Физическая культура и спорт/3.Спортивная медицина и
реабилитация
К.п.н. Бочкова Н.Л.
Національний технічний університет України «КПІ»
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Оптимальне
використання засобів фізичної культури в дорослого населення з оздоровчою метою
припускає облік різноманітних факторів, що впливають на адаптацію до фізичних
навантажень. Серед цих факторів важливе значення мають фактори ризику розвитку
серцево-судинних захворювань. Проблема поліпшення здоров'я людей нерозривно
зв'язана причинно-наслідковими відносинами з проблемами формування здорового
способу життя, тобто таких форм поведінки, що підтримували б стан рівноваги між
організмом і природно-соціальним середовищем. Найбільш розповсюдженою хронічною
неінфекційною патологією, для розвитку якої першорядне значення мають умови і
спосіб життя, є гіпертонічна хвороба, провісником якої є артеріальна
гіпертензія (АГ). На це вказують ведучі як вітчизняні, так і закордонні
дослідники [1,3,4].
На сьогодні в
економічно розвинених країнах приблизно в 15% дорослих людей відзначається
підвищений артеріальний тиск. Відповідно до критеріїв Комітету експертів ВООЗ [1] у дорослих до підвищеного артеріального тиску відносяться
показники рівні або перевищуючі 160/95 мм рт. ст. Нормальним розцінюється
артеріальний тиск, що не перевищує 139/89 мм рт. ст. [1,7]. За результатами
фремінгемського дослідження [7]
показано, що у практично здорових осіб з метою мінімізації риска
розвитку серцево-судинних захворювань та збереження здоров’я серед інших
показників значення артеріального тиску мають бути не більшими як 140/90 мм рт.
ст. Діапазон між нормальним і
підвищеним артеріальним тиском відноситься до зони прикордонної артеріальної
гіпертензії (ПАГ). З віком відбувається підвищення артеріального тиску як
систолічного, так і діастолічного, і в старших вікових групах збільшується
кількість осіб з артеріальною гіпертензією. Так, за даними [5] серед чоловіків 20-29
років особи з артеріальною гіпертензією складають 9,7 %, у групі 30-39 років –
14,0 %. 40-49 років – 19,1 %, 50-59 років – 22,3 % і серед 60-69-літніх – 24,2
%. Аналогічні результати приводять [5]
і для жіночого контингенту – серед 20-29-літніх жінок з артеріальною
гіпертензією було 5,2 %, у групі 30-39 років – 8,3 %, 40-49 років – 16,2 %,
50-59 років – 21,1 %, 60-69 років -24,0%.
Показано [3,4,7],
що з підвищенням артеріального тиску збільшувалися показники смертності як від
серцево-судинних, так і від інших захворювань. Так, при систолічному
артеріальному тиску (АТсист.) до 117 мм рт. ст. ішемічна хвороба
серця (ІХС) відзначена в 9,3 % померлих, а при АТсист 150 мм рт. ст. – 24,5 %. За даними
В.А.Волкова та А.М.Віхерта [2], перше місце в структурі смертності чоловіків
20-59 років (жителів Риги) займали коронарна хвороба серця і цереброваскулярна
патологія – 31,7 %, причому у віці 20-29 років – 0,3 %, 30-39 років – 13,2 %,
40-49 років – 28,8 %, 50-59 років – 50,7%. При епідеміологічному секційному
дослідженні [2], померлих чоловіків 50-64 років у Ризі артеріальна гіпертензія
була виявлена в 108 (39,1%) з 276 чоловік. Артеріальна
гіпертензія є одним з ведучих факторів ризику розвитку серцево-судинних
захворювань, таких як інфаркт міокарда й інших форм коронарної хвороби серця. В
чоловіків з артеріальною гіпертензією смертність від ішемічної хвороби серця в
три рази вище, ніж в осіб з нормотонією [2,3]. Артеріальна гіпертензія є
передвісницею гіпертонічної хвороби [1,2], ішемічної хвороби серця [1,3]. Артеріальна
гіпертензія негативно впливає не тільки на серцево-судинну систему, підвищення
артеріального тиску побічно впливає на інші функціональні системи організму,
провокуючи патологічні зміни, збільшуючи смертність людей. Так, артеріальна
гіпертензія є причиною поразки судин мозку, в осіб з артеріальною гіпертензією
виявлене підвищення функціональної активності гіпофізарно-надниркової,
ренін-ангіотензивної систем і зниження секреції інсуліну; артеріальна
гіпертензія дає 70 % додаткової смертності від усіх причин [2]. Через значну
роль артеріальної гіпертензії в розвитку серцево-судинних захворювань було
проведено багато досліджень зі з'ясування причин виникнення артеріальної
гіпертензії [1,3,5,7]. Було показано [6,7], що однією з причин підвищеного
артеріального тиску і розвитку артеріальної гіпертензії є низька фізична
активність. Низька фізична активність відзначалася в 38,3% осіб з артеріальною
гіпертензією і майже в половини хворих ІХС, провісником якої є артеріальна
гіпертензія.
Література.
1. Борьба с артериальной гипертензией
//Доклад комитета экспертов ВОЗ.- ГНИЦПМ МЗ РФ, 1997. – 148 с.
2.
Волков В.А. Артериальное давление и некоторые факторы риска в муж ской
популяции 20-59 лет(эпидемиологическое аутопсийное исследование в Риге) /Волков
В.А., Вихерт А.М. //Архив патологи.-1990.-Т.52.-№5.-С7-11.
3.
Глова С.Е. Скрининг
сердечно-сосудистой патологии и ассоциированных поведенческих факторов риска у
жителей г. Ростова-на-Дону. / Глова С.Е.,
Кательницкая Л.И., Хаишева Л.А. и др.// Российский кардиологический журнал. -
2006.- №3.- С.1-5.
4.
Оганов Р.Г. Значение сердечно-сосудистых и других неинфекционных
заболеваний для здоровья населения России./ Оганов Р.Г., Масленникова Г.Я., Шальнова С.А., Деев А.Д. // Профилактика заболеваний и укрепление
здоровья. - 2002.- № 2. - С.3 -7.
5.
Шестов Д.Б. Атериальные
гипертонии /Шестов Д.Б., Темиров А.А., Калашникова М.Н. –Л.,1988.-С.5-12.
6.
McMahon M. Exercise and hypertension. /
McMahon M., Palmer R.M. //Med. Clin.
N.Amer. - 2001. –V.79. –№1.
–Р.570-583.
7.
Говард В. Здоровье и факторы риска /В. Говард // Массовая физическая
культура и спорт за рубежом. –1988. Вип. 4. – С. 25-27.
ПІБ: Бочкова Наталія
Леонідівна
Науков.
ступінь:
канд. педагогічних наук
Вчене
звання: доцент
Місце
роботи:
Національний технічний університет
України «КПИ», міжуніверситетський медико-інженерний факультет, кафедра
фізичної реабілітації.
Адреса для
кореспонденції: м. Київ 04111, вул..Щербакова 54 кв.19
Контактний
телефон:
0-67-275-43-61.
Електр.
пошта: bochkovanl@ukr.net,