Машихіна Л. О., Андреєва І. В., Виноградов О. А.

ДЗ «Луганський державний медичний університет», Луганськ, Україна

Індивідуальна анатомічна мінливість комплексу хребтова артерія/атланто-окципітальний синус

Однією з маловивчених паракраніальних венозних пазух є атланто-окципітальний синус (АОС), який має щільний зв'язок з венозними сплетеннями хребтового каналу, синусами твердої мозкової оболонки і складні взаємозв’язки з атлантовою частиною хребтової артерії (ХА).

Мета дослідження – визначення індивідуальної анатомічної мінливості і статевих особливостей комплексу хребтова артерія/атланто-окципітальний синус (ХА/АОС).

Дослідження проведено на 25 трупах дорослих людей, що померли від причин, не пов'язаних з патологією судинної системи голови і за результатами комп'ютерно-томографічних дослідженнях атланто-окципітальної ділянки 100 здорових осіб.

На вологих препаратах проводили пошарове препарування атланто-окципітальної ділянки. Описували форму, розміри комплексу ХА/АОС, ступінь його вираженості, наявність анастомозів, кут переходу вертикального відділу АОС у горизонтальний. Всі вимірювання на фотознімках здійснювали за допомогою штангенциркуля з урахуванням масштабу знімка, який визначали як співвідношення фактичних і отриманих на фото розмірів об'єкта.

Вимірювали такі параметри ХА: довжину атлантової частини ХА (відстань від місця виходу ХА з отвору поперечного відростка атланта до входу її в порожнину черепа); діаметр ХА на рівні виходу її з отвору поперечного відростка атланта (D₁); діаметр ХА на рівні найбільшого діаметра АОС (D₂); діаметр ХА на рівні входу її в порожнину черепа (D₃). Також вимірювали такі параметри АОС: довжину АОС (протяжність його по вздовж атлантової частини ХА); діаметр АОС у місці виходу ХА з отвору поперечного відростка атланта (D₁); найбільший діаметр АОС (D₂); діаметр АОС в місці входу ХА в порожнину черепа (D₃).

Спіральну комп'ютерну томографію голови проводили на однозрізовому спіральному комп'ютерному томографі (СКТ) «Asteion» (Toshiba, Японія) і чотирьохзрізовому спіральному томографі «Aquilion» (Toshiba, Японія), а потім за томограмами аксіальних зрізів визначали комп'ютерно-томографічні параметри АОС і ХА. За допомогою програмного забезпечення комп'ютерного томографа вимірювали такі показники ХА: довжину атлантової частини ХА (відстань від місця виходу її з поперечного відростка атланта до входу в порожнину черепа); діаметр ХА на рівні виходу її з поперечного відростка атланта (D₁); діаметр ХА на рівні її виросткового вигину (D₂); діаметр ХА на рівні входу її в порожнину черепа (D₃). Також вимірювали такі показники АОС: довжину АОС (протяжність його вздовж атлантової частини ХА); діаметр АОС в місці виходу ХА з поперечного відростка атланта (D₁); діаметр АОС на рівні виросткового вигину ХА (D₂); діаметр АОС у місці входу ХА в порожнину черепа (D₃). Цифрові дані обробляли методами варіаційної статистики за допомогою комп'ютера в програмі Microsoft Excel.

В результаті проведенного дослідження встановлено, що атлантова частина ХА і АОС, що оточує її, утворюють єдиний морфофункціональний комплекс. При цьому розміри АОС залежать від довжини атлантової частини ХА і особливо від кількості і вираженості її вигинів. Так, ніж більше вигинів має артерія і чим більше її довжина, тим менші розміри і довжину має синус, і навпаки. Атлантова частина ХА має виражені відмінності за своїм положенням, конфігурацією, наявністю і кількістю вигинів, діаметром і ступенем покриття венозним синусом. Кількість вигинів і петель ХА збільшується в літньому і старечому віці, діаметр її більше при брахіцефалічній формі черепа. Положення, форма, структура і розміри атланто-окципітального синуса розрізняються в широких межах. Виділено два крайні варіанти його будови: магістральний і розсипний.

Довжина атлантової частини ХА коливається від 40 до 62 мм і становить у середньому 53,12 ± 6,71 мм з лівого боку і 52,82 ± 5,74 мм з правого боку у чоловіків і 49,38 ± 4,97 мм з лівого боку і 47,75 ± 5,00 мм з правого боку у жінок. Показник має більші значення у чоловіків, ніж у жінок, з правого боку – більші, ніж з лівого, збільшується при збільшенні черепного індексу і віку. Діаметр атлантової частини ХА на різних рівнях складає від 3 до 7 мм. Показник має більші значення у чоловіків, ніж у жінок, і збільшується при збільшенні черепного індексу і віку. Довжина АОС коливається від 36 до 59 мм, у середньому 48,35 ± 5,58 мм з лівого боку і 48,12 ± 4,70 мм з правого боку у чоловіків і 44,0 ± 4,0 мм з лівого боку і 43,25 ± 4,13 мм з правого боку у жінок. Діаметр АОС на різних рівнях атлантової частини ХА складає від 6 до 17 мм. Довжина і діаметр АОС є більшими у чоловіків, ніж у жінок, параметри їх збільшуються при збільшенні черепного індексу і віку.

При комп'ютерно-томографічних дослідженнях як найкраща одночасна роздільна візуалізація АОС і ХА можлива при проведенні сканування паралельно лінії, проведеної від верхнього краю задньої дуги атланта до великого потиличного отвору. У негативному режимі сканування на аксіальних зрізах горизонтальний відділ атлантової частини ХА має вигляд дугоподібно зігнутого трубчастого утворення темно-сірого кольору, інтенсивність забарвлення якого є нижчою, ніж у кісткових структур. АОС візуалізується як утворення півмісяцевої форми світло-сірого кольору з щільністю за шкалою Хаунсфильда, рівній щільності венозної крові.

Форма АОС при КТ на рівні аксіальних зрізів є різною, що сполучається з різною формою горизонтального відділу атлантової частини ХА. Основними варіантами його форми є веретеноподібна, циліндрична і півмісяцева. Передній і задній контури АОС є рівними, хвилястими або зазубреними, що сполучається з однорідною і неоднорідною його комп’ютерно-томографічною структурою. За інтенсивністю забарвлення розрізняються структури з більш високою і низькою інтенсивністю. Неоднорідність структури і інтенсивність забарвлення пов'язана з внутрішньою будовою комплексу ХА/АОС, кількістю і розташуванням трабекул.