ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ УФВ С-ДІАПАЗОНУ НА ПОПУЛЯЦІЮ DROSOPHILA MELANOGASTER MEIG. У МОДЕЛЬНОМУ ЕКСПЕРИМЕНТІ

Екологія / 6. Екологічний моніторинг

Легета У.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ УФВ С-ДІАПАЗОНУ НА ПОПУЛЯЦІЮ DROSOPHILA MELANOGASTER MEIG. У МОДЕЛЬНОМУ ЕКСПЕРИМЕНТІ

Біологічна ефективність ультрафіолетового випромінювання (УФВ) має тісний зв’язок з його спектральним складом [1]. Доведено, що забруднення атмосфери фреонами, оксидами азоту, аерозолями, викидами продуктів неповного горіння палива може привести до виснаження озонового шару і відповідного збільшення інтенсивності природної УФ-радіації біля поверхні Землі. Таким чином, спостерігається тенденція до збільшення УФ-навантаження на організм при перебуванні на відкритій інсольованій території в денні години [3].

Метою дослідження було проведення оцінки впливу УФВ С-діапазону на життєві показники Drosophila melanogaster Meig. у модельному експерименті.

Когорти D. melanogaster утримували в спеціальних мікрокультиваторах на стандартному цукрово-дріжджовому середовищі. Дослідження проводили у чотирьохкратній повторності. Для формування контрольної та дослідної когорт відбирали по п’ять самок і самців. Підраховували кількості особин на доімагіальних стадіях розвитку кожної третьої доби від початку експерименту. Опромінення УФ С-діапазону проводили за допомогою бактерицидного пересувного опромінювача ОБП_м – 225 м фірми «Philips» протягом 30 сек., 1 хв. та 3 хв. одноразово кожного третього дня. Для вивчення характеру післядії УФВ нащадків покоління F₂ не опромінювали.

Методом когортного аналізу визначали показник загальної життєздатності когорт (ПЗЖК), який базується на визначенні різниці між масою фігур під кривими виживання контрольної та дослідної когорт [2]. Статистичний аналіз виконували за допомогою програмного пакету «Statistica 6.0».

На основі одержаних результатів встановлено достовірне пониження відносно контролю значення ПЗЖК в усіх варіантах досліду і для всіх поколінь (табл. 1). Найнижчий рівень ПЗЖК відносно контролю, виявлено для батьківських особин та їх нащадків при опроміненні протягом 1 хв. кожні три доби.

Таблиця 1.

Показник загальної життєздатності когорт D. melanogaster за умови впливу

УФВ С-діапазону, г

№	Серії досліду	Маса фігур під кривою виживання когорт, г
№	Серії досліду	батьківські особини (Р)	нащадки (F₁)	нащадки (F₂)
1	контроль	0,14 ± 0,002	0,14 ± 0,002	0,16 ± 0,002
2	Опромінення протягом 30 сек/3 дні	0,10 ± 0,002*	0,11 ± 0,003*	0,13 ± 0,03*
3	Опромінення протягом 1 хв/3 дні	0,12 ± 0,003*	0,07 ± 0,03*	0,12 ± 0,004*
4	Опромінення протягом 3 хв/3 дні	0,12 ± 0,003*	0,13 ± 0,001*	0,13 ± 0,001*

Крім того, для F₁ у даному варіанті досліду серед усіх одержаних значень спостерігається найнижчий рівень ПЗЖК. Відповідно до методики, значення ПЗЖК для зручності опису одержаних результатів було переведено у відсотки. Оцінку рівня впливу УФВ на життєздатність D. melanogaster визначали як різницю у відсотках між контрольними та дослідними варіантами (табл. 2).

Таблиця 2.

Різниця між значеннями ПЗЖК контрольних та дослідних когорт D. melanogaster за умови впливу УФВ С-діапазону, %

Покоління	Cерії досліду	ПЗЖК у %	Різниця між ПЗЖК контролю та досліду (%)
Батьківські особини (Р)	контроль	100	-
	опромінення 30 сек/3 дні	71,4	28,6
	опромінення 1 хв/ 3 дні	85,7	14,3
	опромінення 3 хв/3 дні	85,7	14,3
Нащадки (F₁)	контроль	100	-
	опромінення 30 сек/3 дні	78,6	21,4
	опромінення 1 хв/ 3 дні	50	50
	опромінення 3 хв/3 дні	92,8	7,2
Нащадки (F₂)	контроль	100	-
	опромінення 30 сек/3 дні	81,2	18,8
	опромінення 1 хв/ 3 дні	74,9	25,1
	опромінення 3 хв/3 дні	81,1	18,9

Найбільше значення у різниці між ПЗЖК контролю та досліду встановлено у варіанті опромінення протягом 30 сек./3 доби для Р покоління, 1 хв. та 3 хв. – F₁ та F₂ покоління відповідно.

У серії досліду при опроміненні протягом 3 хв./3 доби F₁ покоління, різниця між значення ПЗЖК контролю та досліду становить найменше із одержаних значень (табл. 2). При опроміненні когорт протягом 3 хв. кожної третьої доби ПЗЖК для батьківського покоління становить 14 %, а для F₂покоління – 19 %.

Отже, за показником загальної життєздатності когорт встановлено, що найбільших втрат когорта D. melanogaster зазнає при гострому опроміненні УФ С-діапазону протягом 30 сек. кожні 3 доби як для батьківського покоління, так і для їх нащадків F₁. У результаті опромінення протягом 1 хв./ 3 доби показник життєздатності особин першого покоління D. melanogaster понижується на 50% порівняно з контролем. Ефект післядії опромінення УФ з часом 3 хв./3 доби має найбільшу силу пригнічення життєздатності у нащадків F_2. Таким чином, вираженим ефектом послаблення загальної життєздатності когорти D. melanogaster володіють дози ультрафіолетового випромінювання С-діапазону з часом опромінення 30 сек. та 1 хв./3 доби.

Список використаної літератури.

1. Израэль Ю.А. Проблемы окружающей среды. – Л., Гидрометиздат, 1989. – 245 с.

2. Руденко С.С., Легета У.В. Нова методика визначення техногенної трансформації територій на основі маси фігур, утворених кривими виживання Drosophila melanogaster Meig. // Доповіді НАН України. – 2005. – №7. – С. 193 – 196.

3. Яригін А.В. Гігієнічна характеристика природного ультрафіолетового випромінювання в приміщеннях житлових будинків: Автореф. дис. … канд. біол. наук: 14.02.01 / Інститут гігієни та медичної екології АМН України. – Київ, 2002. – 17 с.