ВОДЬКО
А.А.
Науковий
керівник: к.ф.н., старший викладач Давиденко Е.М.
Донецький
університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна
ГЕНДЕРНІ
АСПЕКТИ В УПРАВЛІННІ
У всьому світі
зростає кількість жінок, які беруть участь в управлінні на мікро- на
макрорівнях в економічній сфері. Аналізуючи данні XX ст. можна зазначити, що жінки активно включаються в усі
сфери діяльності, не залишивши без уваги і сферу
управління. Підтвердженням цього є формування нової соціальної категорії «ділових
жінок», тому можна зазначити, що одним з найактуальніших питань сучасної
психології управління є гендерні відмінності в стилях управління. Однак у
більшості країн світу ще досить мала кількість жінок, які займають
адміністративні посади хоча їх частка стрімко зростає. Як свідчать дані
Європейської мережі інформації та документації, цей показник в Європі в кінці
90-х років був таким: Бельгія – 37%, Данія – 25%, Нідерланди – 13%, Австрія – 48%,
Фінляндія – 23%, Швеція – 46%, Англія – 50%. Все вищезазначене зумовлює
актуальність даної теми [1].
Вагомий внесок у
розробку сучасної теорії проблематики гендерних аспектів в управлінні зробили
вітчизняні вчені, такі як Х. Плєцан, Н. Ходирева, В. Королько, Л. Трофименко
тощо, а також і зарубіжні автори: О. Шушляпин, А. Сердюк, Е. Єгорова-Гантман,
Р. Матвеєв та інші.
Метою роботи є
визначення основних гендерних аспектів в управлінській сфері.
Дослідження
свідчать, що положення жінки в суспільстві залежить, здебільшого, від двох
факторів:
-
статево-рольовий стереотип поведінки;
-
традиційні для соціуму культурні, психологічні і
соціальні стандарти.
Підтвердженням
цього, є традиційний розподіл чоловічих і жіночих професії, посад, сфер діяльності. Однак, цей поділ носить
традиційно-побутовий, а не науково обґрунтований характер. Звичайно, певні
обмеження можуть регламентувати сфери жіночої участі, але вони не завжди мають
об'єктивну основу.
З проведеного
аналізу є підстави стверджувати, що в наший економіці склалася гендерна
асиметрія, що привела до прихованої дискримінації жінок у сфері управління.
Вона помітно виявляється при гендерному аналізі різних рівнів управління. Якщо
в нижчих і середніх ланках частка жінок в апараті управління є значущою, і це
ні у кого не викликає здивування, то представництво жінок
на вищому рівні управління украй незначне.
В управлінській
практиці гендерні аспекти охоплюють особливості різних підходів до керівництва
колективом, особливості міжособистісних відносин з урахуванням чоловічої і
жіночої психіки і характерних рис інтелекту. Дослідження по порівнянню ділових
і психологічних якостей жінки і чоловіка показали, що за низкою параметрів
існують певні відмінності. Разом із тим, у наукових експериментах не знайшли підтвердження
міркування про відмінності в розумових здібностях до навчання, якостях
характеру і темпераменту у представників обох статей.
Зазвичай виділяють
два підходи у відмінностях психології управління лідерських властивостей у
чоловіків і у жінок. Перший підхід
визначальною мірою вважає біологічний статевий диморфізм (– це фізичні
відмінності між обома статями, зумовлені біологічно.), який доповнюється
системою відмінностей (нерівностей) психофізіологічних реакцій, когнітивних
процесів, здібностей, мотивацій та інтересів у чоловіків і жінок. Другий підхід
визначальним вважає соціально-культурні детермінації, і при цьому вводиться
поняття гендеру, яке на відміну від статі є біологічно детермінованою
характеристикою висловлює складний процес соціально-культурних відмінностей у
чоловічих і жіночих ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках і
їх результат – конструкт гендера. При першому підході
особливості розвитку чоловічого і жіночого мозку запрограмовані генетично.
Виходячи з
нейробіологічних відмінностей статей при обліку психологічних особливостей
управління персоналом можна зазначити наступні відмінності: у жінок більш
розвинене вербальне мислення, у той час, як у чоловіків – абстрактне; при
прийнятті рішень жінки більше вдаються до інтуїції, чоловіки користуються
абстрактними понятійними схемами (з нейробіологічних позицій це обумовлено
різним розподілом функцій між лівою і правою півкулями головного мозку у
чоловіків і жінок); у чоловіків виявлено схильність до абстрактної роботи, а
рутинна робота лягає на плечі жінок [2].
В умовах становлення
ринкової економіки в Україні значно розширюється дрібний і середній бізнес, в
якому керівниками стають жінки. Ця тенденція відповідає процесам, що
відбуваються в країнах з розвиненою ринковою економікою, де жінки очолюють
приблизно 30 % малих і середніх фірм. Передбачається, що в недалекому
майбутньому ця частка складе 50 % підприємств [3].
Таким чином, аналіз
демографічної ситуації та сучасних тенденцій розвитку економіки дозволяють
прогнозувати подальше зростання жіночого компоненту в економіці, і зокрема, в
управлінні.
Список використаних
джерел:
1. О. Шушляпин, А. Сердюк,
Гендерное неравенство: два полюса в психологии управления лидеров – мужчин и
женщин // Консультант директора, №1 (277), 2007, С. 25 – 29.
2. В.К. Кошкина, Гендерные
особенности управленческой деятельности: культурно-исторический и
психофизиологический аспект// Инновации в образовании, №4, 2010, С.130 – 143.
3. http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/VKPI/FPP/2009-1/08_Lompuh.pdf