Филологические науки / 3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Федірчик І.Я.

Чернівецький національний університет, Україна

Особливості словотвору іменників на позначення осіб

за професією в сучасній німецькій мові

Як відомо, німецька мова з типологічної точки зору є мовою словотвору, тобто в ній постійно відбуваються процеси, які зумовлюють виникнення нових слів, їх словозмін або ж їх утворення шляхом поєднання декількох лексичних одиниць в одне ціле [3, c. 25]. На граматичному рівні процеси поповнення новими словами в німецькій мові спостерігалися ще щонайпізніше в ранню добу середньоверхньонімецької мови, коли відбувався перехід від синтезу до аналізу [1, c. 55]. А на лексичному рівні століттями відбувався зворотній процес – від аналізу до синтезу. Так, певні групи слів, як-от: “Arzt an einem Krankenhaus” чи “Kind, das in den Kindergarten geht”, перетворились на слова Krankenhausarzt та Kindergartenkind. За словами Я. Ґрімма, кожне просте слово може замінити 50 похідних слів, а кожне похідне слово – 10 складних слів [2, c. 58]. Однак прості слова на позначення осіб не завжди є передумовою для утворення нових складних слів: деякі з них є запозиченнями з англійської мови, такі як наприклад, Baby, Girl, Freak, оскільки в англійській мові, на відміну від німецької, залишилось дуже багато простих слів і вони активно вживаються.

Морфологічний аналіз усіх іменників на позначення осіб в німецькій мові, яких нараховують близько 15 000 одиниць, вказує на те, що 8 % іменників є простими словами, а 92 % – конструкціями, які утворилися внаслідок додавання афіксів та зміни слів, тобто є похідними або складними словами [1, c. 3]. Тому стосовно іменників на позначення осіб в німецькій мові можна зазначити, що вони беруть активну участь у словотвірних процесах [4, c. 65].

Зупинимося детальніше на складних іменниках на позначення осіб за професією у сучасній німецькій мові. У нашій вибірці зустрілися складні слова з іменниками на позначення осіб у ролі як детермінатів, так і детермінантів:

1) Складні слова, в яких детермінат позначає особу (90% випадків): Gefängnisarzt “тюремний лікар”, Lateinlehrer “вчитель латини”;

2) Складні слова, в яких і детермінат, і детермінант позначають особу (10%): Fürstbischof “архиєпископ”, Schülerlotse “учень старших класів”.

Морфологічний склад композитів має таку структуру:

- іменник + іменник: Schulkind “школяр”, Schlüsselkind “дитина, котра через зайнятість батьків часто залишається сама вдома і їй батьки залишають ключі”;

- прикметник + іменник: Kleinkind “малолітня дитина”, Enkelkind “внук, внучка”, Schwarzseher “песиміст”;

- дієслово + іменник: Spielkind “дитина молодшого віку”, Wickelkind “грудна дитина”, Leseratte “книголюб”;

- частка + іменник: Mitmensch “ближній ”, Übermensch “надлюдина”;

- прийменник + прикметник: Untertan “підданий”;

- прийменник + дієслово: Untergeber “підлеглий”, Untermieter “співмешканець; квартирант”, Unterdrücker “тиран”;

- числівник + іменник: Dreikäsehoch “карапуз, пузань”;

- заперечення + іменник: Nichtfachmann “неспеціаліст”, Nichtstuer “нероба, ледащо”;

- префікс + прикметник: Befreier “визволитель”, Einheimischer “місцевий житель”;

- префікс + дієслово: Geknechtete “поневолений”.

Детермінанти часто ще називають означальними складними словами [5, c. 78], тому що всередині цих слів відбувається процес означення слова: детермінант А визначає детермінат Б, тобто А модифікує Б, як-от: Gefängnisarzt «лікар, який працює у в’язниці». Формально та семантично однорідними є також наступні слова: Schularz “шільний лікар”, Krankenhausarzt “стаціонарний лікар”, Stationsarzt “лікар ординаторської”, Werk(s)arzt “лікар, який працює на фабриці, підприємстві або на заводі”, Anstaltsarzt “санаторний лікар”, Schiffsarzt “лікар на кораблі”, Feldarzt “воєнний лікар”.

Наступні приклади показують зміну значення і вживання композитів з детермінатом Arzt: Kinderarzt “дитячий лікар, педіатр”, Frauenarzt “жіночий лікар, гінеколог”, Truppenarzt “військовий лікар” Irrеnarzt “лікар-психіатр”, Tierarzt “ветеринар”; Zahnarzt “стоматолог”, Augenarzt “окуліст”, Ohrenarzt “лор”, Hautarzt “дерматолог”, Nervenarzt “невропатолог”, Operationsarzt “хірург”; Impfarzt “лікар, який робить щеплення”, Narkosearzt “анестезіолог”; Chefarzt “головний лікар”, Oberarzt “завідуючий відділенням”, Assistenzarzt “лікар-асистент, молодший ординатор”, Sekundararzt “молодший лікар”. Як бачимо, визначальним словом у кожному найменуванні особи у наведених словах є професія Arzt, але це найменування змінює своє значення і вживання залежно від того чи іншу виду професійної діяльності чи вузької спеціалізації лікаря.

Модифікація іменників на позначення осіб за професією спостерігається також у складних словах із визначальним словом Lehrer „учитель”:

1) Grundschullehrer “вчитель початкової школи”, Hauptschullehrer “вчитель неповної середньої школи”, Berufsschullehrer “викладач школи із певним професійним спрямуванням”, Hochschullehrer “викладач вузу”;

2) Lateinlehrer “вчитель латини”, Deutschlehrer “вчитель німецької мови”, Geschichtslehrer “вчитель історії”, Physiklehrer “вчитель фізики”, Klavierlehrer “вчитель фортепіано”, Reitlehrer “інструктор з верхової їзди”, Tanzlehrer “вчитель танців”;

3) Junglehrer “вчитель-стажист”, Hauptlehrer “вчитель – завідувач допоміжної школи”, Privatlehrer “приватний вчитель”;

4) Klassenlehrer “класний керівник”, Vertrauenslehrer “вчитель, котрому можуть довіряти учні”.

У першій групі іменник Lehrer охарактеризовано з точки зору викладання у тій чи іншій школі і з погляду професійного рівня самого вчителя. Друга група наголошує на конкретному предметі, який викладає вчитель: Latein, Deutsch, Mathematik, Physik, Tanzen і т. д. У третій групі на передній план висунуто характеристики віку, фаху чи спрямування певного вчителя. Четверта група оцінює вчителя не тільки за його професійними здібностями, але й людськими якостями: як саме він виховує учнів і вселяє в них довіру до самого себе.

Під час вивчення німецької мови як іноземної постає питання і про ізоморфію слів на морфологічному рівні і розходження на семантичному, як-от: Osterreisende (відношення часу), Chinareisende (відношення місця), Schiffreisende (відношення до засобу), Urlaubsreisende (співвідношення цілі).

У подальшому планується комплексно описати словотворення іменників на позначеня осіб за професією у кількісному плані і повністю охаректеризувати їх

словотвірні типи.

Список використаних джерел:

1. Braun P. Personenbezeichnungen: der Mensch in der deutschen Sprache / Braun Peter. – Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1997. – 157 S.

2. Grimm J. Vorrede zum Deutschen Wörterbuch / Grimm Jackob. – Leipzig: Verlag von S. Hirzel, 1854. – S. XLIII. – 3 – 7 s.

3. Pohl I. Wort und Wortschatz Beiträge zur Lexikologie / I. Pohl, E. Horst. – Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1995. – 203 S.

4. Schippan T. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache / Thea Schippan. – Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1992. – 306 S.

5. Simmler F. Morphologie des Deutschen. Flexions- und Wortbildungsmorphologie / Franz Simmler. – Berlin: Weidler, 1998. – 165 S.