Экономические науки / 10. Экономика предприятия

Кравченко С.А.

Сумський національний аграрний університет

Територіальна структура зовнішньоторговельного обороту підприємств Сумської області, адаптованих до конкуренції

Ефективність механізму реалізації зовнішньоекономічної діяльності характерна для підприємств із розвинутої системою адаптації економічного механізму функціонування до умов ринкових відносин в Україні. Серед підприємств Сумської області за обсягами відвантажень основними експортерами–імпортерами товарів залишаються підприємства обласного центру (77,8 % загального експорту і 47,8 % імпорту) та міст Конотоп (5,30 % і 4,86 %), Шостка (4,13 % і 3,80 %), Тростянець (3,68 % і 36,80 %), Ромни (2,52 % та 3,56 %). Як і раніше тільки два підприємства обласного центру забезпечують половину обласного експорту. Ще п’ять підприємств – майже 20%. Тобто 253 підприємства (більше 97% їх кількості) здійснюють тільки 30% загально обласних поставок. Позитивне сальдо забезпечується у торгівлі переважної більшості міст і районів, крім м. Охтирка (-33,54 тис. дол.), м. Лебедин (-471,87 тис. дол.) та Липоводолинського (-509,44 тис. дол.), Недригайлівського (-31,08 тис.дол.), Путивльського (-13,90 тис. дол.) та Тростянецького (-3150,68 тис. дол.) районів, де обсяги імпортних надходжень переважають над експортними поставками.

Як і в попередніх роках, найбільші підприємства–експортери знаходяться в місті Суми. ВАТ “СНВО ім. Фрунзе” (компресори, насоси та запасні частини до них, хімічне обладнання, нафтогазопереробне) експортує свою продукцію майже до всіх континентів світу. ВАТ “Сумихімпром” – найкрупніше підприємство хімічної промисловості України, яке є єдиним виробником фосфорних добрив. Підприємство також виробляє мінеральні добрива та кормові добавки, мінеральні пігменти, коагулянти для очистки води, різні кислоти, пігментну двоокис титану. ВАТ “Сумихімпром” має міжнародні сертифікати стандартів ISO 9001:2000 і ISO 14001:1996, що дало можливість з успіхом працювати на зовнішніх ринках в країнах Європи, Азії, Америки, Російської Федерації. ВАТ “Сумський завод “Насосенергомаш” – одне з не багатьох підприємств країн СНД, яке має ліцензію на виробництво насосів для атомних електростанцій. Ця продукція заводу відповідає міжнародним стандартам. Підприємство постачає свою продукцію в Російську Федерацію та до країн СНД, Азії, Америки та Європи. Концерн “Укрросметал” успішно працює як на українському, так і зарубіжних ринках. Також експортують свою продукцію ВАТ “Центролит” (Німеччина, Узбекистан, Росія), АТЗТ “Сумський фарфоровий завод” (Росія, Молдова), АТЗТ “Сумська швейна фабрика “Спецодяг” (США), ВАТ “Селмі” (Росія, Франція, Китай, Латвія, Південна Корея), ТОВ “Горобина” (Росія), ВАТ “Сумський м’ясокомбінат” (Росія), ТОВ “Сумифітофармація” (Росія), представники малого та середнього бізнесу.

Нажаль, підприємства Білопільського району знизили свої показники розвитку зовнішньоекономічної діяльності в зв'язку з припиненням випуску продукції на підприємстві ЗАТ “Білопільський сирзавод”, який здійснює реконструкцію лінії по виробництву сирів. У Липоводолинському районі відсутність експортних операцій на підприємствах пояснюється відсутністю замовлень у спільному українсько–російському підприємстві УРСП "Долина", продукція якого (низьковольтна апаратура) відправлялась до Росії. На даний час продукція реалізується тільки на внутрішньому ринку України. Підприємства В.-Писарівського району припинили свою зовнішньоекономічну діяльність. В районі є три підприємства, які б могли нарощувати експортний потенціал (ВАТ "Великописарівський маслозавод" та два лісових господарства). У зв'язку зі зміною власника на маслозаводі реалізація продукції експорту відбувається через м. Харків. Державне підприємство "Охтирлісогосподарство", Великописарівське ДП "Агролісогосподарство", ОКП "Сумиоблагроліс" являються філіалами В.-Писарівського району. Але згідно з статистичною класифікацією підприємства за юридичною адресою вони віднесені до Охтирського району (обсяг експорту підприємств В.-Писарівського району зараховується до Охтирського району).

Існують суттєві проблемні питання, які стримують розвиток зовнішньоторговельного обороту серед підприємств області. Наприклад, це наступні:

♦ недостатній рівень правових знань у сфері зовнішньої торгівлі (в укладанні контрактів, умов розрахунків, вирішенні претензійних та судових питань);

♦ складний механізм між українськими та російськими митними та прикордонними службами по процедурі прикордонного та митного контролю у відношенні суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

♦ втрата коопераційних зв’язків з країнами СНД, особливо з Росією, недостатність і дискримінаційні умови кредитного забезпечення експортно–імпортних операцій;

♦ посилення протекціоністської політики відносно захисту внутрішнього ринку урядами країн по відношенню до українських товарів, слабка протекціоністська політика держави щодо вітчизняних експортерів;

♦ норми чинного законодавства та відповідні роз’яснення Державної податкової адміністрації України не дозволяють підприємствам пред’являти до відшкодування на розрахунковий рахунок всю суму ПДВ, на яку вони мають право відповідно до підпункту 7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість";

♦ відповідно до внесених до Закону України "Про податок на додану вартість" змін з 28.07.2005 року послуги, що складаються із робіт з рухомим майном для потреб нерезидента, оподатковуються за нульовою ставкою лише за умови попереднього ввезення зазначеного рухомого майна на митну території України; при цьому не враховано, що рухоме майно може попередньо не ввозиться резидентом для здійснення ремонту, а придбавається на митній території України з метою його подальшого ремонту на підприємствах України та вивезення (експорту) за межі України; підприємство у такому випадку не має права на застосування нульової ставки ПДВ;

♦ ускладнення процедури оформлення оплати ввізного ПДВ векселем.