Панчук Ю.В., Ткачук О.М.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Науковий керівник: Урбан В.В.

Особливості розвитку менеджменту у міжнародних компаніях

За умов бурхливого науково-технічного прогресу використання новітніх технологій є запорукою успішного бізнесу. Інновації в цьому випадку перетворюються у вирішальний фактор виробництва. Організація конкурентоспроможного підприємства значною мірою залежить від управління персоналом у напрямі підвищення його професійної кваліфікації. Це забезпечує працівникам працевлаштування, надає їм впевненості у своєму майбутньому, а компанії гарантує сталий розвиток. Для сучасної України, економіка якої реформується на ринкових засадах, аналіз та застосування позитивного досвіду управління персоналом у компаніях-лідерах міжнародного бізнесу є особливо важливим [4, 210].

Актуальність даної теми полягає в тому, що оскільки співробітники міжнародних компаній є громадянами різних країн, виникають додаткові проблеми управління персоналом, зокрема мовні й культурні бар'єри, розбіжності цінностей, поведінки, вірувань та ін. Подібні нові проблеми виникають і в процесі здійснення інших функцій управління: планування, організації, керівництва, контролю.

У працях зарубіжних дослідників П. Друкера, Г. Мінтцберга, Дж. Коттера, М. Макколла і Дж. Холенбека, Р. Гендоссі і М. Еффрона, Х. Хендфілд-Джонс, Е. Майклза та українських науковців Є.Г. Панченка, А.І. Кредісова, В.А. Білошапки,С.М. Соболя і В.М. Багацького зазначається, що у сучасному мінливому глобалізованому світі менеджерам, які прагнуть досягнути успіху та просунутусь по кар’єрних сходинках міжнародних компаній, потрібно постійно вдосконалювати управлінський талант та розвивати досвід управлінської роботи. Вони також відзначають, що професійний розвиток менеджерів у міжнародних компаніях має відбуватися системно і цілеспрямовано [3, 28].

На думку Р. Гендоссі та М. Еффрона компаніям при плануванні, організації і реалізації завдань, спрямованих на розвиток і вдосконалення управлінських здібностей менеджерів, слід орієнтуватися на такі принципи:

- одержання співробітником складних завдань уже на ранніх етапах їхньої кар’єри;

- правильне призначення на посади;

- надання співробітникам можливості розширити свій досвід, щоб зрозуміти, як здійснюється робота в компанії в цілому;

- заохочення в них прагнення самим справлятися з труднощами, що виникають [3, 28].

Як переконливо показали К. Барлет і С. Гошал, будь-яка успішна ТНК, як правило, складається з кількох типів (категорій) менеджерів. Розвиваючи ідеї Барлетта і Гошала, необхідним є розмежування менеджерів міжнародних компаній на чотири категорії:

1) менеджери підрозділів чи бізнес-менеджери (business managers), що підтримують єдиний набір уніфікованих об’єднаних стандартів і відповідають за ефективний розподіл довірених у їхнє введення активів шляхом координації робіт, ресурсів у всьому географічному діапазоні функціонування компанії, їхній головний пріоритет – максимізація ефективності підрозділу в глобальному масштабі.

2) менеджери по країнах (country managers), котрі фокусують свою увагу на національних ринках та забезпечують чутливість, гнучкість та адаптивність компанії до локальних умов з урахуванням діяльності місцевих і зовнішніх конкурентів, а також вимог національних регулюючих інститутів; головне завдання менеджерів по країнах – розуміння місцевого ділового середовища і захист інтересів діяльності компанії на даному ринку;

3) функціональні менеджери (functional managers) представляють ланки, що з’єднують різні зони функціональної спеціалізації компанії в глобальному масштабі; функціональні менеджери повинні прагнути оптимізувати вертикальні відносини, забезпечуючи максимальну функціональну ефективність за рахунок використання відмінностей параметрів національних ринків, на яких є присутньою компанія;

4) корпоративні менеджери (corporate managers) – керівники компаній, що керують комплексною мережею взаємодій через усі підрозділи; їхнім завданням є оптимізація міжнародної присутності корпорації та інтеграція всіх рівнів відповідальності [1, 19].

Дослідники практики міжнародного менеджменту сходяться в тому, що саме корпоративні менеджери-інтегратори відіграють найважливішу роль у транснаціональному менеджменті, приймаючи на себе також відповідальність за розвиток управлінського таланта всієї компанії через системи планування наступності, ротації, коучинг, тренінги і процеси кар’єрного зростання.

Відіграючи ключову роль у розвитку всіх типів міжнародних компаній, корпоративні менеджери-інтегратори не тільки зобов’язані реалізувати головне завдання міжнародного менеджменту, що полягає у формуванні, розвитку і використанні конкурентних переваг компанії завдяки можливостям ведення бізнесу в різних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн і міждержавної взаємодії. У їхній компетенції також знаходиться управління портфелем основних глобалізаційних опцій, що виходить за межі традиційного компромісу між економією на масштабах і локальною адаптивністю.

Сутність менеджменту у міжнародних корпораціях полягає саме в тому, що він є процесом застосування управлінських концепцій та інструментів у міжкультурному середовищі та одержанні, завдяки цьому, додаткових вигід і економії часу. А об'єктом менеджменту є транснаціональні корпорації. Завдяки більш досконалому менеджменту, порівняно з національними компаніями, вони не тільки нарощують свою присутність на міжнародних ринках, але й активно впливають на розвиток міжнародного бізнесу, діяльність національних фірм на світових ринках.

Функції управлінської діяльності в міжнародних корпораціях наведено в таблиці 1.

Таблиця 1.

№ П/П	Функції менеджменту	Національні компанії	Транснаціональні компанії
1	Планування
1.1	Аналіз середовища за витратами, можливостями	Національний ринок	Світовий ринок
1.2	Потенційні конфлікти корпоративних цілей з економічними й політичними інтересами країн	Однієї країни	Багатьох країн
2	Організація
2.1	Характеристика організаційної структури	Орієнтація на внутрішні операції	Глобальна структура
2.2	Погляди на владу	Подібні	Різні
3	Укомплектування штату
3.1	Джерела управлінських талантів	Національний ринок праці	Світовий ринок праці
3.2	Орієнтація менеджерів	Переважно етноцентризм	Геоцентризм
4	Керівництво
4.1	Лідерство і мотивація	Формуються однією культурою	Формуються різними культурами
4.2	Комунікативні лінії	Порівняно короткі	Мережі з великою відстанню
5	Контроль
5.1	Система звітності	Єдині вимоги однієї країни	Різні вимоги багатьох країн
5.2	Система обліку

Як видно з таблиці, функції менеджменту в міжнародних компаніях мають істотні відмінності у зв'язку з діяльністю на міжнародних ринках, набором персоналу з різних країн, використанням різних систем обліку і звітності та ін. Ці обставини важливо враховувати в управлінні. Зокрема, розробляючи плани, потрібно збирати інформацію про різні ринки. Різні системи бухгалтерського обліку, що використовуються відділеннями компанії в різних країнах, потребують подальшої консолідації балансів та інших форм звітності. Розглянемо ці особливості функцій управління в транснаціональних корпораціях більш детально.

Результативність корпоративних менеджерів-інтеграторів найбільш важлива у забезпеченні загально корпоративних показників розвитку ТНК. Роль корпоративних менеджерів особливо зростає в останні роки, коли, з одного боку, підсилюється дія низки ринкових і технологічних факторів глобалізації, а з іншого – має місце явне домінування регіонального вектора діяльності абсолютної більшості компаній – суб’єктів міжнародного бізнесу. Такі менеджери повинні не тільки взаємодіяти з багатокультурним персоналом, а й мати широкий погляд на світ і глобальні ділові операції [1, 21].

Отже, компанії повинні надавати людям з високим креативним потенціалом можливість час від часу переходити на іншу посаду, змінюючи їм робочі завдання, забезпечуючи нові складні випробування та сприяти формуванню самостійності і відповідальності за свій особистий професійний управлінський розвиток у міжнародному бізнесі.

Література:

1. Білошапка В.А. Зміст та пріоритети управлінської роботи менеджерів ТНК / В.А. Білошапка // Формування ринкових відносин в Україні . – 2008. – №10. – С. 19-22.

2. Кулик Ю.Є. Система принципів управління професійним розвитком менеджерів у міжнародних компаніях / Ю.Є. Кулик // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №9. – С. 27-32.

3. Ринейська Л.С. Менеджмент персоналу як фактор підвищення ефективності міжнародного бізнесу // Економіка і регіон. – 2009. – №2. – С. 209-312.