Педагогические науки/ 5.Современные методы преподавания

Старш. викладач Іщенко Т.М., викл. Овчіннікова О.І.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет» імені Вадима Гетьмана, Україна

НЕОБХІДНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ, ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ДІЛОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВИЩОМУ НЕМОВНОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Згідно останніх тенденцій інтеграції України до світового освітнього простору система вищої освіти зазнала численних змін: введення кредитно-модульної рейтингової системи навчання у ВНЗО, зміни до навчальних програм та планів, тощо. Окрім зовнішньої реструктуризації освітньої системи, варто також зазначити зміни у підході до навчання, нове ставлення до власне освітнього процесу , нову якість взаємодії викладача зі студентом. Трансформується роль викладача у навчальному процесі: поступово втрачає актуальність функція викладача як основного джерела інформації, він перетворюється на організатора, консультанта, керівника та експерта самостійної роботи студентів. Усе це потребує пошуку ефективніших засобів навчання, які б виконували у навчальному процесі такі функції: інформативну, формуючу, систематизуючу, контролюючу та мотивуючу, для чого можливо продуктивно використовувати новітні, інтерактивні технології.

Необхідність в інтерактивному навчанні виникла в середині минулого сторіччя, коли необхідність переходу від пасивного навчання до активного стала очевидною. Н.С. Мурадова стверджує, що інтерактивне навчання – це навчання, заглиблене в процесс спілкування, для якого необхідні комунікативний, інтерактивний та перцептивний компоненти. О.Пометун вважає, що інтерактивними можна вважати технології, які здійснюються шляхом активної взаємодії студентів у процесі навчання, коли організовано спільну діяльність, в ролі якої може виступати як власне процес вивчення нового матеріалу, так і організація спільної поза навчальної діяльності[3].

О.Б.Тарнопольський вважає, що нові форми та технології навчання англійської мови повинні розроблятися в межах конструктивістського підходу, згідно з яким студенти самостійно конструюють власні знання, навички шляхом здійснення діяльності, що моделює позамовну дійсність, заради якої вивчається мова. Це особливо чітко виражено при навчанні іноземної мови професійного спрямування, адже у немовному ВНЗО студенти вивчають курс «Іноземна мова професійного спрямування» [4].

Окремою категорією можливо виділити інтерактивне навчання із використанням новітніх інформаційних технологій: за допомогою комп’ютерних засобів поряд із текстовою інформацією, яка репрезентується у різній формі (сторінки книги, газетної статті тощо), на екран може подаватися різна графіка (статичні зображення – кольорові малюнки, таблиці, схеми тощо), динамічні зображення – відеофрагменти, анімація) і звук (озвучені фрагменти текстів, коментар до малюнків чи фотографій, музика, функціональні звуки та шуми – останнє є досить корисним при викладанні курсу «Іноземна мова професійного спрямування»).

Метою застосування інтерактивних методів у процесі вивчення будь-якої дисципліни є створення комфортних умов навчання, в яких усі студенти взаємодіють між собою. На заняттях створюється можливість обговорення різноманітних проблем, доведення, аргументування власного погляду, тобто відбувається взаємодія викладача і студента, яка орієнтує особистість на розвиток її творчих і розумових здібностей та комунікативних навичок[5].

Розглянемо основні переваги та недоліки інтерактивного навчання при викладанні предмету «Іноземна мова» у немовному ВНЗО. Перевагами інтерактивного навчання є те, що при його застосуванні розширюються пізнавальні можливості студента (аналіз, застосування інформації з різних джерел); практично спостерігається високий рівень засвоєння вивченого матеріалу за умови адекватної мотивації; викладач легко контролює рівень засвоєння знань студентів. Також варто зазначити, що використання інтерактивних методів не лише сприяє розвитку в студентів таких психологічних якостей, як здатність взаємодіяти, самостійності, ініціативності, творчому мисленню, підвищує рівень само моніторингу та сприяє самооцінці студента, але також надає можливість викладачу розкрити свої організаційні здібності. Позитивною стороною є також партнерство між викладачем та студентами та між самими студентами, проте дуже важливо коректно сприймати «партнерство», не плутаючи його із панібратством. Викладач взаємодіє із студентом для досягнення спільної мети - здобуття студентом нових знань та вмінь проявляти себе, і мірою успішності взаємодії є отримані знання та навички студента, а також набуті вміння викладача.

Недоліком інтерактивних технологій є незначна кількість годин, виділена на самостійне опрацювання навчального матеріалу у порівнянні із традиційною системою, самостійне навчання потребує часу, а також психологічної підготовленості студента. Викладачу необхідно застосовувати індивідуальний підхід в оцінюванні знань учнів, адже до оцінювання інтерактивного навчання не можливо застосувати традиційну схему: «помилка – мінус бал». Викладач повинен оцінювати комплексно не тільки засвоєння нового матеріалу, та набуття студентом нових лінгвістичних вмінь та навичок, проте і набуття вмінь наукового пошуку інформації, систематизації, аналізу та синтезу, організаційні здібності тощо. На жаль, не всі викладачі ВНЗО володіють достатньою базою знань та вмінь організації інтерактивного навчання. Необхідне творче відношення та новаторство педагога, які стають можливими лише за умовами усвідомлення їм себе не тільки викладачем - носієм певної інформації, а вченим-дослідником, для якого важливим є вміння не лише давати відповіді на запитання, а й ставити самі запитання та спонукати студентів до самостійного пошуку відповіді. Проте, ці недоліки можливо подолати.

Література:

1. Корнеева Л.И. Современные интерактивные методы обучения в системе повышения квалификации руководящих кадров в Германии: зарубежный опыт / Корнеева Л.И. // Университетское управление: практика и анализ. - 2004. - № 4(32). - С.78-83.

2. Кужель О.М., Коваль Т.І. Використання персонального комп’ютера у вивченні іноземних мов / Кужель О.М., Коваль Т.І. // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Науково-методичний збірник: – Вип. 8: Педагогіка / Редкол.: І.І. Мархель (гол. ред.). та ін. – Одеса: Друк, 2001. – С. 23.

3. Пометун О.І, Пироженко Л.К. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. / Пометун О.І., Пироженко Л.К. – К.: Наша думка, 2002. – С. 55-61.

4. Тарнопольский О.Б., Кожушко С.П. Методика обучения английскому языку для делового общения. / Тарнопольский О.Б., Кожушко С.П. // – К.: Ленвит, 2004. – 192 с.

5. John, Ann M. Text, Role and Context: Developing Academic Literacies.- NY: Cambrige University Press, 1977.-171p.