Здрилюк І.С.

Вінницький торговельно – економічний інститут

Вплив транснаціональних корпорацій на світовий економічний розвиток

У статті досліджено роль, значення та всеохоплюючий характер діяльності транснаціональних корпорацій у розрізі міжнародного масштабу.

Сьогодні почався новий етап світового економічного розвитку, де головними «дійовими особами» уже стають не країни і не їх об’єднання, а найбільші транснаціональні корпорації (ТНК), фінансовий стан яких перевищує розміри державних бюджетів деяких країн.

Значення та роль транснаціональних корпорацій у своїх працях досліджували такі вчені-економісти як Руденко Л. В., Рокоча В.В., Плотніков О.В., Новицький В.Є., Хорошун О.Б., Бачинський В.В., та інші.

ТНК – це підприємства, що складаються з материнської компанії та її закордонних філіалів, при цьому ТНК можуть як набувати статусу корпорації, так і не мати цього статусу. ТНК створює систему міжнародного співробітництва, розподілену між кількома країнами, але контрольовану з одного центру – материнської компанії.

Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва й капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили ТНК у центр світового економічного розвитку. З огляду на них і подальший перерозподіл світових ринків та сфер впливу, можна прогнозувати можливість появи найближчим часом міжнародних суперкорпорацій шляхом злиття, поглинання чи об’єднання найбільших компаній світу.

Близько 90 % кількості транснаціональних фірм базується в розвинутих країнах з ринковою економікою. Однак з кожним роком в процес транснаціоналізації дедалі більше залучаються фірми країн, що розвиваються, а також країни Східної та Центральної Європи. П'ять країн - Німеччина, Японія, США, Велика Британія, Франція є районами базування для половини материнських транснаціональних корпорацій промислово розвинутих країн. На ці країни припадає також 2/3 сукупного вивозу прямих іноземних інвестицій. У промислово розвинутих країнах розміщено близько 46 % усіх філій ТНК, у той час у країнах, що розвиваються, - 42 % [2, 84].

Сьогодні ТНК перетворилися із суб’єктів на об’єкти міжнародної політики, активно беруть участь у всіх глобальних процесах, що відбуваються у світі. Транснаціональні корпорації, нарівні з промислово - розвиненими країнами, широко проявляються в політиці, економіці, у фінансово-інвестиційній, інформаційній, науково-технічній, військовій, технологічній, екологічній сферах. У зовнішній політиці ТНК реалізують власну корпоративну дипломатію, а для успішного забезпечення внутрішньо-корпоративної політики створили свою, корпоративну ідеологію. Поруч із найбільшими державами, вони мають власні численні спецслужби, а зброєю, що її випускає, наприклад, лише «Дженерал дайнемікс», можна озброїти армію не однієї держави.

Дії ТНК за характером і формами прояву у світовій політиці й економіці багато в чому збігаються з діяльністю держав, що дозволяє експертам заявляти про ідентичність дій і проявів ТНК та держав у глобальній політиці й економіці. Водночас низка дослідників вважає, що в перспективі ТНК зможуть стати домінуючою силою світового господарства, замінивши національні держави в ролі основних його об’єктів.

На долю ТНК припадає основна частина міжнародних прямих інвестицій та міжнародної торгівлі. Вони відіграють вирішальну роль у структурі міжнародного виробництва, слугують чинником інтеграційних та глобалізаційних процесів, здійснюють глобальний трансфер нових технологій, прискорюють міжнародний рух капіталу, приводять до мобільності факторів виробництва та багато іншого.

ТНК порушують сфери, які традиційно рахувались областю державних інтересів - роблять висновки експерти ООН в докладі ЮНКТАД і транснаціональних корпораціях.

Міжнародний характер діяльності ТНК постійно зіштовхує їх із зовнішньополітичною проблематикою. При цьому керівники провідних корпорацій воліють самостійно, без підтримки зовнішньополітичних органів країни базування, вирішувати основні питання діяльності своїх компаній у приймаючих державах шляхом проведення зустрічей і переговорів із керівництвом відповідних країн [2, 86].

Ринкова капіталізація окремих ТНК перевищує 600 млрд. дол., а щорічні обсяги продажів становлять 160—220 млрд. дол. Щорічний чистий прибуток кожної з найбільших корпорацій інколи перевищує річний бюджет України.

Сьогодні ТНК контролюють понад 57% світового промислового виробництва, 69% міжнародної торгівлі, більш як 81% патентів і ліцензій на нову техніку, технології та ноу-хау, майже 90% прямих зарубіжних інвестицій. Практично вся торгівля сировиною на світових ринках контролюється ТНК, у тому числі 90% світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, залізною рудою; 85% — міддю, бокситами; 80% — оловом, чаєм; 75% — натуральним каучуком, сирою нафтою.

Як правило, ТНК — багатогалузеві компанії, їхня діяльність широко диверсифікована. Наприклад, кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підрозділи в 11 галузях, а найпотужніші охоплюють по 30—50 галузей. У групі 100 провідних промислових компаній Великобританії багатогалузевих 96, Італії — 90, Франції — 84, Німеччини — 78.

Дії ТНК за характером і формами прояву у світовій політиці й економіці багато в чому збігаються з діяльністю держав, що дозволяє експертам заявляти про ідентичність дій і проявів ТНК та держав у глобальній політиці й економіці. Водночас низка дослідників вважає, що в перспективі ТНК зможуть стати домінуючою силою світового господарства, замінивши національні держави в ролі основних його об’єктів [1, 307].

Провідну роль у глобальних процесах відіграють ТНК США, за характером і масштабами торгово-інвестиційної експансії випереджаючи промислові й фінансові компанії інших країн. Але цей розрив поступово скорочується за рахунок посилення позицій ТНК держав Західної Європи та Японії, а також появи транснаціональних корпорацій країн, що розвиваються.

Такі данні дають підстави зазначити сучасні ТНК як самостійних гравців в міжнародних відносинах з власною зовнішньою політикою. Оскільки на них припадає більше 70 % світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається всередині ТНК, тобто не за ринковими цінами, а за трансфертними цінами. Ці ціни формуються не під тиском ринку, а під довгостроковою політикою материнської корпорації. З 100 найбільших економік в світі, 52 – транснаціональні корпорації, інші – держави.

Вони справляють величезний вплив на світовий економічний розвиток та на регулювання міжнародними економічними відносинами.

ТНК – це «рушійні сили» світового економічного, політичного та соціального розвитку. Світові лідери, які з кожним роком підтверджують свої лідируючі позиції та стають головними конкурентами для економічно- розвинених країн.

Список використаних джерел:

1. Мельник Ю. Ф. ТНК на міжнародному ринку послуг в умовах циклічного розвитку світової економіки // Вісник Тернопільського державного економічного університету.- 2007.- №5.- с. 307-310.

2. Адинцев О.В. Наслідки діяльності ТНК у світі // Актуальні проблеми міжнародних відносин.- 2008.- №73,Ч.1.- с. 84-86.