ст. в. Шевчук Л.Д.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Україна

Шляхи підвищення інформатичної підготовки майбутнього вчителя технологій

 

Одним  із  засобів інтенсифікації  навчального  процесу при підготовці майбутніх вчителів технологій є  впровадження  сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання.  Поява нових інформаційних технологій, їх швидкий розвиток і розповсюдження привели до виникнення нових задач вищої освіти таких, як інформатизація і комп’ютеризація навчального процесу, забезпечення комп’ютерної грамотності та формування інформатичної культури [1].  Запровадження Державних стандартів освітньої галузі «Технологія», якісно нових програм загальноосвітніх навчальних закладів з даної дисципліни  вимагає відповідних змін у системі інформатичної підготовки майбутніх вчителів технологій. Тому  так  важливо  підготувати  фахівця,  що має  інформатичну компетентність  [6].  Майбутній вчитель  повинен  опановувати  знання  і  методику  для реалізації  цілей  освітньої  області «Технології»  на  високому  рівні інформатичної компетентності;  аналізувати  матеріальні  і  інформаційні процеси;  створювати  інформаційні  моделі,  оцінювати  їх, обробляти  графічні дані,  використовувати  електронні  таблиці,  бази даних;  користуватися  локальними,  глобальними  і  телекомунікаційними засобами [6].  У зв'язку з цим  вважається  необхідним  включити  в  програми підготовки  студентів  педвузів  дисципліни  спеціалізації (чи  дисципліни  по вибору студента) в аспекті інформатизації освіти [2]. 

У  загальній  практиці  застосування  комп'ютерної  техніки  в  підготовці майбутнього вчителя технологій можна  виділити  найбільш  значимі  напрями  в  її  використанні: демонстрація і моделювання деталей, процесів і явищ.   Моделювання  представляється  найбільш  важливим  при  підготовці  педагогів технології,  оскільки  дозволяє  використовувати  не лише  ілюстративну  функцію комп' ютерної  графіки,  але і  доповнювати  лабораторні  роботи  віртуальними експериментами,  проведення  яких  в  реальних  умовах  часто  є неможливими, дозволяючи збільшити об'єм навчального матеріалу, що вивчається. Створення спеціалізованої програми у рамках навчального процесу вимагає залучення фахівців високої кваліфікації, а також значних тимчасових і матеріальних ресурсів. Тому доцільним виглядає використання готових програмних продуктів з розробкою комплексу завдань у рамках вибраних курсів. У зв'язку з цим для підготовки вчителя технологій  інтерес  представляють  програми  такі  як: T — FLEX, КОМПАС-3D, bCAD, SolidWorks та ін. Програма T — FLEX — об'єднує потужні параметричні можливості тривимірного моделювання із засобами створення і оформлення конструкторської документації. Використання системи КОМПАС-3D дає можливість реалізувати класичний процес тривимірного параметричного проектування — від ідеї до асоціативної об'ємної моделі, від моделі до конструкторської документації. bCAD — інтегрований пакет для двовимірного креслення, об'ємного моделювання і реалістичної візуалізації для широкого кілка користувачів. SolidWorks — система автоматизованого проектування, інженерного аналізу і підготовки виробництва виробів будь-якої складності і призначення.

Перераховані  програми,  як і  інші, можуть  служити  основою  для  лабораторних  робіт  із прикладної інформатики.

Лабораторні  роботи  по  прикладній інформатиці  на  третьому курсі для студентів  спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання» Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди  проводяться  із застосуванням  програм  автоматизованого  проектування.  Оскільки знання не можна дати в готовому виді, вони завжди засвоюються через включення в яку-небудь  діяльність [3],  отже завдання  в  таких  лабораторних  роботах  пов'язані  з проектуванням.  Це  підвищує  роль  самостійної  складової  в  навчанні, активізує  творчу  складову  в процесі  отримання  знань.  Заняття проводяться у вигляді фронтальних робіт, коли уся група виконує одну і ту ж  роботу,  але  по  індивідуальних  варіантах,  що  підвищує  значення самостійної складової в процесі навчання, підвищуючи його ефективність[5]. 

На підставі  досвіду  проведення  занять  із прикладної інформатики при підготовці майбутніх вчителів технологій у рамках вибраного курсу можна виділити декілька основних етапів:  освоєння  студентами  основ  роботи  в  програмах;  розвиток  навичок комп'ютерного  моделювання;  придбання  студентами  навичок самостійного  вибору  алгоритму  проектування  для  вирішення  поставлених завдань.

Рівень підготовленості  студентів  до застосування засобів прикладної інформатики  оцінюється,  як по числу помилок, що допускаються, в ході виконання роботи, так і за часом правильного виконання  завдань.  Початковий  етап  освоєння  дисципліни  характеризується досить  високими показниками кількості правильно  виконаних  завдань (90 %).  В той же час  кількість  виконаних  завдань  в  нормативний  час недостатньо (74%),  що  пов'язано  з  відсутністю  достатньої  практики  роботи  з комп'ютером  у  частини  студентів.  На  цьому  етапі  найбільший  інтерес  у  студентів викликають  графічні  можливості  програми,  процес  побудови віртуальних моделей,використання  параметричних можливостей тривимірного моделювання. Другий етап характеризується ростом якісного показника (95%) і ростом швидкісного  показника (87%),  тобто  швидкість  виконання  завдань  підвищується випереджаючим  темпом  по відношенню до  показника  якості.  Це  безпосередньо пов'язано  з  придбанням  необхідних  навичок  роботи  як  з  комп'ютером,  так  з освоєнням програм.

Таким чином, введення курсу прикладної інформатики у навчальні плани підготовки майбутніх вчителів технологій   призводить  до  підвищення  рівня  знань студентів як з дисциплін спеціалізації, так і  підвищення якості інформатичної підготовки майбутнього вчителя технологій та сформованості вмінь використання  засобів прикладної інформатики в своїй професійній діяльності. 

Литература:

1.       Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» вiд 04.02.1998  № 75/98-ВР [Електронний ресурс], остання редакція вiд 03.03.2006 на пiдставi 3421-15, чинний. Станом на 26 березня 2007 р. – Режим доступу: http://uapravo.net/data/base54/ukr54002.htm

2.   Лавина  Т.А.  Содержательно-организационный  аспект  непрерывной  подготовки учителей в области использования средств ИКТ в профессиональной деятельности // Информатика и образование, 2006, № 7, c.105-109.

3.   Талызина  Н.Ф.  Компьютеризация  и  программированное  обучение.  Компьютер  в обучении:  психолого-педагогические  проблемы (круглый  стол) //  Вопросы психологии. 1987. № 6, с. 43-45.

4.   Шевчук Л.Д. Прикладна інформатика: Навчальний посібник для студентів педагогічно-індустріальних факультетів вищих навчальних закладів / За редакцією М.І.Жалдака. – Київ: Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2010. – 215 с.

5.       Шевчук Л.Д. Формування знань, вмінь і навичок з прикладної інформатики за допомогою лабораторного практикуму. /Л.Д. Шевчук / Інформаційні технології та засоби навчання.  Електронне наукове фахове видання. – Вип. 4(18), 2010. С. – Режим доступу до журналу:

6.   Шевчук Л.Д. Формування інформатичних компетентностей у майбутніх вчителів технологій у процесі навчання прикладної інформатики / Матеріали Всеукраїнської дистанційної науково-методичної конференції з міжнародною участю науковців, студентів та вчителів « ІТМ * плюс -2011» /Л.Д. Шевчук / - лютий 2011.