ст. в. Шевчук Л.Д.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Україна

Шляхи підвищення інформатичної підготовки майбутнього вчителя технологій

Одним із засобів інтенсифікації навчального процесу при підготовці майбутніх вчителів технологій є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Поява нових інформаційних технологій, їх швидкий розвиток і розповсюдження привели до виникнення нових задач вищої освіти таких, як інформатизація і комп’ютеризація навчального процесу, забезпечення комп’ютерної грамотності та формування інформатичної культури [1]. Запровадження Державних стандартів освітньої галузі «Технологія», якісно нових програм загальноосвітніх навчальних закладів з даної дисципліни вимагає відповідних змін у системі інформатичної підготовки майбутніх вчителів технологій. Тому так важливо підготувати фахівця, що має інформатичну компетентність [6]. Майбутній вчитель повинен опановувати знання і методику для реалізації цілей освітньої області «Технології» на високому рівні інформатичної компетентності; аналізувати матеріальні і інформаційні процеси; створювати інформаційні моделі, оцінювати їх, обробляти графічні дані, використовувати електронні таблиці, бази даних; користуватися локальними, глобальними і телекомунікаційними засобами [6]. У зв'язку з цим вважається необхідним включити в програми підготовки студентів педвузів дисципліни спеціалізації (чи дисципліни по вибору студента) в аспекті інформатизації освіти [2].

У загальній практиці застосування комп'ютерної техніки в підготовці майбутнього вчителя технологій можна виділити найбільш значимі напрями в її використанні: демонстрація і моделювання деталей, процесів і явищ. Моделювання представляється найбільш важливим при підготовці педагогів технології, оскільки дозволяє використовувати не лише ілюстративну функцію комп' ютерної графіки, але і доповнювати лабораторні роботи віртуальними експериментами, проведення яких в реальних умовах часто є неможливими, дозволяючи збільшити об'єм навчального матеріалу, що вивчається. Створення спеціалізованої програми у рамках навчального процесу вимагає залучення фахівців високої кваліфікації, а також значних тимчасових і матеріальних ресурсів. Тому доцільним виглядає використання готових програмних продуктів з розробкою комплексу завдань у рамках вибраних курсів. У зв'язку з цим для підготовки вчителя технологій інтерес представляють програми такі як: T — FLEX, КОМПАС-3D, bCAD, SolidWorks та ін. Програма T — FLEX — об'єднує потужні параметричні можливості тривимірного моделювання із засобами створення і оформлення конструкторської документації. Використання системи КОМПАС-3D дає можливість реалізувати класичний процес тривимірного параметричного проектування — від ідеї до асоціативної об'ємної моделі, від моделі до конструкторської документації. bCAD — інтегрований пакет для двовимірного креслення, об'ємного моделювання і реалістичної візуалізації для широкого кілка користувачів. SolidWorks — система автоматизованого проектування, інженерного аналізу і підготовки виробництва виробів будь-якої складності і призначення.

Перераховані програми, як і інші, можуть служити основою для лабораторних робіт із прикладної інформатики.

Лабораторні роботи по прикладній інформатиці на третьому курсі для студентів спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання» Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди проводяться із застосуванням програм автоматизованого проектування. Оскільки знання не можна дати в готовому виді, вони завжди засвоюються через включення в яку-небудь діяльність [3], отже завдання в таких лабораторних роботах пов'язані з проектуванням. Це підвищує роль самостійної складової в навчанні, активізує творчу складову в процесі отримання знань. Заняття проводяться у вигляді фронтальних робіт, коли уся група виконує одну і ту ж роботу, але по індивідуальних варіантах, що підвищує значення самостійної складової в процесі навчання, підвищуючи його ефективність[5].

На підставі досвіду проведення занять із прикладної інформатики при підготовці майбутніх вчителів технологій у рамках вибраного курсу можна виділити декілька основних етапів: освоєння студентами основ роботи в програмах; розвиток навичок комп'ютерного моделювання; придбання студентами навичок самостійного вибору алгоритму проектування для вирішення поставлених завдань.

Рівень підготовленості студентів до застосування засобів прикладної інформатики оцінюється, як по числу помилок, що допускаються, в ході виконання роботи, так і за часом правильного виконання завдань. Початковий етап освоєння дисципліни характеризується досить високими показниками кількості правильно виконаних завдань (90 %). В той же час кількість виконаних завдань в нормативний час недостатньо (74%), що пов'язано з відсутністю достатньої практики роботи з комп'ютером у частини студентів. На цьому етапі найбільший інтерес у студентів викликають графічні можливості програми, процес побудови віртуальних моделей,використання параметричних можливостей тривимірного моделювання. Другий етап характеризується ростом якісного показника (95%) і ростом швидкісного показника (87%), тобто швидкість виконання завдань підвищується випереджаючим темпом по відношенню до показника якості. Це безпосередньо пов'язано з придбанням необхідних навичок роботи як з комп'ютером, так з освоєнням програм.

Таким чином, введення курсу прикладної інформатики у навчальні плани підготовки майбутніх вчителів технологій призводить до підвищення рівня знань студентів як з дисциплін спеціалізації, так і підвищення якості інформатичної підготовки майбутнього вчителя технологій та сформованості вмінь використання засобів прикладної інформатики в своїй професійній діяльності.

Литература:

1. Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» вiд 04.02.1998 № 75/98-ВР [Електронний ресурс], остання редакція вiд 03.03.2006 на пiдставi 3421-15, чинний. Станом на 26 березня 2007 р. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base54/ukr54002.htm

2. Лавина Т.А. Содержательно-организационный аспект непрерывной подготовки учителей в области использования средств ИКТ в профессиональной деятельности // Информатика и образование, 2006, № 7, c.105-109.

3. Талызина Н.Ф. Компьютеризация и программированное обучение. Компьютер в обучении: психолого-педагогические проблемы (круглый стол) // Вопросы психологии. 1987. № 6, с. 43-45.

4. Шевчук Л.Д. Прикладна інформатика: Навчальний посібник для студентів педагогічно-індустріальних факультетів вищих навчальних закладів / За редакцією М.І.Жалдака. – Київ: Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2010. – 215 с.

5. Шевчук Л.Д. Формування знань, вмінь і навичок з прикладної інформатики за допомогою лабораторного практикуму. /Л.Д. Шевчук / Інформаційні технології та засоби навчання. Електронне наукове фахове видання. – Вип. 4(18), 2010. С. – Режим доступу до журналу:

6. Шевчук Л.Д. Формування інформатичних компетентностей у майбутніх вчителів технологій у процесі навчання прикладної інформатики / Матеріали Всеукраїнської дистанційної науково-методичної конференції з міжнародною участю науковців, студентів та вчителів « ІТМ * плюс -2011» /Л.Д. Шевчук / - лютий 2011.