Економічні науки/10. Економика підприємства

К.е.н. Кутідзе Л.С.

Максименко І.Я.

Запорізький національний університет, Україна

Розвиток форм коопераційних зв’язків промислових підприємств.

Конкурентоспроможність національних підприємств в багатьох випадках визначається ефективністю коопераційних зв’язків між підприємствами. Формування довгострокового потенціалу для динамічного зростання економіки неможливо без активізації ролі промислового виробництва. Значну роль в цьому відіграє розвиток коопераційних зв’язків між промисловими підприємствами. Це дозволяє налагодити випуск конкурентноздатної наукоємної продукції, створити нові виробництва інноваційної спрямованості. Стратегія будь-якого підприємства повинна враховувати напрямки розвитку організації взаємодії з постачальниками та посередниками. Тому організація роботи з пошуку партнерів для створення налагодженої системи кооперації між великими та малими підприємствами є дуже актуальною.

Кооперація – (від лат.сooperatio) дієвий і сучасний метод, що дозволяє підприємствам досягти високій ефективності виробництва завдяки раціональному використанню встановлених потужностей і більш досконалому використанню наявних ресурсів [1].

У своїх контактах з невеликими виробниками великі підприємства можуть використовувати їх переваги в конкурентній боротьбі і тим самим підвищити ефективність свого виробництва. Якщо великі форми виробництва сприяють розвитку промисловості за рахунок економії на масштабах діяльності, то невеликі господарюючі суб'єкти додають промисловості гнучкість, мобільність, здібність до швидких структурних і технічних зрушень[2]. Але, не зважаючи на маневреність виробництва, у крупних підприємств дуже часто виникають проблеми з імпортними аналогами їх продукції, які часто коштують дешевше і, відповідно, яким віддають перевагу покупці. Малим підприємствам набагато складніше вийти на ринок, зайняти на ньому вигідні позиції у зв'язку з обмеженими ресурсами, зокрема фінансовими. Проте їх висока еластичність до зміни ринкової кон'юнктури, швидке реагування на попит і здібність до швидкої перебудови організаційно-господарської структури забезпечує прискорене заповнення ніш, що виникають на ринках. Співпраця з крупним промисловим партнером дозволяє вирішити ряд проблем. На сьогодні існують наступні види союзів великих, середніх і малих фірм:

Підприємницька мережа – це стратегічний союз, що включає дві та більше компанії, які комбінують ресурси для розвитку найбільш вигідних напрямків підприємницької діяльності. Розвиток мережного підходу при цьому не виключає традиційних виробничих відносин, які можуть бути включені до складу мережі як фрагменти. Підприємницькі мережі дозволяють реалізувати ті ж стратегії при максимальному зниженні ризику. Основа підприємницької мережі - інфраструктура, що забезпечує стабільність її роботи, гнучкість і швидкість реакції учасників мережі на ринкові коливання.

Стратегічні союзи (кластери) - є провідною формою підприємницьких мереж. Ця форма кооперації особливо поширена в сфері малого бізнесу. Як правило, такі союзи спрямовані на створення нових сприятливих можливостей спільного бізнесу.

Підприємницькі союзи - групи незалежних компаній, зв'язаних між собою загальними цілями. Компанії, що входять у такий союз, відрізняються розмірами та роллю, кожна фірма може бути учасником декількох союзів відразу. Підприємницькі союзи найчастіше створюються виробниками аналогічної продукції з метою одержати разом те, що одержати окремо складно, або це вимагає додаткових витрат часу.

Стратегічні альянси великого та малого бізнесу є основною формою межфірмового співробітництва і кооперації та відрізняються більшою різноманітністю. Подібні об'єднання створюються з метою взаємовигідного співробітництва, яке дозволяє: знизити ризик за рахунок диверсифікованості продукції, скоротити загальні капітальні витрати, знизити витрати за рахунок використання переваг кожного партнера, подолання конкуренції шляхом можливого висновку угоді з реальними або потенційними конкурентами.

Особливої уваги набуває розвиток різних форм коопераційних зв’язків на підприємствах автомобілебудівної галузі. Це зумовлено можливостями значного підвищення ефективності виробництва внаслідок спеціалізації операцій в цієї галузі. У більшості розвинених країн автомобілебудівна галузь є пріоритетної, її можна зрівняти з локомотивом, що тягне за собою значну частину інших галузей. Сьогодні Запорізький автомобілебудівній завод – єдине в Україні підприємство, яке володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів – від двигуна до трансмісії, від кузова та комплектуючих до кінцевого складання готового автомобіля та його відправки до торгової мережі. Завод розрахований на випуск до 150000 авто на рік [3]. Крім головного заводу у м. Запоріжжя, до складу ЗАЗ входять госпрозрахункові підприємства, які спеціалізуються на окремих видах робіт. Роботу Запорізького автозаводу сьогодні забезпечують більш ніж 1030 постачальників матеріалів та комплектування, серед яких 827 українських, 99 – із країн СНД та 109 – дальнього зарубіжжя. Тільки в Запорізькій області роботу Зазу забезпечують більш ніж 300 постачальників. Такі коопераційні зв’язки дають можливість задіяти виробничий потенціал цих підприємств, та сприяють налагодженню коопераційної співпраці між великими та малими підприємствами.

Аналізуючи систему господарських зв'язків в сучасній економіці, можна зробити висновок про об'єктивну необхідність співробітництва та кооперації між різними формами організації бізнесу, що дозволяє знизити ступінь невизначеності, зменшити ризик і збільшити ефективність функціонування кожного суб'єкта та всієї системи в цілому.

Література

1. Пилипенко И.В. Конкурентоспособность стран и регионов в мировом хозяйстве: теория, опыт малых стран Западной и Северной Европы.- Смоленск: Ойкумена, 2005. – 496 с.

2. Сапсай Б.П. Масштабы и характер кооперационных связей малого бизнеса и крупных предприятий //www.subcontract.ru

3. Запорожский автомобильный завод http://www.avtozaz.com