акції за рахунок прибутку акціонерного товариства
11	Дивіденди – частина загальної суми чистого прибутку акціонерного товариства, що розподіляється між акціонерами відповідно до кількості їх акцій (Переклад авт.)
12	Дивіденди /від лат. dividendus – ті, що належить розділити/ – частина прибутку акціонерного товариства, підприємства, що розподіляється щорічно між акціонерами (зазвичай пропорційно вкладеному капіталу) (Переклад авт.)
13, с. 6	Дивіденд – це: 1) для платника дивідендів – частина чистого прибутку після оподаткування, що розподіляється між власниками корпоративних прав; 2) для одержувача дивідендів – дохід від корпоративних прав
14	Дивіденд – частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Отже, дивіденди – це прибуток, одержаний платниками податку від реалізації корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді відсотків на акції або на внески до статутного капіталу, за винятком доходів, одержаних від торгівлі корпоративними правами, та доходів від операцій з борговими зобов'язаннями та вимогами
15	Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства
16	Дивіденди – частина прибутку, що розподіляється підприємством між учасниками підприємства
17	Дивіденди – розподіл прибутку між власниками інвестицій у капітал пропорційно до їхніх часток, що належать їм у капіталі певного класу

З табл. видно, що визначення терміну «дивіденд» є неоднозначним за змістом, що зумовлює нечіткість застосування цього терміну в бухгалтерському обліку. Встановлено, що існує плутанина у визначенні дивіденду як частини, похідної від доходу діяльності чи від прибутку, що ускладнює розуміння сутності; у деяких випадках термін «дивіденд» замінюють визначенням окремих аспектів дивідендної політики, що навантажує поняття зайвими фразами. Визначальний вплив на облік дивідендів мають: 1) організаційно-правова форма підприємства; 2) порядок участі в ньому засновників; 3) порядок розподілу прибутку.

Таким чином, основною дефініцією, яка найбільш чітко характеризує та є основою визначення поняття «дивіденд» для цілей бухгалтерського обліку, є розподіл частини чистого прибутку юридичної особи між власниками корпоративних прав.

Література

1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.

2. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.: Наукова думка, 2000. – 680 с.

3. Про акціонерні товариства: Закон України № 514-VI [Електронні текстові дані]. – Комп’ютерний довідник “Ліга бізнесінформ”. – Ліга: закон версія 7.7.1.

4. Податковий кодекс України №2755-VI [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»: наказ Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pro-4ot.info/index.php?section=browse&CatID=92&ArtID=133

6. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 18 «Дохід» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_025

7. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.

8. Новий тлумачний словник української мови / Укладач В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Видавництво «Аконіт», 2008. – 540 с.

9. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник. / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.

10. Економічний словник-довідник: За ред. док. екон. наук, проф. Мочерного. – К.: Феміна, 1995. – 368 с.

11. Золотов В.Г. Енциклопедичний словник з економіки. – Мн.: Полимя, 1997. – 571 с.

12. Великий тлумачний словник російської мови / Скл. і гол. ред. С.О. Кузнецов. – СПб.: «Норінт», 2000. – 1536 с.

13. Мох’д І. М. Альнажжар Облік і контроль девідентів (на прикладі підприємств Житомирської області): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / Мох’д І. М. Альнажжар. – К.: 2003. – 17 с.

14. Бухгалтерський фінансовий облік: підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів [Ф.Ф. Бутинець та ін.]; під заг. ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП "Рута", 2009. – 912 с.

15. Скирпан О.П. Фінансовий облік: Навч. посіб. / О.П. Скирпан, М.С. Палюх. – Тернопіль: ТНЕУ, 2008. – 407 с.

16. Фінансовий облік. Навч. посібник. /За ред. В.К. Орлової, М.С. Орлів, С.В. Хоми. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 510 с.

17. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практ. посіб. / С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. –К.: Лібра, 2004. – 880 с.