Психологические науки / 3.Современные тенденции в

методологии психологических исследований

К. пс. н. Тетяна Поснова

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, Україна

До проблеми впровадження модульної системи навчання в українській освіті

Практика розбудови української державності як ніколи гостро ставить питання про необхідність підготовки висококваліфікованих професійних кадрів різних спеціальностей. З огляду на це одним із найактуальніших завдань сьогоднішнього українського суспільства є зміна освітньої політики, основним орієнтиром якої повинна бути підготовка особистості, здатної до особистісного саморозвитку та спроможної робити власний внесок у розвиток суспільства.

При розгляді цього питання постає дилема - яким чином поєднати традиційні, перевірені часом та практикою підходи до навчання із сьогоденними реаліями - інтенсифікацією суспільного життя, повсякчасно зростаючим інформаційним потоком, зростаючою розбіжністю теоретичних знань та практичних навичок, що отримують студенти в стінах вишів?

Відомий американський філософ і педагог Дж. Дьюі зазначав, що традиційна освіта призначена для стабільного соціального устрою, якого вже давно не існує і що в традиційній системі освіти учням нав’язуються стандарти, предметний зміст і методи роботи дорослих, які їм абсолютно незрозумілі і знаходяться за межами їх життєвого досвіду [2].

Проте, як стверджує В.Гузєєв, аналізуючи стан пострадянської системи навчання (рудименти якої можна побачити і сьогодні у вітчизняній освіті), система навчання у вузах сьогодні значною мірою збереглася у тому вигляді, в якому вона була створена для перших середньовічних університетів. Студентський контингент за такого підходу розглядається як початково високо мотивований, і мотивацію студентів ще більше підвищує усвідомлення потужності каральних пір по відношенню до невстигаючих; студентство однорідне за рівнем початкової підготовки і окремий студент не має власного обличчя; оскільки відбирається за допомогою певних вступних процедур; викладачі виступають унікальними носіями знань та культури, «світочами думки»; основним джерелом знань і критерієм успішності студента виступає конспект та точність його відтворення [1].

Такий підхід аж ніяк не може відповідати вимогам сучасності, коли більшість суспільств приймають цінності «відкритого суспільства», основними характеристиками якого є еволюційний розвиток та пріоритет гуманістичних цінностей. А.Бергсон, характеризуючи «закрите суспільство», порівнює його з маленькими нерухливими колективами, що управляються природними інстинктами людей. Таке суспільство характеризується такими рисами, як замкнутість, згуртованість, ієрархічність, абсолютна влада вождя, дисциплінованість. Щодо відкритого суспільства, то. На думку А.Бергсона, воно є не лише соціальним але й людяним, в ньому створюються умови для індивідуального, вільного, творчого само прояву особистості. Звичка та інстинкт в такому суспільстві витісняється роботою розуму, творчим сплеском, киї і є передумовою соціальної еволюції.

Одним із перших кроків до впровадження цінностей відкритого суспільства в Україні можна розглядати впровадження кредитно-модульної системи навчання у вузівський навчальний процес, який наближає українську освіту до міжнародних стандартів. До беззаперечних переваг модульної системи навчання можна віднести гнучкість - врахування індивідуальних здібностей та особливостей студентів та вимагає від самих студентів самоорганізованості та цілеспрямованості у процесі засвоєння навчального матеріалу.

Разом з тим, не зважаючи на широке впровадження модульної системи освіти, говорити про системне завершення її впровадження не доводиться. На нашу думку, впровадження принципів Болонської системи у вітчизняний вузівський навчальний процес не може бути ефективним без врахування психологічних компонентів освітнього процесу та психологічного супроводу на всіх етапах модульного навчання. Вбудований у систему модульного навчання, він сприятиме підвищенню ефективності оволодіння професійними знаннями та навичками, подоланню психологічних бар’єрів та досягненню емоційного комфорту в процесі засвоєння навчальних дисциплін. Окрім цього, психологічний супровід може виконувати роль профілактичного та колекційного засобу можливих негативних наслідків впровадження модульної технології.

На нашу думку, психологічний супровід модульного навчання повинен реалізовуватися в наступних напрямках:

- розробка технологічного інструментарію психологічного супроводу;

- визначення ефективності запропонованих технологій;

- розробка рекомендацій щодо оптимізації впровадження психологічного супроводу в освітніх закладах.

Підсумовуючи вищесказане, варто пригадати слова знаменитого англійського філософа і соціолога К.Поппера, який у своїх працях неодноразово звертався до проблем освіти в сучасному світі : «Для людини неможливий шлях назад - до уявної невинності і краси закритого суспільства. Перед нами один шлях - шлях у відкрите суспільство. Ми повинні рухатись у невідомість і небезпеку, використовуючи наявний у нас розум, щоби планувати, наскільки це можливо, нашу безпеку і нашу свободу» [3].

Література

1. Гузеев В.В. Образовательная психология: от приема до философии. - М.: Сентябрь, 1996.

2. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления. Пер.с англ. Н.М. Никольской. - М.: Совершенство, 1997.

3. Поппер Карл. Открытое общество и его враги. Т. 1: Чары Платона. Пер. с англ. под ред. В. Н. Садовского. — М.: Феникс, Международный фонд «Культурная инициатива», 1992.