Физическая культура и спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К.п.н. Бочкова Н.Л.

Національний технічний університет України «КПІ»

АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Оптимальне використання засобів фізичної культури в дорослого населення з оздоровчою метою припускає облік різноманітних факторів, що впливають на адаптацію до фізичних навантажень. Серед цих факторів важливе значення мають фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Проблема поліпшення здоров'я людей нерозривно зв'язана причинно-наслідковими відносинами з проблемами формування здорового способу життя, тобто таких форм поведінки, що підтримували б стан рівноваги між організмом і природно-соціальним середовищем. Найбільш розповсюдженою хронічною неінфекційною патологією, для розвитку якої першорядне значення мають умови і спосіб життя, є гіпертонічна хвороба, провісником якої є артеріальна гіпертензія (АГ). На це вказують ведучі як вітчизняні, так і закордонні дослідники [1,3,4].

На сьогодні в економічно розвинених країнах приблизно в 15% дорослих людей відзначається підвищений артеріальний тиск. Відповідно до критеріїв Комітету експертів ВООЗ [1] у дорослих до підвищеного артеріального тиску відносяться показники рівні або перевищуючі 160/95 мм рт. ст. Нормальним розцінюється артеріальний тиск, що не перевищує 139/89 мм рт. ст. [1,7]. За результатами фремінгемського дослідження [7] показано, що у практично здорових осіб з метою мінімізації риска розвитку серцево-судинних захворювань та збереження здоров’я серед інших показників значення артеріального тиску мають бути не більшими як 140/90 мм рт. ст. Діапазон між нормальним і підвищеним артеріальним тиском відноситься до зони прикордонної артеріальної гіпертензії (ПАГ). З віком відбувається підвищення артеріального тиску як систолічного, так і діастолічного, і в старших вікових групах збільшується кількість осіб з артеріальною гіпертензією. Так, за даними [5] серед чоловіків 20-29 років особи з артеріальною гіпертензією складають 9,7 %, у групі 30-39 років – 14,0 %. 40-49 років – 19,1 %, 50-59 років – 22,3 % і серед 60-69-літніх – 24,2 %. Аналогічні результати приводять [5] і для жіночого контингенту – серед 20-29-літніх жінок з артеріальною гіпертензією було 5,2 %, у групі 30-39 років – 8,3 %, 40-49 років – 16,2 %, 50-59 років – 21,1 %, 60-69 років -24,0%.

Показано [3,4,7], що з підвищенням артеріального тиску збільшувалися показники смертності як від серцево-судинних, так і від інших захворювань. Так, при систолічному артеріальному тиску (АТ_сист.) до 117 мм рт. ст. ішемічна хвороба серця (ІХС) відзначена в 9,3 % померлих, а при АТ_сист 150 мм рт. ст. – 24,5 %. За даними В.А.Волкова та А.М.Віхерта [2], перше місце в структурі смертності чоловіків 20-59 років (жителів Риги) займали коронарна хвороба серця і цереброваскулярна патологія – 31,7 %, причому у віці 20-29 років – 0,3 %, 30-39 років – 13,2 %, 40-49 років – 28,8 %, 50-59 років – 50,7%. При епідеміологічному секційному дослідженні [2], померлих чоловіків 50-64 років у Ризі артеріальна гіпертензія була виявлена в 108 (39,1%) з 276 чоловік. Артеріальна гіпертензія є одним з ведучих факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, таких як інфаркт міокарда й інших форм коронарної хвороби серця. В чоловіків з артеріальною гіпертензією смертність від ішемічної хвороби серця в три рази вище, ніж в осіб з нормотонією [2,3]. Артеріальна гіпертензія є передвісницею гіпертонічної хвороби [1,2], ішемічної хвороби серця [1,3]. Артеріальна гіпертензія негативно впливає не тільки на серцево-судинну систему, підвищення артеріального тиску побічно впливає на інші функціональні системи організму, провокуючи патологічні зміни, збільшуючи смертність людей. Так, артеріальна гіпертензія є причиною поразки судин мозку, в осіб з артеріальною гіпертензією виявлене підвищення функціональної активності гіпофізарно-надниркової, ренін-ангіотензивної систем і зниження секреції інсуліну; артеріальна гіпертензія дає 70 % додаткової смертності від усіх причин [2]. Через значну роль артеріальної гіпертензії в розвитку серцево-судинних захворювань було проведено багато досліджень зі з'ясування причин виникнення артеріальної гіпертензії [1,3,5,7]. Було показано [6,7], що однією з причин підвищеного артеріального тиску і розвитку артеріальної гіпертензії є низька фізична активність. Низька фізична активність відзначалася в 38,3% осіб з артеріальною гіпертензією і майже в половини хворих ІХС, провісником якої є артеріальна гіпертензія.

Література.

1. Борьба с артериальной гипертензией //Доклад комитета экспертов ВОЗ.- ГНИЦПМ МЗ РФ, 1997. – 148 с.

2. Волков В.А. Артериальное давление и некоторые факторы риска в муж ской популяции 20-59 лет(эпидемиологическое аутопсийное исследование в Риге) /Волков В.А., Вихерт А.М. //Архив патологи.-1990.-Т.52.-№5.-С7-11.

3. Глова С.Е. Скрининг сердечно-сосудистой патологии и ассоциированных поведенческих факторов риска у жителей г. Ростова-на-Дону. / Глова С.Е., Кательницкая Л.И., Хаишева Л.А. и др.// Российский кардиологический журнал. - 2006.- №3.- С.1-5.

4. Оганов Р.Г. Значение сердечно-сосудистых и других неинфекционных заболеваний для здоровья населения России./ Оганов Р.Г., Масленникова Г.Я., Шальнова С.А., Деев А.Д. // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. - 2002.- № 2. - С.3 -7.

5. Шестов Д.Б. Атериальные гипертонии /Шестов Д.Б., Темиров А.А., Калашникова М.Н. –Л.,1988.-С.5-12.

6. McMahon M. Exercise and hypertension. / McMahon M., Palmer R.M. //Med. Clin. N.Amer. - 2001. –V.79. –№1. –Р.570-583.

7. Говард В. Здоровье и факторы риска /В. Говард // Массовая физическая культура и спорт за рубежом. –1988. Вип. 4. – С. 25-27.

ПІБ: Бочкова Наталія Леонідівна

Науков. ступінь: канд. педагогічних наук

Вчене звання: доцент

Місце роботи: Національний технічний університет України «КПИ», міжуніверситетський медико-інженерний факультет, кафедра фізичної реабілітації.

Адреса для кореспонденції: м. Київ 04111, вул..Щербакова 54 кв.19

Контактний телефон: 0-67-275-43-61.

Електр. пошта: bochkovanl@ukr.net,