Атаманчук Олексій Вікторович
Національний університет Державної
податкової служби України, аспірант
До питання про
сутність і роль податкового регулювання
Податки як економічне явище зародились давно і пройшли тривалий шлях
еволюції до своїх сучасних форм. На ранніх етапах свого існування податки мали
здебільшого тільки фіскальне значення – за їх допомогою відбувалась мобілізація
коштів, необхідних для задоволення потреб держави. Однак з часом відношення до
податків змінилось, окрім їх фіскальної ролі значна увага стала приділятись
регулюючим впливам, які здійснюють як окремі податки, так і податкова система в
цілому.
Визначення сутності податкового регулювання розпочнемо з дослідження
етимологічного походження слова «регулювання». Слово регулювання, регуляція
латинського походження і трактується як впорядкування, нормалізація або
дотримання належного стану, правильного положення [5, с. 293]. Таким чином, мета
регулюючих впливів звучить у самому трактуванні – як дотримання певного порядку.
Великий тлумачний словник російської мови дає два визначення слова
регулювання. По-перше, регулювання – процес підкорення певному порядку,
правилам, упорядкування. По-друге, регулювання – вплив на роботу механізму і
його частин, домагаючись потрібного протікання якого-небудь процесу [1, с.
1110]. Таким чином, регулювання можна
визначити як свідомий вплив керуючої системи на керовану з метою отримання
певного результату.
Податкове регулювання більшість учених розглядає як частину державного
регулювання. Так, Ю. Іванов, В. Карпова, Л. Карпов податкове
регулювання трактують як цілеспрямовану діяльність держави на учасників
економічних відносин за допомогою засобів та інструментів податкової політики.
Вони наголошують, що за допомогою податкового регулювання держава не тільки
формує джерела фінансування суспільно необхідних витрат, реалізуючи фіскальну
функцію податків, але й забезпечує створення необхідних передумов до
структурної перебудови економіки і її зростання [2, с. 28]. Тобто,
мета податкового регулювання полягає у створенні передумов для розвитку
економіки, що у майбутньому забезпечить розширення бази оподаткування і
сприятиме збільшенню надходжень до бюджету.
Податкове регулювання – це один з наймобільніших елементів податкового
механізму і сфери державного податкового менеджменту, вважає
А. Крисоватий. Стержень податкового регулювання складає систему
економічних засобів оперативного втручання в хід виконання податкових
зобов’язань. Завдання податкового регулювання
визначені властивою податкам як економічній категорії регулюючою функцією, що
має значний вплив не ефективність здійснюваних заходів системи оподаткування [3, с.
252]. Однак, на нашу думку, трактування податкового
регулювання тільки як системи засобів втручання у хід виконання податкових
зобов’язань є дещо звуженим, навпаки хід виконання податкових зобов’язань є
сферою реалізації фіскального потенціалу податкової системи. Регулювання ж
направлене на стимулювання або стримування певних економічних процесів.
На важливості податкового регулювання наголошує і В. Вишневський, який
зауважує, що у сучасному розумінні регулювання має на увазі не просто деяке
довільне втручання у ринкові процеси, а перш за все коректування ринку у тих
випадках, коли він не спрацьовує. При цьому на макроекономічному рівні
суперечки про ефективність дискреційної фіскальної політики відбуваються з тої
причини, що неспроможність ринку автоматично забезпечувати стійкий розвиток є
загальновизнаною, а основна проблема полягає в тому, щоб знайти найкращі
способи свідомого впливу на господарські процеси. Що стосується мікроекономіки,
то тут регулюючий вплив реалізується, по-перше, через коригуюче оподаткування
і, по-друге, через свідомий перерозподіл доходів, коли необхідно забезпечити
більший ступінь соціальної справедливості [4, с.
58 – 59]. Можна зробити висновок, що регулюючий
вплив податкової системи може проявлятись у таких формах як демонополізація
економіки, розвиток малого і середнього бізнесу, стримування інфляції,
стимулювання або стримування експортно-імпортної діяльності, стимулювання
технологічного оновлення виробництва, сприяння залученню інвестицій,
регулювання попиту і пропозиції, стимулювання заощаджень, вирівнювання доходів
громадян, сприяння створенню нових робочих місць та ін.
Можна зробити висновок, що регулююча функція податкової системи є важливим
інструментом державного регулювання економіки. Саме за допомогою регулюючих
ефектів податків можна стимулювати підприємства до розширення масштабів своєї
діяльності та її удосконалення, якщо окремі елементи податків заохочують
платника до покращення результатів своєї діяльності. У випадку, якщо окремі
елементи податкової системи роблять діяльність платника податків
непродуктивною, податкове регулювання може мати стримуючий ефект.
Список
використаних джерел
1.
Большой
толковый словарь русского языка/ Л.И. Балахонова, Л.А. Балясникова,
Н.И. Батажок, Л.Л. Буланин, Л.А. Войнова, Т.И. Гайкович,
И.Л. Городецкая, Ю.Ф. Денисенко; Под ред. к.ф.н. С.А. Кузнецова.
Российская Академия наук. Институт лингвистических исследований. – СПб.:
Норинт, 2001. – 1536 с.
2.
Иванов Ю.Б.,
Карпова В.В., Карпов Л.Н. Налоговый менеджмент: Уч. пособие. – Х.: ИД
«ИНЖЭК», 2006. – 488 с.
3.
Крисоватий А.І.
Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в
Україні: Монографія. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – 371 с.
4.
Налогообложение: теории, проблемы, решения/
В.П. Вишневский, А.С. Веткин, Е.Н. Вишневская и др.; под общ.
ред. В.П. Вишневского. – Донецк: ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. – 504 с.
5.
Словарь иностранных слов с приложениями/ Под ред.
В. Бутромеева. – М.:
«Престиж книга»; «РИПОЛ Классик», 2006. – 544 с.