Экономические науки/ 9. Экономика промышленности

Колодійчук А.В., аспірант

Інститут регіональних досліджень НАН України, м. Львів, Україна

МЕРЕЖЕВЕ КООПЕРУВАННЯ ЯК СУЧАСНА ТЕНДЕНЦІЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

Сучасною формою кооперації інноваційних підприємницьких структур стає мережеве кооперування. Мета створюваних альянсів полягає в ефекті синергії від об’єднання зусиль у сфері НДДКР. Проте такі об’єднання існують доти, доки не вичерпався цільовий ресурс такої взаємодії – інтелектуальний ресурс.

Теоретичною базою функціонування новітніх інноваційних підприємств у розвинених країнах світу виступають теорії мережевої економіки. Ми розглядаємо теорії мережевої економіки як складову підгрупи інноваційних регіональних теорій, яка, в свою чергу, входить до складу групи середовищних теорій розвитку промисловості.

Однак визначальною особливістю мережевої економіки є широке застосування інформаційних технологій. Так, влучно це виразив В. Бугорський у своїй формулі “мережева економіка = традиційна економіка + інформаційні ресурси і технології” [1, 13].

В інформаційну еру мережі забезпечують можливість швидкого доступу до необхідної інформації та її обробки.

Глобальне поширення Інтернету, розвиток електронної комерції призводять до трансформації форми ринкових відносин в електронну. І це вимагає від кожного підприємства дотримуватися нових правил поведінки на ринку, які зазначав К. Келлі. Серед них наступні [3, 19].

- в міру свого удосконалення продукція здешевлюється, тому потрібне швидке впровадження інноваційних розробок;

- слід розвивати мережу ділових зв’язків, а не продукт;

- децентралізованість і гнучкість;

- креативність, оригінальність особливо цінуються серед споживачів.

Важливо зазначити, що великою мірою розвиток мережі ділових зв’язків для підприємства забезпечить йому гнучкість і стане фактором її динамічного розвитку.

Варто зауважити, що теорія мережевої економіки має не лише економічний аспект, але й соціальний. Соціальний аспект теорії полягає у становленні на сучасному етапі так званого “онлайнового суспільства”.

Основним критерієм економічної ефективності діяльності є прибутковість, яка особливо зростає за рахунок ефекту економії на масштабах виробництва. Ефект масштабу виробництва був досліджений ще у неокласичній теорії Альфреда Маршалла. В умовах застосування Інтернет-технологій географічний чинник великою мірою нівелюється, тому в таких умовах більша економія на масштабах.

Виникнення мережевих зовнішніх ефектів, в результаті яких відбувається нарощення цінності самої мережі, показано в теорії мережевої економіки Б. Меткалфе. Крім того, Меткалфе виявив синергетичний ефект від об’єднання локальних мереж в одну велику. Автор також відкрив закон, названий його ім’ям, який трактується наступним чином: цінність мережі для споживача еквівалентна квадрату кількості вузлів з’єднання, а корисність від приєднання до мережі зростає по експоненті у зв’язку з ростом елементів мережі [4, 16].

В рамках теорії “ефекту пастки” К. Шапіро та Х. Веріан пояснюють причини виникнення технічних труднощів (“пастки”), зокрема через витрати за підключення, необхідність навчання (наприклад, через перехід з одного програмного продукту на інший), договірні відносини тощо.

Як видно, вищевказані теорії зорієнтовані в основному на дослідження властивостей мереж. Крім того, слід зазначити, що в мережевій економіці суттєвого значення набувають комп’ютерні системи прийняття управлінських рішень. Так, існують три класи такої програмної продукції [2, 23]:

- управління виробництвом;

- управління виробництвом з елементами фінансового планування, зворотного зв’язку та моделювання;

- управління всіма різновидами ресурсів підприємства.

Якщо говорити про вітчизняний досвід, то кардинальні зміни, що відбулися у зв’язку з переходом до ринкового господарювання, які полягали у зміні форм власності, становленні і посиленні конкуренції, децентралізації економіки, зумовили необхідність оновлення концепції територіально-виробничих комплексів і її трансформацію у нові теоретичні конструкції – концепцію економічних кластерів та теорію мережевої економіки. Якщо раніше в основному міста були середовищем економічної діяльності, то зараз у цей процес активно включається і середовище економічно привабливих місць регіону, розташованих або в безпосередній близькості від міст, або віддалені від них. Цьому якраз і дуже сприяє розвиток інформаційних технологій, зокрема Глобальної мережі.

Аналіз теорії мережевої економіки засвідчив, що значення інноваційного типу розвитку промисловості піднято на кардинально новий якісний рівень, адже в умовах мережевої економіки функціонування обслуговуючої інфраструктури базується на використанні Інтернет-технологій. В умовах глобалізаційних викликів це вимагає розробки нових підходів до інноваційного розвитку промисловості і будь-яких інших видів економічної діяльності.

Література:

1. Бугорский В.Н. Сетевая экономика: учеб. пособие / В.Н. Бугорский. – М.: Финансы и статистика, 2008 . – 256 с.

2. Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: навч. посібник / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. – Львів: Інтелект-Захід, 2003. – 352 с.

3. Паринов С.И. К теории сетевой экономики / С.И. Паринов. – Новосибирск: ИЭОПП СО РАН, 2002. – 168 с.

4. Стрелец И.А. Сетевая экономика: учебник / И.А. Стрелец. – М: Эксмо, 2006. – 208 с.